Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 вересня 2025 року Справа№200/4970/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (м. Рівне, вул. Короленка, 7, ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (м. Рівне, вул. Короленка, 7, ЄДРПОУ 21084076).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.06.2025 р. позивач звернувся до органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області та прийнято рішення від 04.07.2025 р. № 052530004938 про відмову в призначенні пенсії через відсутність достатньої кількості пільгового стажу. А саме: до страхового стажу не враховано період роботи з 01.07.2000 по 30.09.2000, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про сплату страхових внесків, до пільгового стажу не враховано періоди перебування в безоплатній відпустці та простоях, згідно уточнюючих довідок про пільговий характер роботи від 29.10.2024 №1028 та від 06.06.2025 №794.
Також позивач зауважує, що відповідачем незаконно не зараховано у формі РС право до списку №1 «підземні» для права на пенсію зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах період з 01.11.2000 по 01.11.2001, період служби в армії з 19.11.2001 р. по 02.04.2003 р., період навчання за спеціальністю та прецевлаштування на підземній практиці з 01.09.1999 по 30.06.2000 р., з 26.10.2000 по 25.01.2001р.
Позивач наголошує, що всі вказані періоди підтвержуються трудовою книжкою, вважає свої права порушеними та просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 04.07.2025 р. № 052530004938 про відмову у призначенні пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (Код ЄДРПОУ 21084076) повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 27.06.2025 р. громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до підземного пільгового стажу за списком №1 шахтарі “підземні», для права на пенсію на пільгових умовах неврахованих періодів роботи з повним робочим днем під землею, періоду навчання по професії, періоду працевлаштування по професії, періоду військової служби з 01.09.1999 по 30.06.2000 р., з 26.10.2000 по 25.01.2001р., з 01.11.2000 року по 01.11.2001 року, з 19.11.2001 р. по 02.04.2003 р.
Ухвалою від 14.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
27.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 (в частині спірних періодів) позивач:
З 01.09.1999 року по 10.04.2000 року навчався в училищі № 105 м. Димитрова за спеціальністю «електрослюсар черговий та з ремонту обладнання та електрослюсар підземний»;
01.07.2000 по 30.09.2000 (період згідно трудової книжки з 01.07.2000 по 01.11.2000) електрослюсарем черговим та з ремонту обладнання 5 розряду;
з 01.11.2000 по 01.11.2001 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті;
Відповідно довідки ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1028 від 29.10.2024 року, позивач користувався відпусткою без збереження заробітної плати: 04.2022-5дн.; у страйках участі не приймав. Простої: 07.2014-5дн.; 08.2014-7дн. З 17.10.2024 по 22.10.2024-відсутність на роботі без збереження заробітної плати.
Відповідно довідки ПРАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 799 від 06.06.2025 року, позивач з 04.11.2024 року по теперішній час за професією, посадою електрослюсар підземний на дільниці стаціонарного обладнання №1 з повним робочим днем в шахті, що передбачена список 1 розділ 1 підрозділ 1, затверджена постановою КМУ від 24.06.2016 р. №461 відповідно до частини 2 п.1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За період з 04.11.2024 року по 06.06.2025 року 0 р. 07 м. 03 дн.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 04.07.2025 р. № 052530004938 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
В рішенні зазначено, що страховий стаж становить - 27 років 0місяців 16 днів, стаж з урахуванням кратності становить - 49 років 0 місяців16днів. Пільговий стаж на підземних роботах, професії за постановою №202 (25 років) становить - 21 рік 11 місяців 16 днів.
Пільговий стаж за Списком 1 становить - 24 роки 4 місяці 1 день. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу не враховано період роботи з 01.07.2000 по 30.09.2000, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про сплату страхових внесків; до пільгового стажу за Списком №1 зараховано період роботи з 01.11.2000 по 01.11.2001 на шахті ім. А.Г. Стаханова, згідно даних відомостей про спеціальний стаж Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки підприємство розташоване на теріторії бойових дій, довідка уточнюючий пільговий характер роботи не надавалася; до пільгового стажу не враховано періоди перебування в безоплатній відпустці та простоях, згідно уточнюючих довідок про пільговий характер роботи від 29.10.2024 №1028 та від 06.06.2025 №794. Додатковий коментар: відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Іншої інформації щодо неврахування періодів роботи позивача до страховогота/або пільгового стажу спірне рішення не містить.
Також в матеріалах справи наявна довідка ОК-5, згідно змісту якої за період з 01.07.2000 по 30.09.2000 відсутні страхові внески, та розрахунок РС-право.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На підставі частин першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Як визначено частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Щодо періоду з 01.07.2000 по 30.09.2000 на посаді електрослюсаря чергового та з ремонту обладнання 5 розряду, який не враховано до страхового стажу оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про сплату страхових внесків.
Як вже було зазначено вище, згідно змісту довідки ОК-5 за період 01.07.2000 по 30.09.2000 відсутні страхові внески.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
За приписами ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно з ч. 2. ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.
З аналізу наведених норм законів суд доходить висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивачки, зокрема, порушувати її право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи, підтверджено факт роботи позивача з 01.07.2000 по 30.09.2000 року включно.
За таких обставин, враховуючи ч. 2 ст. 9 КАС України, суд приходить до висновку, що позивач має право на включення до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2000 по 30.09.2000.
Щодо періоду з 01.11.2000 по 01.11.2001, який не враховано до пільгового стажу за Постановою № 202 (ст. 14), через відсутність довідки, яка підтверджує пільговий стаж.
Як зазначено вище, згідно змісту трудової книжки ОСОБА_1 з 01.11.2000 по 01.11.2001 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Постанова № 202).
Відповідно до п. І Постанови № 202, до списку робіт і професій відносяться усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Стаття 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За приписами п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній», у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 569/9411/14-a.
Як вже було зазначено вище, з 01.11.2000 по 01.11.2001 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті.
Таким чином суд наголошує, що період роботи позивача з 01.11.2000 по 01.11.2001 підтверджується відомостями, наявними в трудовій книжці, не потребують підтвердження додатковими довідками і підлягають врахуванню до пільгового стажу за Списком № 1 відповідно умов Постанови № 202.
Щодо врахування до пільгового стажу періодів перебування в безоплатній відпустці та простоях, згідно уточнюючих довідок про пільговий характер роботи від 29.10.2024 №1028 та від 06.06.2025 №794.
Як зазначено вище, відповідно довідки № 1028 від 29.10.2024 року, позивач користувався відпусткою без збереження заробітної плати: 04.2022-5дн.; у страйках участі не приймав. Простої: 07.2014-5дн.; 08.2014-7дн. З 17.10.2024 по 22.10.2024-відсутність на роботі без збереження заробітної плати.
Довідка № 799 від 06.06.2025 року не містить інформації щодо перебування позивача в безоплатній відпустці та простоях.
Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.
Отже, судом було встановлено вище, що позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю 5 днів у квітні 2022 року, підприємство знаходилось у простої 07.2014-5 днів та 08.2014-7 днів.
В оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що управлінням не зараховано до пільгового стажу зазначені періоди, проте, жодним чином не обґрунтував причини їх не зарахування. З матеріалів справи вбачається, що відповідач жодним чином не з'ясував чи пов'язані зазначені періоди знаходження позивача у відпустці без збереження заробітної плати та простой з виробничою необхідністю. Крім того, зазначені періоди не перевищують одного місяця в календарному році.
Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду перебування 5 днів у квітні 2022 року, перебування у простої 07.2014-5 днів та 08.2014-7 днів.
Щодо решти періодів, які заявлені в позовних вимогах.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом.
Суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача зарахувати певні періоди, про які йдеться в позові, до відповідного пільгового стажу, оскільки відповідачем виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення: в оскарженому рішенні не досліджено всі періоди роботи позивача, не зазначено, які саме періоди роботи зараховані до відповідного пільгового стажу (що унеможливлює визначення судом всіх не зарахованих періодів). Дії (або рішення, або бездіяльність) відповідача щодо такого не зарахування в даній справі не оскаржуються та не є предметом спору в ній.
Отже, відповідачем виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції органу Пенсійного фонду України.
Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В той же час, оскільки права позивача порушені, і прийняття рішення на користь позивача, в тому числі зарахування періодів роботи до відповідного стажу належить до безпосередніх повноважень органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що решта позовних вимог підлягає задоволенню частково шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржене рішення, повторно вирішити питання, щодо якого звернувся позивач (тобто повторно розглянути заяву позивача, за результатом розгляду якої прийнято рішення), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (п. 10 ч. 2 ст. 245, ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
При новому розгляді заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органу Пенсійного фонду України необхідно дослідити всі зазначені в трудовій книжці позивача періоди його роботи, прийняти та дослідити всі подані позивачем документи та визначити наявність у позивача необхідних умов для призначення такої пенсії з урахуванням таких документів та правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Враховуючи наведені положення суд вважає за належне:
визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 04.07.2025 р. № 052530004938 про відмову у призначенні пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (Код ЄДРПОУ 21084076) з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 27.06.2025 р. відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2000 по 30.09.2000, до пільгового стажу з урахуванням положень Постанови № 202 період роботи з 01.11.2000 по 01.11.2001 та періоди перебування в простої і безкоштовній відпустці згідно довідки ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1028 від 29.10.2024 року.
Відповідно позов підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 3, 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 968, 96грн., суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача суми судового збору 484, 48грн.
Керуючись полоденнями КАС України, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (м. Рівне, вул. Короленка, 7, ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 04.07.2025 р. № 052530004938 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (Код ЄДРПОУ 21084076) з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 27.06.2025 р. відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2000 по 30.09.2000, до пільгового стажу з урахуванням положень Постанови № 202 період роботи з 01.11.2000 по 01.11.2001 та періоди перебування в простої і безкоштовній відпустці згідно довідки ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1028 від 29.10.2024 року.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 484 грн., 48 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка