Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
23 вересня 2025 року Справа №200/7236/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною постанови та зобов'язання вчинити певні дії,-
19.09.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною постанову Краматорського МВ УФД ФСС України в Донецькій області від 20.10.2022 №14018/246040/6344/22 «Про припинення щомісячної страхової виплати» щодо припинення нарахування та виплати щомісячної страхової виплати за період з 01.10.2022;
- зобов'язати відповідача відновити нарахування щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01.10.2022.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Встановлено, що в позовній заяві позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру. Проте до позовної заяви не долучено документу про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Клопотання мотивоване тим, що у зв'язку із неправомірними діями відповідача позивач фактично позбавлений до засобів існування, спір є соціальним, а також те, що він є літньою особою (1952 року народження) та є особою з інвалідністю 3 групи.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 N 3674-VI (далі Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік, або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частинами 1 та 2 статті 8 Закону № 3674-VI визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже, законодавством передбачено право, а не обов'язок суду щодо звільнення сторони від сплати судового збору. Крім того законодавець ставить у залежність право суду звільнити від сплати судового збору саме враховуючи майновий стан сторони.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 04.09.2023 у справі № 320/1232/21.
Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
Верховний Суд в ухвалі від 11.01.2024 по справі № 580/1158/23 зазначив, що для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України та Закону від 08.07.2011 № 3674-VI повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Положення Закону від 08.07.2011 № 3674-VI не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Верховний Суд зазначив, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати: довідка про доходи, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Однак до клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачем не долучено доказів, із урахуванням яких суд може об'єктивно встановити майновий стан особи в цілях вирішення процесуального питання про відстрочення сплати судового збору. Такими доказами може слугувати зокрема довідка з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків отриманих позивачем у 2024 році доходів та довідка з органу Пенсійного фонду України про отримані суми пенсії за 2024 рік, які дадуть підстави повно та об'єктивно оцінити майновий стан заявника в цілях розгляду процесуального питання.
При цьому, варто зазначити, що долучена позивачем довідка МСЕК серії ДОН-05 № 081369 від 12.10.2005 про встановлення ІІІ групи інвалідності у відповідності до положень Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, не наділяє позивача пільгами по сплаті судового збору, оскільки від сплати судового збору звільняються, зокрема особи з інвалідністю I та II груп.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 гривні.
Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру. Відтак розмір належного до сплати судового збору за подання позову становить (3028,00 грн. х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) 1211,20 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, за подання до суду цього позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. = (1211,20 грн. х 0,8).
Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. сплаченого на наступні реквізити:
Отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA308999980313111206084005658
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
або подання до суду клопотання про застосування пільг із сплати судового збору (відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати) разом із довідкою з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків отриманих позивачем у 2024 році доходів та довідкою з органу Пенсійного фонду України про отримані суми пенсії за 2024 рік, які дадуть підстави повно та об'єктивно оцінити майновий стан заявника в цілях розгляду процесуального питання.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя, -
У задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною постанови та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн., або подання до суду клопотання про застосування пільг із сплати судового збору (відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати) разом із довідкою з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків отриманих позивачем у 2024 році доходів та довідкою з органу Пенсійного фонду України про отримані суми пенсії за 2024 рік, які дадуть підстави повно та об'єктивно оцінити майновий стан заявника в цілях розгляду процесуального питання.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Духневич