Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про продовження розгляду справи
23 вересня 2025 року Справа №200/5943/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 12.06.2022 по 12.05.2023, із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 12.06.2022 по 12.05.2023 з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2025 у зазначеній справі відкрито провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2025 адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків, відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України.
На виконання вимог ухвали на адресу суду надана заява про поновлення строку звернення до суду із даним позовом.
Щодо строку звернення до суду позивачем вказано, що з метою отримання письмового повідомлення про виплачене грошове забезпечення 27.05.2025 позивач звернувся з заявою (додаток-3 до позовної заяви) до Відповідача з проханням про надання інформації щодо нарахування грошового забезпечення у період з 12.06.2022 по 12.05.2023.
Зазначену заяву Відповідач отримав - 31.05.2025, що належним чином підтверджується квитанцією з поштового відділення, описом вкладення та повідомленням про вручення (додаток - 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян», Відповідач зобов'язаний був протягом 30 днів з дня отримання заяви надати відповідь, тобто для Відповідача останній день для розгляду та надання відповіді на заяву припадав на - 30.06.2025.
Однак, на момент звернення до суду (01.08.2025) з позовною заявою, відповідач не надав жодної відповіді на заяву від 27.05.2025, тобто заява було проігнорована.
Через таку тривалу недобросовісну поведінку відповідача у позові заявлено клопотання про витребування з військової частини НОМЕР_1 належним чином посвідченої копії довідки про всі нараховані та виплачені види грошового забезпечення помісячно за період з 12.06.2022 по 12.05.2023.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі Іліан проти Туреччини вказано, що правило встановлення обмежень до суду з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звернути увагу на обставини справи.
У постанові від 25.07.2025 у справі № 620/4619/24 Верховний суд дійшов висновку про те, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України, слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, у якій Судова палата сформувала єдиний підхід до застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
За вищевикладених обставин, беручи до уваги те, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України у період дії на території України воєнного стану, зважаючи на наявність у нього права на звернення до суду та відсутність в матеріалах справи доказів своєчасного ознайомлення з розміром та порядком розрахунку його грошового забезпечення, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду з цим позовом.
Згідно з ч. 14 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.
Керуючись статтями 12, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Продовжити розгляд справи №200/5943/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк