Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
23 вересня 2025 року Справа №200/6893/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
08.09.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати з 01.06.2024 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 ''Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб'' у розмірі 2000,00 грн.;
- зобов'язати відповідача провести з 01.06.2024 нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 ''Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб'' та провести належний перерахунок пенсії і сплатити заборгованість по доплаті з 01.06.2024.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду: документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надати докази поважності причин його пропуску.
19.09.2025 на адресу суду від позивача надійшли докази сплати судового збору та заява про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що дізнався про припинення виплати соціальної доплати до пенсії та про підстави такого припинення лише після отримання письмової відповіді на адвокатський запит № 35/30.07.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України № 0500-0203-8/78110 від 07.08.2025, у якій було офіційно повідомлено про відмову у нарахуванні та виплаті зазначеної соціальної доплати. До цього достеменно не було відомо про те, що нарахування та виплата спірної доплати були припинені, оскільки щорічно в березні місяці проводиться індексація пенсії, пенсійний орган не повідомляв про проведені перерахунки, а тому складові пенсійної виплати не були відомі.
Також позивач зазначає, що фактично проживав в м. Покровськ, а у серпні 2025 року, був вимушений переїхати до Полтавської області. Цей факт, є підтвердженням об'єктивних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, так як, обставини, пов'язані із запровадженням воєнного стану, які унеможливили виконання процесуальних дій.
Розглядаючи заяву про поновлення строку звернення до суду та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Верховний Суд в постанові від 17.12.2021 року по справі № 640/16928/21 зауважує, що частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття "особа повинна дізнатись" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Із матеріалів позову встановлено, що спірні правовідносини виникли у червні 2024 - у місяці коли позивачу припинено виплату спірної доплати до пенсії.
За своєю суттю пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатися отримавши пенсійні виплати за червень 2024 року.
Однак із позовною заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивач звернувся 08.09.2025.
Надаючи оцінку аргументам позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
З огляду на викладене, можна дійти висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою, в рамках строку звернення до суду, залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Позивач зазначає, що він фактично проживав в м. Покровськ, а у серпні 2025 року, був вимушений переїхати до Полтавської області та цей факт, є підтвердженням об'єктивних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, так як, обставини, пов'язані із запровадженням воєнного стану, які унеможливили виконання процесуальних дій.
Суд зазначає, що на підставі інформації внесеної до автоматизованої комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово через свого представника звертався до Донецького окружного адміністративного суду із позовними заявами (11.12.2023 - ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2023 позовну заяву повернуто (справа № 200/7139/23); 01.01.2024 - рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2024 адміністративний позов задоволено (справа № 200/24/24); 18.08.2025 - ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2025 позовну заяву повернуто (справа № 200/6262/25)).
Таким чином, твердження позивача про те, що він не міг звернутися до суду із цим позовом вчасно у зв'язку із фактичним проживанням в м. Покровськ, суд оцінює критично, оскільки це не заважало позивачу через свого представника звертатися 11.12.2023, 01.01.2024, 18.08.2025 до Донецького окружного адміністративного суду із позовними заявами.
Також позивач, як на обставину, що вказує на дотримання ним строку звернення до суду із цим позовом посилається на лист відповідача № 0500-0203-8/78110 від 07.08.2025. Однак вказаний лист судом не береться до уваги, з огляду на таке.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 року у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Поряд з цим, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Тому, отримання позивачем листа відповідача від 07.08.2025 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 1 рік від тоді, коли на його думку мав місце факт порушення його прав.
Аналогічного висновку щодо врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов Верховний Суд в постанові від 23.07.2025 у справі № 560/11951/24.
Крім того, Верховний Суд у своєму рішенні, зокрема від 08.08.2019 у справі № 127/13736/16-а зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними ж причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."
Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі № 240/27663/23 у котре наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, триваюча пасивна поведінка позивача та його недисциплінованість як учасника суспільних відносин свідчить про недотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивач не міг не усвідомлювати, що тривале зволікання із зверненням до суду із позовною заявою, призведе до застосування судом процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду.
Оскарження особою будь-якої бездіяльності суб'єкта владних повноважень не дає підстав такій особі порушувати встановлений кодексом строк звернення до суду, оскільки строк звернення до суду обчислюється з дати, коли особа дізналася (повинна була дізнатися) про допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень, а не з дати, коли особа перестала очікувати на усунення суб'єктом владних повноважень такої бездіяльності.
Суд не вбачає правових підстав відступати від запропонованого Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав підходу до розуміння положень статті 122 КАС України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій.
Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом 08.09.2025 його права можуть бути захищені судом з 08.03.2025 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01.06.2024, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині періоду з 01.06.204 по 07.03.2025 підлягають поверненню.
Аналогічного висновку щодо пропущення шестимісячного строку звернення до суду із вимогою про нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 ''Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб'' дійшов Верховний Суд в постанові від 23.07.2025 у справі № 560/11951/24.
Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Європейського суду з прав людини в рішеннях від 28.05.85 в справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 в справі "Кромбах проти Франції", в яких ЄСПЛ наголосив, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
В рішенні "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини" (рішення від 12 липня 2001 року п. 44) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PEREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE N 116/1997/900/1112).
Виходячи із системного аналізу норм КАС України у контексті практики ЄСПЛ, слід зазначити, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), за дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист. Таких правил позивач не дотримався.
Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати з 01.06.2024 по 07.03.2025 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 ''Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб'' у розмірі 2000,00 грн. та зобов'язання відповідача провести з 01.06.2024 по 07.03.2025 нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 ''Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб'' та провести належний перерахунок пенсії і сплатити заборгованість по доплаті з 01.06.2024 - по 07.03.2025 підлягає поверненню заявнику на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст. 121, 122, 123, 169, 248, 256, 295 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати з 01.06.2024 по 07.03.2025 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 ''Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб'' у розмірі 2000,00 грн. та зобов'язання відповідача провести з 01.06.2024 по 07.03.2025 нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 ''Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб'' та провести належний перерахунок пенсії і сплатити заборгованість по доплаті з 01.06.2024 - по 07.03.2025, разом з доданими до неї документами повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.С. Духневич