23 вересня 2025 рокуСправа №160/6617/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі заяву позивача - ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №160/6617/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 р. (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини), станом на 01.01.2024 рік для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2024 р. (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 р. №2262- XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри реально виплачених додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за класну кваліфікацію, надбавки за доступ до державної таємниці, надбавки за особливості проходження служби, відповідно до п.п.1 п.5 постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704 та премії, відповідно до п.п.2 п.5 постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704 за відповідною посадою, станом на 01.01.2023 р. для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 р. пенсії, станом на 01.01.2024 р. для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024 р. пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №160/6617/25 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 р. для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 р. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 , підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою станом на 01.01.2023 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для перерахунку пенсії з 01.02.2023. У іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №160/6617/25 набрало законної сили 12.05.2025.
Позивачем було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №160/6617/25, в прохальній частині якої заявник просить суд:
- роз'яснити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі № 160/6617/25, а саме, чи необхідно відповідачу при виконанні даного рішення, зокрема при складанні довідок про грошове забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму за відповідний рік враховувати додаткові види грошового забезпечення такі як надбавка за класну кваліфікацію, надбавка за таємність, надбавка за особливості проходження в/служби, премія.
Суд, враховуючи, що судове рішення у справі було ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і відсутня необхідність заслухати заявника, суд вирішує заяву про роз'яснення судового рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на що зазначає наступне.
Відповідно до ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Досліджуючи наявність підстав для роз'яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Тобто, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст. 254 КАС України, роз'ясненим може бути рішення чи ухвала суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому, вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) його зміст.
При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.10.2009 у справі № К-18670/07-с.
Дослідивши надані документи на підтвердження поданої заяви, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд зазначає наступне.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №160/6617/25 набрало законної сили 12.05.2025.
Виходячи з тлумачення положень статті 254 КАС України, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності судового рішення та у викладенні рішення суду в більш ясній та зрозумілій формі.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Суд роз'яснює судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Суд зазначає, що ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення.
При цьому, дослідивши зміст зазначеного вище судового рішення, суд вважає, що воно є чітким, зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично вказують на нерозуміння порядку та способу його виконання.
Разом з тим, суд не вправі змінювати рішення по суті.
Зазначене рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №160/6617/25 містить обґрунтування стосовно того, що у цій справі спір стосується наявності підстав для підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
Суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 р., відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р., на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 р. відповідно (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З урахуванням вищевикладеного суд, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних відносинах, дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою станом на 01.01.2023 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для перерахунку пенсії з 01.02.2023.
На підставі означеного суд зазначає, що резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.
З урахуванням цього, суд доходить висновку, що рішення суду в даній адміністративній справі, яке набрало законної сили, є зрозумілим для виконання суб'єктом владних повноважень та не потребує додаткового роз'яснення. Відтак, з судового рішення у даній справі вбачається, що його текст не викликає труднощів для розуміння порядку виконання, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеному тлумаченню шляхом роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу, не підлягає.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №160/6617/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, з викладених вище підстав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 254, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви позивача - ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №160/6617/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька