Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відстроченні чи розстроченні виконання рішення суду, зміні чи встановленні способу і порядку виконання судового рішення
22 вересня 2025 року Справа №200/5536/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про заміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, зобов'язання провести нарахування та виплату суддівської винагороди
ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі відповідач 1) Державної судової адміністрації України, де позивач просить суд (далі відповідач 2):
визнати протиправними дії відповідача 1 щодо не нарахування та не виплати позивачу суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 у розмірі 2270 грн. та з 01.01.2022 у розмірі 2 481,00 грн.;
зобов'язати відповідача 1 провести нарахування та виплату позивачу суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно на підставі ч.2, 3, 4 ст.135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 складає 2270,00 грн. та на 01.01.2022 складає 2 481,00 грн., з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу, та допомоги на оздоровлення за 2021 та 2022 р.р., з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
зобов'язати відповідача 2 здійснити фінансування відповідача 1 з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати позивачу недоплаченої суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно;
допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду за один місяць.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі № 200/5563/23, з урахуванням ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області; Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, зобов'язання провести нарахування та виплату суддівської винагороди задоволено.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 у розмірі 2 270,00 грн., з 01.01.2022 у розмірі 2 481,00 грн.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно на підставі ст.135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 складає 2 270,00 грн., на 01.01.2022 складає 2 481,00 грн. з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу та матеріальної допомоги за 2021 рік та 2022 рік, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецької області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 та матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 та 2022 роки, розрахованих виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 складає 2 270,00 грн., на 01.01.2022 складає 2 481,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Рішення суду набрало законної сили 24.01.2024, виконавчі листи на виконання рішення суду видано 09.04.2024.
01.09.2025 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зміну способу виконання рішення суду у справі №200/5536/23. У поданій заяві заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №200/5536/23 за позовом ОСОБА_1 до ТУ ДСА України в Донецькій області, ДСА України про визнання протиправними дій, а саме: Зобов'язати ТУ ДСА України в Донецькій області провести виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно на підставі ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме в розмірі 194 176,60 грн з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів. Зобов'язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 на підставі ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме в розмірі 194 176,60 грн з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
В обґрунтування заяви зазначено, що до теперішнього часу рішення суду боржниками не виконано. Разом із тим, в матеріалах виконавчого провадження № 75286726 наявний лист ТУ ДСА України в Донецькій області від 27.06.2024 № 05-1079/24 про неможливість виконання рішення суду у встановлений судом спосіб. Крім того, в матеріалах вказаного виконавчого провадження наявна довідка ТУ ДСА України в Донецькій області від 27.06.2024 № 04-1076/24, про розмір суддівської винагороди, яка підлягає виплаті мені відповідно до рішення суду від 08.12.2023 по справі №200/5536/23. Відповідно до вказаної довідки сума яка підлягає нарахуванню (виплаті) - 194 176,60 грн. Боржник у виконавчому провадженні - ТУ ДСА України в Донецькій області зазначав, що рішення суду підлягає виконанню шляхом списання коштів з бюджетної програми КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів». Разом із тим, у рішенні від 08.12.2023 по справі №200/5536/23 не міститься умови про виконання цього рішення вказаним боржником в межах конкретної бюджетної програми. Водночас наявність таких програм не повинна унеможливлювати виконання судових рішень. В межах даної адміністративної справи бюджетна програма КПКВ 0501150 та її паспорт не досліджувалися. Також не досліджувався кошторис що щомісячний розпис видатків ДСА України на 2021-2022. Також, боржниками у виконавчих провадженнях не доведено неможливість зміни розпису видатків. (ст.23 Бюджетного кодексу України) Крім того, судове рішення в адміністративній справі не створює нових правовідносин, а спрямоване на захист права в межах правовідносин, які існували на момент порушення. Тому судом у справі № 200/5536/23 не встановлено підстав для зміни бюджетного призначення виплат, присуджених позивачу. Таким чином, відсутні підстави перейменовувати виплату суддівської винагороди на виплату невизначених коштів, іменуючи їх лише як «виконання рішень судів на користь суддів» без позначення того, що таке виконання є виплатою суддівської винагороди. За змістом вищенаведеної ст.3 Закону № 4901-IV списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, здійснюється за певною умовою, а саме - в разі відсутності в державному органі відповідних бюджетних призначень. Проте, з боку відповідачів у справі ТУ ДСА України в Донецькій області та ДСА України не була доведена відсутність бюджетних призначень на виплату суддівської винагороди, через що не доведена правомірність фінансування присуджених стягувачеві коштів за рахунок лише спеціальної бюджетної програми.
09.09.2025 ухвалою суду прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 200/5536/23, призначено розгляд заяви на 18.09.2025; запропоновано ТУ ДСА України в Донецькій області та ДСА України в семиденний строк з моменту отримання цієї ухвали суду надати письмові пояснення щодо заяви позивача про зміну способу виконання рішення суду.
12.09.2025 від ТУ ДСА України в Донецькій області до суду надійшли пояснення, в яких вказана, що виконання рішення суду має здійснюватися органом Державної казначейської служби України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», яка передбачена Законом України про державний бюджет України на рік. Таким чином рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/5536/23 в частині виплати коштів на користь ОСОБА_1 має виконуватися шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, у судове засідання не з'явились, суд вважає за можливе розглянути заяву у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши доводи сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
Суд звертає увагу на те, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі № 556/2609/14-а, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15 та від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Спосіб виконання судового рішення є способом реалізації захисту порушених прав позивача, який визначений самим рішенням та повинен відповідати вимогам закону. Під зміною ж способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації прийнятого рішення. Ці заходи мають забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду справи та вирішення спору між сторонами, суд постановив рішення, яким зобов'язав суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії задля захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах.
Натомість, у поданій заяві позивач просить суд змінити спосіб і порядок виконання вищевказаного рішення шляхом визначення розміру суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно на підставі ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме в розмірі 194 176,60 грн.
Обраний спосіб відновлення порушених прав позивача фактично свідчить про зміну резолютивної частини рішення суду, із зобов'язального характеру у спосіб визначення у резолютивній частині рішення конкретної суми суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно на підставі ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що суперечить усталеній позиції Верховного Суду (постанова від 10.07.2018 у справі №490/9519/16-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18).
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії та визначення у резолютивній частині рішення конкретної суми суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно на підставі ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Оскільки при ухваленні рішення в цій справі способом відновлення порушеного права позивача судом було обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а визначення у резолютивній частині рішення конкретної суми суддівської винагороди не було обрано в якості способу відновлення порушених прав позивача, суд доходить висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить позивач, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі.
Крім того суд зазначає, що при розгляді даної справи суд не вирішував питання про стягнення або/та виплати нарахованих з відповідача конкретної суми суддівської винагороди, натомість зобов'язав відповідача самостійно, враховуючи дискреційні функції, нарахувати та виплатити позивачу належні суми суддівської винагороди.
Разом із тим, здійснений відповідачем розрахунок недоотриманого позивачем суддівської винагороди, сума якого не виплачена, не є обставиною, що вказує на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надає достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, при зміні способу виконання такого рішення із зобов'язання відповідача вчинити певні дії на «провести виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.07.2022 включно на підставі ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме в розмірі 194 176,60 грн з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів; Зобов'язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 на підставі ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме в розмірі 194 176,60 грн з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.» відбудеться зміна рішення по суті.
Оскільки зміна на підставі ст.378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до ст. 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 11.11.2014 у справах № 21-394а14, № 21-475а14, та в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 755/7078/16-а.
Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, в якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Враховуючи, вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 08.12.2023 у справі № 200/5563/23.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.В. Шинкарьова