Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 вересня 2025 року Справа№200/5130/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області
до відповідача: Приватного підприємства «ИВОЛГА»
про стягнення податкового боргу,-
Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства «ИВОЛГА» про стягнення податкового боргу та стягнення до бюджету кошти з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, у розмірі суми податкового боргу - 17971,11 грн, а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010400), у сумі 17971,11 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за позивачем обліковується податковий борг, який раніше не був заявлений до суду, за ПП «ИВОЛГА» обліковується податковий борг, який раніше не був заявлений до суду, у розмірі 17971,11 грн та виник з причини несплати грошових зобов'язань, нарахованих платником самостійно, у т.ч.:
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010400, код території - UA14120090000098500, Краматорська територіальна громада), у сумі 17971,11 грн, а саме:
- 4501,25 грн - нараховано платником самостійно основного платежу по строку, Додаток № 2 Розрахунку у частині об'єктів нежитлової нерухомості до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 10859727 від 14.02.2022 термін сплати 29.04.2022, у зв'язку з наявністю переплати в обліковій картці платника залишок несплаченої суми складає 4467,36 грн;
- 4501,25 грн - нараховано платником самостійно основного платежу по строку, Додаток № 2 Розрахунку у частині об'єктів нежитлової нерухомості до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 10859727 від 14.02.2022 термін сплати 29.07.2022;
- 4501,25 грн - нараховано платником самостійно основного платежу по строку, Додаток № 2 Розрахунку у частині об'єктів нежитлової нерухомості до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 10859727 від 14.02.2022 термін сплати 31.10.2022;
- 4501,25 грн - нараховано платником самостійно основного платежу по строку, Додаток № 2 Розрахунку у частині об'єктів нежитлової нерухомості до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 10859727 від 14.02.2022 термін сплати 30.01.2023.
У зв'язку з несплатою платником податків ПП «ИВОЛГА» узгоджених податкових зобов'язань, ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 25.04.2025 № 0000406-1302-0599, яку 25.04.2025 спрямовано на адресу підприємства засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист з вимогою не вкручено та повернуто поштою 30.04.2025 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Вказана податкова вимога не була оскаржена та не відкликалась.
Просив суд стягнути з відповідача податковий борг.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 18 липня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Дана ухвала була направлена на юридичну адресу відповідача поштою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на те, що відповідачем не надано суду відзив на позовну заяву, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, місцезнаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ ВП: 44070187.
Відповідач, Приватне підприємство «ИВОЛГА», місце реєстрації: вул. Чорнобаївська (Зої Космодем'янської) буд. 1, м. Краматорськ, Краматорський район, Донецька область, 84311, код ЄДРПОУ: 22025118.
14 лютого 2022 року відповідачем до контролюючого органу надана звітна податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік № 1 (реєстраційний номер 10859726 відповідно до квитанції № 2), якою відповідачем самостійно визначено зобов'язання за об'єкти житлової нерухомості згідно з Додатком 2 до декларації у розмірі 18005,00 грн.
Відповідно до Додатку № 2 до вказаної декларації відповідачем самостійно обраховано податкове зобов'язання із розрахунку 4501,25 грн за кожен квартал 2022 року.
Позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 25.04.2025 № 0000406-1302-0599 про сплату податкового боргу у розмірі 17971,11 грн. Податкова вимога направлена поштою на адресу відповідача, але 30.04.2025 вимогу повернуто відправнику із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Доказів оскарження чи відкликання вказаної вимоги матеріали справи не містять.
Відповідно до наданої позивачем інтегрованої картки платника станом на 31.12.2024 за позивачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 17971,11 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 статті 36 вказаного Кодексу).
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За визначеннями, наданими у п.п. 14.1.39, п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пункт 54.3 статті 54 вказаного Кодексу визначає випадки, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого контролюючим органом узгодженого грошового зобов'язання (п. 54.5 статті 54 вказаного Кодексу).
Згідно з п. 58.1 статті 58 Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема:
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Відповідно до п. 59.1 статті 59 вказаного Кодексу у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 42.1 статті 42 Кодексу (в редакції, чинній на момент направлення зазначених вище податкових повідомлень-рішень та вимоги), податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Відповідно до п. 42.2 статті 42 ПКУ, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.4 статті 42 зазначеного Кодексу визначено, що Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п'ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.
Відповідно до п. 42.5 ст. 42 ПКУ у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 статті 95 вказаного Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 у справі №1340/5767/18 сформулював такий правовий висновок: «Положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 КАС України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.».
Верховний Суд також зазначив, що податковий орган набуває право на стягнення податкового боргу (в тому числі і в судовому порядку) лише у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання у встановлений строк (п.95.2 статтею 95 Податкового кодексу України) після направлення платнику податків податкової вимоги.
Виходячи з вимог законодавства несплачений платником податків податковий борг підлягає стягненню з такого платника.
Вирішуючи спір, судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №807/495/17, де суд аналізуючи процесуальні положення Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають предмет доказування у справі (частина перша статті 138 Кодексу в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, а натепер аналогічні положення містить частина друга статті 73 Кодексу), згідно з якими предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, дійшов висновку, що з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо. При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, у тому числі й штрафних (фінансових) санкцій, не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Приватного підприємства «ИВОЛГА» про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «ИВОЛГА» (місце реєстрації: вул. Чорнобаївська (Зої Космодем'янської) буд. 1, м. Краматорськ, Краматорський район, Донецька область, 84311, код ЄДРПОУ: 22025118) до бюджету кошти з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, у розмірі суми податкового боргу - 17971,11 грн, а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010400), у сумі 17971 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят одну ) грн 11 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 22 вересня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська