про залишення позовної заяви без руху
23 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10629/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В,В., одержавши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0149662408 від 15.05.2025.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3 028,00 грн.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0149662408 від 15.05.2025 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на 4 243 157,64 грн, з яких 2 752 970,87 грн - за податковим зобов'язанням, 381 633,26 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також 1 108 553,51 грн - сума пені, тобто рішення, що впливають на зміну майнового стану, реалізація яких може призводити до зменшення або збільшення майна особи.
За практикою Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України») вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору за подання позову або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З урахування ціни позову 4 243 157,64 грн., ставка судового збору становить - 30 280,00 грн. (1,5 відсотка ціни позову, оскільки 4 243 157,64 грн. х 1,5% = 63 647,36 грн).
Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на те, що позовна заява подана представником позивача в електронній формі через систему «Електронний суд» ставка судового збору за подання цього позову становить 24 224,00 грн. (30 280,00 грн. х 0,08%)
Відтак позивачу слід за подання даного позову слід сплатити судовий збір в сумі 24 224,00 грн.
Разом з тим, у позовній заяві, а також у додатках до позовної заяви представник позивача заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення судом рішення по справі. Вказане клопотання мотивовано тим, що на рахунках позивача відсутні кошти, відтак немає можливості при поданні позовної заяви сплатити судовий збір. Вважає, що відсутність на рахунках коштів є поважною причиною для неможливості сплати судового збору при поданні позовної заяви.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно залишити без задоволення з таких мотивів та підстав.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як передбачено частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За приписами частини другої статті 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2024 (справа № 9901/369/19), від 15.01.2024 (справа № 9901/532/19) вказано про те, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону № 3674-VI, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
З системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону № 3674-VI, зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Суд враховує, що предметом даного позову, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстави для розгляду судом питання про відстрочення юридичній особі сплати судового збору відсутні.
При цьому, наведені в клопотанні про відстрочення сплати судового збору причини не є обґрунтованими підставами для відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу/представнику позивача у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду документу про сплату судового збору в розмірі 24 224,00 грн.
Перерахування судового збору необхідно здійснювати за платіжними реквізитами Волинського окружного адміністративного суду, зазначеними на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
В задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без руху.
Встановити позивачу/представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви - три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, засобами інформаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Мачульський