23 вересня 2025 року Справа № 160/26784/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
18.09.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача Райзманом Олександром Яковичем, у якій позивач просить:
визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.08.2025 № 855/03-16 про відмову в задоволенні заяви позивача від 30.07.2025 про перерахунок, індексацію та виплату пенсії в період з 07.10.2009 до 24.03.2013, перерахунок та індексацію пенсії в період з 25.03.2013 до 30.11.2021, перерахунок, індексацію та виплату пенсії з 01.12.2021 і на час звернення до суду, з компенсацією втрати доходу за затримку термінів виплати пенсії в зазначених вище періодах;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 01.12.2021;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV перерахунок, індексацію та виплату пенсії з 07.10.2009 до 24.03.2013, з 25.03.2013 до 30.11.2021, з урахуванням раніше виплачених сум, з 01.12.2021, з компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії, на вказаний позивачем банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на такі обставини.
Позивач оскаржує у тому числі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати їй пенсії з 01.12.2021, просить зобов'язати відповідача-2 провести перерахунок її пенсії з 07.10.2009. З даним адміністративним позовом позивач (через представника) звернулася до суду 18.09.2025.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви ОСОБА_1 додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що позивач є особою похилого віку, постійно проживає за межами України. У зв'язку з втратою банківської карти не мала можливості отримувати пенсію. Про припинення пенсії її не було повідомлено. Перешкодами своєчасного звернення до органу Пенсійного фонду України та банку стали пандемія коронавірусного захворювання (COVID-19) та воєнний стан в Україні. Можливість доступу до особистого кабінету на вебпорталі Пенсійного фонду України виникла у позивача 27.07.2025, після чого вона змогла дізнатися про нарахування та виплату пенсії у неналежному розмірі і дату припинення її виплати. За результатами розгляду заяви про поновлення виплати пенсії та її перерахунок було прийнято оскаржуване рішення.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку для звернення до суду, суд дійшов такого висновку.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
До клопотання про поновлення строку не надано доказів на підтвердження зазначених у ньому причин пропуску строку, необізнаності позивача про нарахування і виплату їй пенсії у неналежному розмірі, починаючи з 25.03.2013 (на виконання судового рішення) та припинення виплати пенсії з 01.12.2021.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
До клопотання про поновлення строку не додано доказів на підтвердження тієї обставини, що встановлення на території України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та введення воєнного стану в Україні перешкоджали зверненню до пенсійного органу із заявою про надання позивачу відповідної інформації щодо складових її пенсійної виплати та її припинення.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї належить застосовувати відповідні правові наслідки, встановлені законом, у даному випадку статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які би свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав. Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення рішення у справі. Клопотання обґрунтовано тим, що позивач з 1996 року не працює, проживає за межами України, не мала доходів за 2021-2024 рр. Виплату пенсії позивачу припинено з 01.12.2021, у зв'язку з чим вона перебуває у скрутному майновому стані.
Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява ОСОБА_1 містить дві основні вимоги немайнового характеру (оскарження дій відповідача-1 та рішення відповідача-2) та похідну вимогу немайнового характеру (зобов'язання відповідача-1 вчинити дії).
За подання до суду цієї позовної заяви мав бути сплачений судовий збір як за дві вимоги немайнового характеру в сумі 1937,92 грн ((3028,00 х 0,4 х 0,08) х 2).
Додані до позовної заяви відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 08.08.2025 про відсутність доходу в Україні за січень 2021 року-грудень 2024 року не є підтвердженням тієї обставини, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, зокрема, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, яка проживає в Ізраїлі, за попередній календарний рік.
Дані про страхування та доходи від 08.08.2025, надані Відомством Національного Страхування («Бітуах Леумі»), містять інформацію про те, що позивач зареєстрована як непрацююча особа, яка не має доходу, з 01.07.2024.
Відомості про річний дохід позивача за 2024 рік не зазначено і не додано доказів на його підтвердження.
Зважаючи на те, що звільнення від сплати судового збору та відстрочення його сплати є правом, а не обов'язком суду, а позивачем не доведено наявності підстав для звільнення її від сплати (відстрочення) судового збору, з урахуванням її майнового стану, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати (відстрочення) судового збору за подання позовної заяви.
При цьому, суд роз'яснює, що відмова у звільненні від сплати (відстрочення) судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов'язковим наданням необхідних доказів.
В порядку усунення недоліків позовної заяви позивач має подати (надіслати) до суду обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору з доказами на підтвердження зазначених у ньому обставин або документ про сплату судового збору в сумі 1937,92 грн за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суд -
Визнати неповажними зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати (відстрочення) судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання (надіслання) до суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску відповідного строку;
- документа про сплату судового збору в сумі 1937,92 грн або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору з доказами на підтвердження зазначених у ньому обставин.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Рянська