Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 вересня 2025 року Справа№200/5798/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
01.08.2025 року ОСОБА_1 через свого представника та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, яке нараховане та виплачене на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року у справі № 200/2227/24, за період з 29.01.2020 року по день фактичної виплати основної суми доходу, а саме по 04.07.2025 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, яке нараховане та виплачене на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року у справі № 200/2227/24, за період з 29.01.2020 року по день фактичної виплати основної суми доходу, а саме 04.07.2025 року.
Позов обґрунтовував тим, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року у справі № 200/2227/24 захищені його порушені права на відповідне грошове забезпечення.
04.07.2025 року на виконання зазначеного судового рішення відповідач виплатив йому грошове забезпечення, що підтверджується скріншотом по його банківському рахунку.
Проте, компенсацію втрати частини доходів (грошового забезпечення) у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідач йому не нарахував та не виплатив.
Вважаючи свої права на компенсацію втрати частини доходів (грошового забезпечення) у зв'язку з порушенням строків їх виплати порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких зазначав, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року у справі № 200/2227/24 виконано в повному обсязі. Компенсація втрати частини доходів позивачу не виплачувалася, оскільки в затвердженому кошторисі ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні бюджетні асигнування на здійснення таких видатків. Вважав, що діяв правомірно. Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час по 13.11.2023 року включно проходив військову службу у структурних підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_3 , а після його реорганізації - у підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_1 (зокрема, у ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та був зарахований на грошове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (по стройові частині) від 13.11.2023 року № 317 позивача у зв'язку зі звільненням з військової служби в запис з 13.11.2023 року виключено зі списків особового складу.
Права позивача на належне грошове забезпечення порушувалися відповідачем, і були захищені та відновлені в судовому порядку.
Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року у справі № 200/2227/24, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 року та набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 в період з 02.01.2020 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмірі, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату грошового забезпечення за період з 02.01.2020 року по 19.05.2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, а саме а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України н 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України н 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України н 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України н 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оподаткування військовим збором доходів ОСОБА_1 у вигляд грошового забезпечення за період за час безпосередньої участі останнього у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду за періоди з 01.12.2016 року по 23.02.2022 року;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 утримане оподаткування у вигляді військового збору з доходів у вигляді грошового забезпечення за час безпосередньої участі останнього у воєнних конфліктах, заходах ЗНБО чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду за періоди з 01.12.2016 року по 23.02.2022 року;
- в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
04.07.2025 року на виконання зазначеного судового рішення відповідач виплатив позивачу відповідне грошове забезпечення в сумі 341 282,88 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 04.07.2025 року № 1236, скріншотом про зарахування вказаної суми коштів на банківський рахунок позивача.
Компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідачем нарахована та виплачена не була.
Листом від 25.07.2025 року № 09/02/1093 на звернення позивача про виплату такої компенсації відповідач повідомив, що нарахувати та виплатити таку компенсацію немає можливості у зв'язку з тим, що в затвердженому кошторисі для ІНФОРМАЦІЯ_1 бюджетні асигнування на здійснення таких видатків відсутні.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до ст. ст. 1 й 2 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених стоків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (тобто, з 01 січня 2001 року). Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Детально це питання врегульовано Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 20 лютого 2018 року в справі № 336/4675/17, від 21 червня 2018 року в справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року в справі № 521/940/17, від 15 серпня 2018 року в справі № 653/3356/17, від 18 квітня 2019 року в справі №161/4656/17, від 16 грудня 2020 року в справі №521/21718/16-а, від 29 квітня 2021 року в справі №240/6583/20 зазначав, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону, окремих положень наведеного Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаних постановах Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Позивач набув право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Питання обчислення суми такої компенсації врегульовано ст. ст. 3 та 4 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та п.п. 4 та 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Відповідно ст. ст. 3 та 4 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку.
Пунктом 5 цього Порядку визначено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, вирішальними складовими для застосування формули обчислення суми компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків його виплати є:
1) суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць;
2) період невиплати доходу (за виключенням місяця його виплати);
3) індекс інфляції в період невиплати доходу.
Такі висновки суду відповідають положенням вказаних нормативно-правових актів, в тому числі додатку до зазначеного Порядку, в якому наведені приклади обчислення суми такої компенсації.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та визнається сторонами, після набрання судовим рішенням (рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року у справі № 200/2227/24), про яке йдеться в даній справі, законної сили позивачу за відповідний минулий період дохід у вигляді відповідних сум грошового забезпечення був нарахований та виплачений як заборгованість.
Проте у місяці, в якому здійснено виплату такої заборгованості, та станом на час розгляду даної справи компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідачем нарахована та виплачена не була.
З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову шляхом, який гарантував би повне їх відновлення (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, і доказів понесення нею інших судових витрат до суду не подано, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні ді задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів - відповідного грошового забезпечення, що виплачено на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року у справі № 200/2227/24, - у зв'язку з порушенням строків його виплати.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів - відповідного грошового забезпечення, що виплачено на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року у справі № 200/2227/24, - у зв'язку з порушенням строків його виплати.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 22 вересня 2025 року.
Суддя Т.В. Логойда