22 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/14282/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
- визнання протиправною бездіяльність щодо невнесення запису/відомостей/змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину;
- зобов'язання привести у відповідність відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом внесення запису про виключення з військового обліку у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.
Як зазначено в позові, 15.09.2015 року Житомирським районним судом Житомирської області Позивач був засуджений до 7 років позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину. Позивач вважає, що відповідно до вимог положень частини 6 статті 37 та частини 5 статті 38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" факт засудження за тяжкий злочин слугував підставою для його виключення з військового обліку. При встановленні застосунку Резерв+ Позивачу стало відомо про наявність відносно нього відомостей щодо статусу "військовозобов'язаний" та про перебування на обліку.
З метою усунення такої невідповідності та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису про його виключення з військового обліку у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину Позивач заявою від 17.04.2025 року звернувся до Відповідача. Листом від 29.04.2025 року Відповідач відмовив у внесенні відповідних відомостей відносно Позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.Таку відмову Позивач вважає протиправною.
Одночасно з адміністративним позовом надійшла заява про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою від 27.05.2025 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою від 27.05.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник Відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в установлені строки до суду відзив на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
17.04.2025 року Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису про його виключення з військового обліку у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.
Суд враховує, що Позивачем до свого звернення надано копію довідки про звільнення серії ЖИТ №14528 від 24.03.2020 року та копію довідки Житомирської виправної колонії №4 від 23.01.2024 року, відповідно до яких Позивач 24.03.2020 року на підставі судового рішення умовно-достроково звільнений від відбування покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби за скоєння відповідного злочину, що відноситься до категорії тяжких.
За результатами розгляду вказаного звернення Відповідач листом від 29.04.2025 року повідомив Позивача про відсутність підстав для його виключення з військового обліку у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.
Вважаючи такі дії Відповідача протиправними щодо відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису про його виключення з військового обліку у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, Позивач звернувся до суду.
Суть спірних відносин між сторонами зведена виключно до правомірності рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису про його виключення з військового обліку у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, оформленого у вигляді листа від 29.04.2025 року.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами 1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Судом встановлено та не заперечується Відповідачем, Позивач, ОСОБА_1 , 15.09.2015 року Житомирським районним судом Житомирської області був засуджений за чинення злочину, який відноситься до тяжких злочинів.
Суд частково погоджується із доводами Позивача, що відповідно до вимог пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII (в редакції на час засудження Позивача за скоєння злочину) громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, підлягали виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах.
Разом з тим, Позивач не врахував, що відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 37 цього ж Закону №2232-XII (в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024) підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України громадяни України, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Зазначене свідчить, що Позивач з набуттям чинності пункту 2 частини першої статті 37 цього ж Закону №2232-XII (в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024) підлягав взяттю на військовий облік військовозобов'язаних після відбування покарання в установах виконання покарань.
Суд враховує, що перелік осіб, які підлягають виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, до яких відноситься Відповідач, є вичерпним та наведений в частині 6 статті 37 цього ж Закону №2232-XII, а саме:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;
6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
Зазначене дає суду підстави зробити висновок, що в розумінні вказаних вимог частини 6 статті 37 Закону №2232-XII вчинення Позивачем тяжкого злочину не є підставою для його виключення з військового обліку у відповідному районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Суд враховує, що спірні відносини між сторонами по даній справі щодо відображення відповідної інформації відносно Позивача як військовозобов'язаного врегульовано правовими нормами Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (надалі - Закон № 1951-VIII), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Як зазначено в статті 1 Закону № 1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Безспірно, за приписами частини 8 статті 5 цього ж Закону № 1951-VIII, Відповідач як районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки відноситься до органів ведення Реєстру.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина 9 статті 5 Закону № 1951-VIII).
Суд враховує, що відповідно до вимог статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
Як вже зазначалося судом, в розумінні вказаних вимог частини 6 статті 37 Закону №2232-XII вчинення Позивачем тяжкого злочину не є підставою для його виключення з військового обліку у відповідному районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а тому у Відповідача відсутні підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису про виключення Позивача з військового обліку у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.
Таким чином, позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
22.09.25