22 вересня 2025 рокуСправа №160/7264/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
10.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 , в якому, з урахуванням уточнень, позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 132 наказу № 243 від 06 листопада 2022 року військової частини НОМЕР_3 про виключення ОСОБА_1 із списків особового складу та всіх видів забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 поновити ОСОБА_1 на посаді начальника 2 радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_3 з 06 листопада 2022 року;
- звернути рішення суду до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника 2 радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_3 .
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив наступне. ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України за контрактом. 25 жовтня 2022 року на виконання усного наказу командира НОМЕР_4 об НОМЕР_5 обр Сил ТрО майора ОСОБА_2 , начальника штабу НОМЕР_4 об ТрО ст. лейтенанта ОСОБА_3 , заступника командира НОМЕР_4 об ТрО полковника ОСОБА_4 та заступника начальника штабу НОМЕР_4 об ТрО майора ОСОБА_5 військовослужбовці здали особисту зброю та засоби захисту, у всіх військовослужбовців за наказом командування батальйону були вилучені військові квитки, після чого військовослужбовців, в тому числі військовослужбовця 1 стрілецької роти в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 , було направлено з особистими речами в ешелон для вибуття 06.11.2022 р. до навчань і злагоджень на військовий навчальний полігон у АДРЕСА_1 . Станом на 05-06.11.2022 будь-які документи, накази, розпорядження чи інші керівні документи щодо вибуття, звільнення, увільнення, переведення, переміщення, призначення на посади тощо щодо будь-кого з військовослужбовців 1 ср НОМЕР_4 об ТрО в порядку, передбаченому Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009 та іншими нормативно-правовими актами до військовослужбовців 1 ср НОМЕР_4 об ТрО не доводились в усному порядку або з ознайомленням під підпис, витяги не надавались, не здійснювалось ознайомлення в будь-якому іншому порядку. Про існування вказаних документів, їх дані та зміст військовослужбовцям нічого достовірно відомо не було.
На початку березня, при особистій явці до місця розташування КСП та штабу в/ч НОМЕР_3 , позивачу, як й іншим військовослужбовцям, було повідомлено, що ці військовослужбовці виключені із списків в/ч НОМЕР_3 . На запит 28 березня 2023 року було надано копії витягів з наказу по стройовій частині в/ч НОМЕР_3 від 06.11.2022 р. № 243.
На думку позивача, оскаржуваний наказ винесений з порушенням нормативно-правових актів, а його переведення на нове місце служби відбулось за відсутності законодавчо встановлених підстав та всупереч його інтересам.
13.07.2023 р. від військової частини НОМЕР_3 надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Згідно наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.10.2022 р. №455-РС позивача увільнено від займаної посади у військовій частині НОМЕР_3 та зараховано у розпорядження військової частини НОМЕР_2 . Наказом військової частини НОМЕР_3 від 06.11.2022 р. № 243 позивач вважається таким, що справи та посаду здав 06.11.2022 р. і вибув для подальшого проходження військової служби в окремому розпорядженні командира НОМЕР_6 окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Відповідно до абз. 2 п. 257 Положення №1153/2008 для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог п.п. 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених п. 112 цього Положення. При цьому, не виявлено наявності обставин, наведених у п. 112 Положення №1153/2088, які виключають можливість переведення позивача на посаду без його згоди.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
25 липня 2025 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 р. задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
11.08.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративний справа № 160/7264/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу військову частину НОМЕР_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 р. здійснено заміну відповідача у справі з військової частини НОМЕР_3 на військову частину НОМЕР_1 .
25.08.2025 р. від військової частини НОМЕР_2 надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій зазначено про те, що рапорт позивача від 08.11.2022 р. відсутній у військовій частині НОМЕР_2 . До пояснень надано копії наказів військової частини НОМЕР_2 №54-РС від 08.11.2022 р., №98 від 08.11.2022 р.
03.09.2025 р. від військової частини НОМЕР_1 надійшла заява, в якій вказано таке. З приводу доказів ознайомлення ОСОБА_1 з наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 06.11.2022 року зазначаємо, що в той період було не поодиноке переведення військовослужбовців до військової частини НОМЕР_2 , тому доведення та ознайомлення особового складу військовослужбовців було проведено в усній формі при загальному шикуванні особового складу військовослужбовців.
По наданню інформації чи відбулося переведення до іншої військової частини на підставі поданого ОСОБА_1 рапорту, надаємо суду витяг з наказу військової частини НОМЕР_3 від 06.11.2022 про переведення особового складу військовослужбовців.
До пояснень надано копію наказу військової частини НОМЕР_3 №243 від 06.11.2022 р.
Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
11 січня 2022 року ОСОБА_6 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового та сержантського складу терміном на п'ять років.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_3 від 08 липня 2022 року № 40/1202 старший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 з 11 січня 2022 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 01 лютого 2022 року № 2-ос призначено начальника апаратної ІТВ старшого сержанта ОСОБА_1 позаштатним помічником командира військової частини з питань комунікацій та взаємодії з суспільством, котрий відповідає за питання з комунікацій цивільно-військового співробітництва військової частини НОМЕР_3 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 04 лютого 2022 року № 13 позивача призначено позаштатним прес-офіцером Дніпровського окремого батальйону територіальної оборони.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 03 жовтня 2022 року № 455-РС відповідно до пункту 116 Положення та директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 28 липня 2022 року №Д-168/дск позивача увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 06 листопада 2022 року № 243 п. 132 старшого сержанта ОСОБА_1 , начальника 2 радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_3 вважати таким, що справи та посаду здав 06.11.2022 року і вибув для подальшого проходження військової служби в окремому розпорядженні командира НОМЕР_6 окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. З 06 листопада 2022 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_3 , з котлового забезпечення - 07 листопада 2022 року.
Підстава: Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 03 жовтня 2022 року №455-РС.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 08 листопада 2022 року №54-РС п. 130 призначено старшого сержанта ОСОБА_1 командиром відділення зв'язку взводу зв'язку механізованого батальйону НОМЕР_6 окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 08 листопада 2022 року №98 старшого сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 08 листопада 2022 року № 54-РС на посаду командира відділення зв'язку взводу зв'язку НОМЕР_7 механізованого батальйону, який прибув із військової частини НОМЕР_3 , з 08 листопада 2022 року зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення та вважати таким, що з 08 листопада 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Підстава: витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 08 листопада 2022 року №54-РС, рапорт сержанта ОСОБА_1 від 08 листопада 2022 року, припис командира військової частини НОМЕР_3 від 06 листопада 2022 року №40/3260.
Відповідно до складеного 28 березня 2023 року військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 акту про отримання документів (у тому числі і позивачем), в день складання цього акту переліченим у ньому військовослужбовцям вперше був доведений зміст та текст наказу № 243, виданого 06 листопада 2022 року військовою частиною НОМЕР_3 по стройовій частині, а також вперше видані витяги з цього наказу стосовно кожного військовослужбовця та довідки військової частини НОМЕР_1 від 22-23 березня 2023 року про відсутність інформації щодо надання приписів військовослужбовцям для вибуття.
Відповідно до довідки за підписом командира військової частини НОМЕР_1 від 23 березня 2023 року №278/17 інформація стосовно надання припису про вибуття військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 старшого сержанта ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 у військової частини НОМЕР_1 відсутня.
29 березня 2023 року за вхідним реєстраційним №1681 зареєстровано рапорт позивача, у якому він доповідає, що в день складання цього рапорту йому вперше було доведено наказ по стройовій частині військової частини НОМЕР_3 від 06 листопада 2022 року № 243 та неможливість виконання цього наказу з посилання на процедурні порушення його прийняття (не зазначення того, що позивач проходить службу за контрактом, а не був мобілізованим; не ознайомлення з планом переміщення та послужним списком під підпис). Просив скасувати наказ від 06 листопада 2022 року № 243; видати наказ про призначення службового розслідування по факту службової підробки, фальшування облікових даних, службового недбальства та перевищення службових повноважень з боку командування військової частини НОМЕР_3 ; поновити його на посаді начальника радіостанції ІТВ військової частини НОМЕР_3 .
Також, у військовому квитку ОСОБА_1 . Серії НОМЕР_8 сторінка 6 міститься запис: « НОМЕР_9 ком. відділ. 08.11.22 №98».
При цьому, вказаний запис не скріплений печаткою військової частини НОМЕР_2 та підписом посадової особи.
Не погоджуючись із наказом від 06 листопада 2022 року № 243 щодо виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_3 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року, №573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року строк дії воєнного часу продовжувався.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Відповідно до частин першої, другої, чотирнадцятої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 6 Закону № 2232-XII військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.
Частиною третьою статті 24 Закону № 2232-XII передбачено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та врегулювання питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).
Відповідно до підпункту 1 пункту 81 Положення № 1153/2008 призначення на посади здійснюється військовослужбовців, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) Міністром оборони України та посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців, яка затверджується Міністром оборони України.
Пунктом 109 Положення № 1153/2008 передбачено, що вибуття до нового місця служби військовослужбовця здійснюється після надходження витягу з наказу відповідного командира (начальника) військової частини про призначення, в тому числі доведеного технічними засобами передачі документованої інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини має відбутися після здавання посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання військовою частиною зазначеного витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення по службі військовослужбовця.
Відповідно до пункту 64 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України установлюються такі терміни для прийняття і здавання посад: командира бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) - не більше ніж 10 днів, заступника командира з тилу - не більше ніж 20 днів, командира батальйону та командира роти (корабля 3 і 4 рангу) - не більше ніж 5 днів, начальника служби, якому підпорядковані склади, - не більше ніж 15 днів.
Іншим посадовим особам термін прийняття і здавання посади встановлює старший командир (начальник). Закінченням прийняття (здавання) посади вважається дата затвердження старшим командиром (начальником) відповідного акта.
Згідно з абзацами третім, четвертим пункту 110 Положення № 1153/2008 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється: між з'єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями - наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з'єднання, військові частини та оперативні командування; між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України.
Згідно з абзацом другим пункту 257 Положення № 1153/2008 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.
Відповідно до Пункту 112 Положення № 1153/2008 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами.
Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:
неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
неможливість проживання членів сім'ї військовослужбовця за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;
потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.
Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв'язку із службовою необхідністю та за станом здоров'я на нове місце військової служби без його згоди.
Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оцінюючи усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
До прийняття спірного наказу позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 06 листопада 2022 року №243 п. 132 старшого сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що справи та посаду здав 06 листопада 2022 року і вибув для подальшого проходження військової служби в окремому розпорядженні командира НОМЕР_6 окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, а наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 08 листопада 2022 року №98 позивача зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення і вважати таким, що з 08 листопада 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою командира відділення зв'язку взводу зв'язку НОМЕР_7 механізованого батальйону.
У позові позивач наголошує на тому, що про прийняття спірного наказу дізнався лише в березні 2023 року, а інформацією про переведення до іншої військової частини взагалі не володів.
Відповідно до складеного 28 березня 2023 року військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 акту про отримання документів (у тому числі і позивачем), в день складання цього акту переліченим у ньому військовослужбовцям вперше був доведений зміст та текст наказу № 243, виданого 06 листопада 2022 року військовою частиною НОМЕР_3 по стройовій частині, а також вперше видані витяги з цього наказу стосовно кожного військовослужбовця та довідки військової частини НОМЕР_1 від 22-23 березня 2023 року про відсутність інформації щодо надання приписів військовослужбовцям для вибуття.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 р. витребувано від військової частини НОМЕР_1 :
- докази ознайомлення ОСОБА_1 з наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 06.11.2022 року;
- інформацію чи відбувалось переведення до іншої військової частини на підставі поданого ОСОБА_1 рапорту.
03.09.2025 р. від військової частини НОМЕР_1 надійшла заява, в якій вказано таке. З приводу доказів ознайомлення ОСОБА_1 з наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 06.11.2022 року зазначаємо, що в той період було не поодиноке переведення військовослужбовців до військової частини НОМЕР_2 , тому доведення та ознайомлення особового складу військовослужбовців було проведено в усній формі при загальному шикуванні особового складу військовослужбовців.
По наданню інформації чи відбулося переведення до іншої військової частини на підставі поданого ОСОБА_1 рапорту, надаємо суду витяг з наказу військової частини НОМЕР_3 від 06.11.2022 про переведення особового складу військовослужбовців.
До пояснень надано копію наказу військової частини НОМЕР_3 №243 від 06.11.2022 р.
В наказі командира військової частини НОМЕР_2 від 08 листопада 2022 року №98, яким ОСОБА_1 з 08 листопада 2022 року зараховано до списків особового складу зазначено, що підставами для винесення наказу, є зокрема:
- рапорт старшого сержанта ОСОБА_1 від 08 листопада 2022 року;
- припис командира військової частини НОМЕР_3 від 06 листопада 2022 року №40/3260.
Відповідно до довідки за підписом командира військової частини НОМЕР_1 від 23 березня 2023 року №278/17 інформація стосовно надання припису про вибуття військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 старшого сержанта ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 у військової частини НОМЕР_1 відсутня.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 р. витребувано у військової частини НОМЕР_2 :
- матеріали, на підставі яких було здійснено зарахування позивача до військової частини НОМЕР_2 ;
- копію рапорту позивача від 08.11.2022 р.
25.08.2025 р. від військової частини НОМЕР_2 надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій зазначено про те, що рапорт позивача від 08.11.2022 р. відсутній у військовій частині НОМЕР_2 . До пояснень надано копії наказів військової частини НОМЕР_2 №54-РС від 08.11.2022 р., №98 від 08.11.2022 р.
Таким чином, відповідачем та третьою особою не доведено, що переведення позивача до іншої військової частини відбулось на підставі поданого позивачем рапорту від 08.11.2022 р.
Також, у військовому квитку ОСОБА_1 . Серії НОМЕР_8 сторінка 6 міститься запис: « НОМЕР_9 ком. відділ. 08.11.22 №98».
При цьому, вказаний запис не скріплений печаткою військової частини НОМЕР_2 та підписом посадової особи.
Аналіз зазначених правових норм вказує на можливість в особливий період переміщення військовослужбовців без їх згоди з однієї військової частини до іншої. При цьому, Положенням №1153/2008 встановлені виключення для переміщення військовослужбовця без його згоди на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої.
Також, суд зазначає про розмежування понять «згода на переведення» та «ознайомлення із переведенням». Відповідно до пункту 64 Статуту військовослужбовець, який зокрема підлягає переведенню, повинен бути обізнаним про таке переміщення, враховуючи встановлений законодавцем обов'язок здачі справ та посад у відповідні встановлені строки.
Крім того, з аналізу Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України вбачається, що призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення. Таким чином, при зарахуванні позивача в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 та прийнятті наказів про подальше просування позивача по службі відповідачем мало бути встановлено наявність або відсутність обставин, передбачених п. 112 Положення, що не заперечується відповідачем.
При цьому, всупереч вимогам ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надано доказів та не доведено відсутність щодо позивача обставин, передбачених п. 112 Положення.
Також, військовою частиною НОМЕР_1 не надано доказів здавання позивачем справ та посади, зокрема, відповідних актів, затверджених старшим командиром, як це передбачено п. 64 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Доводи відповідача стосовно того, що ознайомлення позивача зі спірним наказом було проведено в усній формі при загальному шикуванні особового складу військовослужбовців не приймаються судом до уваги.
Відповідачем не надано доказів присутності позивача на вказаному шикуванні.
Крім того, ознайомлення військовослужбовця з наказом про переведення до іншої військової частини, який суттєво впливає на права та обов'язки військовослужбовця, підлягає оскарженню, в усній формі без вручення витягу з наказу під особистий підпис суперечить положенням законодавства.
Відповідачем не доведено та не надано до матеріалів справи доказів ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом до 28 березня 2023 р.
Таким чином, наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 06 листопада 2022 року № 243 в частині п. 132 старшого сержанта ОСОБА_1 , начальника 2 радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_3 вважати таким, що справи та посаду здав 06.11.2022 року і вибув для подальшого проходження військової служби в окремому розпорядженні командира НОМЕР_6 окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. З 06 листопада 2022 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_3 , з котлового забезпечення - 07 листопада 2022 року не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесений відповідачем на підставі, у межах повноважень але не у спосіб, передбачений законодавством, та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 06 листопада 2022 року № 243 в частині п. 132 старшого сержанта ОСОБА_1 , начальника 2 радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_3 вважати таким, що справи та посаду здав 06.11.2022 року і вибув для подальшого проходження військової служби в окремому розпорядженні командира НОМЕР_6 окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. З 06 листопада 2022 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_3 , з котлового забезпечення - 07 листопада 2022 року.
Поновити ОСОБА_1 на службі у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника 2 радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 .
Звернути рішення до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на службі у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника 2 радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене встроки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук