Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
22 вересня 2025 року Справа №200/7238/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач), через свого представника, адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича, який діє на підставі ордеру серії АН №1792593 від 18 вересня 2025 року, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною Постанову Києво-Святошинського відділення УВД ФССУ у Київській області від 03.05.2022 № 32024/8027/420/50 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» щодо припинення нарахування та виплати щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 за період з 30.04.2022 року;
- зобов'язати відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) відновити нарахування щомісячних страхових виплат та виплатити позивачу заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 30 квітня 2022 року.
В позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання цього позову до розгляду справи по суті спору.
Згідно з ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
В позовній заяві просить відстрочити сплату судового збору до розгляду справи по суті, як особі похилого віку, яка знаходиться у скрутному матеріальному становищі.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення на даний час.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб'єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналіз вищезазначених статей свідчить, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на особу, яка звертається до суду з цим питанням.
Проте, доказів позивачем не надано на підтвердження зазначених обставин, у зв'язку з чим підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
При цьому згідно з частиною 3 статті 4 цього Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем заявлено 1 основну вимогу немайнового характеру та похідну вимогу від неї, тому за подання даного позову позивач мав сплатити: 1 211,20 грн х 0,8 = 968,96 грн.
Разом із цим, згідно із частиною 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частити 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 25 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
З огляду на вік позивача, у суду виникають сумніви щодо правоздатності фізичної особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, представнику позивача необхідно надати докази правоздатності фізичної особи - ОСОБА_1 .
Окрім того, слід зазначити наступне.
На підтвердження повноважень представником позивача адвокатом Гуревичем Р.Г. надана належним чином завірену копія ордера на надання правничої допомоги від 18 вересня 2025 року, з якого вбачається, що він виданий на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 11.09.2025.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Відповідно до частин 1, 5 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі, зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Таким чином, представнику позивача необхідно надати до суду належним чином завірену копію договору про надання правничої допомоги б/н від 11.09.2025, на підставі якого видано ордер на надання правничої допомоги від 18 вересня 2025 року.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 172, 169, 167, 248, 256, 293, 294, 295, 297, 370 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду:
- оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн;
- докази правоздатності фізичної особи ОСОБА_1 ;
- належним чином завірену копію договору про надання правничої допомоги б/н від 11.09.2025, на підставі якого видано ордер на надання правничої допомоги від 18 вересня 2025 року.
Роз'яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута і що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова