22 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5892/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій щодо невірного визначення грошового забезпечення: посадового окладу та інших складових грошового забезпечення, а також зменшення відсоткового розміру премії під час перерахунку за період з 25.02.2022 по 19.05.2023, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі №140/10663/24;
зобов'язання провести, враховуючи рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі №140/10663/24, перерахунок посадового окладу та інших складових грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 19.05.2023, в тому числі премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку грошового забезпечення, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі №140/10663/24, тобто у відсотках, встановлених на момент проходження позивачем військової служби, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення, зокрема, посадового окладу, окладу за військовим званням, вислуги років, надбавки за особливості проходження служби, премії, а також інших похідних видів грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
При нарахуванні грошового забезпечення та інших виплат в період з 25.02.2022 по 19.05.2023 відповідачем було протиправно застосовано розрахункову величину - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі №140/10663/24 зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 19.05.2023 (з урахуванням раніше виплачених сум) із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року їх виплати, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).
На виконання вищезазначеного рішення позивачу виплачено кошти у розмірі 46649,19 грн.
У відповідь на адвокатський запит відповідач надав розрахунок нарахування та виплати грошового забезпечення згідно з рішенням суду у справі №140/10663/24. Як вбачається з наданого розрахунку, відповідачем невірно перераховано посадовий оклад, який у 2022 році мав би становити - 5954,40 грн (2481,00 грн (прожитковий мінімум станом на 01.01.2022) * 2,4 (тарифний коефіцієнт за посадою)), натомість у період березень 2022 року - серпень 2022 року вказано 4840,00 грн, вересень 2022 року - 5284,00 грн, жовтень-листопад 2022 року - 5950,00 грн, грудень 2022 року - 6440,00 грн, а в 2023 році мав би становити - 6656,32 грн (2684,00 х 2,48, де 2,48 - тарифний коефіцієнт), натомість з січня по травень 2023 року вказано 6440,00 грн, як наслідок невірно перераховано інші складові грошового забезпечення: оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження військової служби та премія.
Крім того, з розрахунку вбачається, що при перерахунку грошового забезпечення було зменшено відсотковий розмір премії позивача, яка йому була виплачена при проходженні військової служби, зокрема: із належних 215% до 50% в розрахунковий період з 25.02.2022 по 30.09.2022 (щомісяця); із належних 215% до 44,4% в розрахунковий період з 01.10.2022 по 31.10.2022 (щомісяця); із належних 215% до 50% в розрахунковий період з 01.11.2022 по 30.11.2022 (щомісяця); із належних 215% до 46,20% в розрахунковий період з 01.12.2022 по 31.12.2022 (щомісяця); із належних 215% до 50% в розрахунковий період з 01.01.2023 по 31.01.2023 (щомісяця); із належних 435,635% до 50% в розрахунковий період з 01.02.2023 по 28.02.2023 (щомісяця); із належних 430% до 50% в розрахунковий період з 01.03.2023 по 19.05.2023 (щомісяця).
Позивач вважає, що при перерахунку грошового забезпечення, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду №140/10663/24 від 01.01.2025, а саме: при обчисленні посадового окладу, що є основою для обрахунку інших складових грошового забезпечення, допущено грубі арифметичні помилки, які призвели до невірного перерахунку грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 19.05.2023.
Також, протиправним є і зменшення розміру премії, оскільки при проходженні служби позивач отримував грошове забезпечення з визначенням премії в розмірах 215% та 430%, 435%, 635% відповідно щомісячно, від посадового окладу, а тому підстави для встановлення інших відсотків премії при виконанні рішення суду у справі №140/10663/24 у відповідача відсутні.
З наведених підстав позивач просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.22).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.25-31) представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на пропущений строк звернення до суду та те, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, за період з березня 2022 року по грудень 2022 року є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року.
З приводу виплати грошового забезпечення позивачу в частині преміювання, то нарахування та виплата премії за період проходження служби позивача проводилася у суворій відповідності до вимог наказу МВС №200 від 15.03.2018.
Щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/10663/24, то дане рішення було виконане у повному обсязі, оскаржене, в свою чергу, не було.
За змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві в/ч НОМЕР_1 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не підлягало судом вирішенню по суті.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі №140/10663/24 позов задоволено; визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року; зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 19.05.2023 (з урахуванням раніше виплачених сум) із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року їх виплати, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача щодо надання інформації про нарахування та виплату грошового забезпечення відповідач листом від 08.05.2025 №50/141/12-Г-13-Аз повідомив, що перерахунок грошового забезпечення на виконання вимог рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі №140/10663/24 проводився на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та наказу МВС від 15.03.2018 №200 (а.с.18). До вказаного листа додано розрахунок грошового забезпечення (а.с.19).
Як вбачається з скріншоту витягу з рахунку АТ «Приватбанк» за 24.04.2025, на виконання вищевказаного рішення позивачу виплачені кошти у розмірі 46649,19 грн (а.с.13).
Не погоджуючись з діями відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Статтею 19 Закону №2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
За приписами частини 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-XII встановлено: до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правилами частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2018 №103) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Так, відповідно до пункту 4 цієї Постанови у редакції, що була чинною до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №103 (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнав протиправним та нечинним пункт 6 Постанови №103.
Наведене свідчить, що, починаючи з 29.01.2020, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (далі -Закон №1774-VIII) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01.01.2017) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Отже, з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.
Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати:
посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;
посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;
надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Тобто, встановлення відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення є повноваженням відповідача.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 року №200 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) та з метою визначення порядку й умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі - Інструкція).
Розділом XVII Інструкції визначено окремі питання преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Відповідно до пункту 2 розділу XVII Інструкції розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.
Згідно пункту 3 розділу XVII Інструкції виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.
Пунктом 4 розділу XVII Інструкції визначено, що командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір у межах показників, визначених у положенні про преміювання військовослужбовців військової частини. При цьому військовослужбовці можуть бути позбавлені премії в повному обсязі або її розмір може зменшуватися виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
Відповідно до пункту 5 розділу XVII Інструкції премія військовослужбовцям виплачується з того дня, з якого вони стали до виконання обов'язків за посадами (у тому числі до тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)). Особам офіцерського складу, курсантам з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що навчаються у військових навчальних закладах, премія виплачується з дня зарахування на навчання до дня його закінчення, а також за час перебування у відпустці, що надається після закінчення військового навчального закладу.
З особових карток на грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2022 та 2023 роки слідує, що в період з 25.02.2022 по 17.02.2023 позивачу встановлено 18 тарифний розряд за посадою «заступник командира СР по роботі з о/с», а з 17.02.2023 по 19.05.2023 позивачу встановлено 19 тарифний розряд за посадою «командир роти» (а.с.14-17).
Згідно з Додатком 1 до Постанови №704 за 18 тарифним розрядом тарифний коефіцієнт становить 2,4, а за 19 тарифним розрядом - 2,48.
Таким чином, враховуючи рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі №140/10663/24, посадовий оклад ОСОБА_1 в період з 25.02.2022 по 31.12.2022 повинен становити 5954,40 грн (2481 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 01 січня 2022 року) х 2,4), в період з 01.01.2023 по 17.02.2023 - 6441,60 грн (2684 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 01 січня 2023 року) х 2,4), в період з 17.02.2023 по 19.05.2023 - 6656,32 грн (2648 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 01 січня 2023 року) х 2,48).
Проте, здійснюючи перерахунок грошового забезпечення на виконання вищевказаного рішення суду, відповідач визначив посадові оклади в період лютий-серпень 2022 року на рівні 4840 грн, у вересні 2022 року на рівні 5284 грн, в жовтні-листопаді 2022 року на рівні 5950 грн, в грудні 2022 року-травні 2023 року на рівні 6440 грн (а.с.19), тобто в меншому розмірі, ніж визначено рішенням суду та чинним законодавством.
Крім того, як вбачається з особових карток на грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2022 та 2023 роки (а.с.14-17), розмір премії позивача у березні 2022 року становив 214,905%, у квітні-грудні 2022 року - 215,000%, в січні 2023 року - 215,000%, в лютому 2023 року - 435,635%, у березні-травні 2023 року - 430%.
Водночас, перераховуючи премію на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі №140/10663/24, відповідач визначив її відсоток на рівні до 50% від посадового окладу (а.с.19), чим фактично зменшив відсотковий розмір премії, отримуваний ним в період з 25.02.2022 по 19.05.2023, внаслідок чого визначена до виплати за рішенням суду сума премії є в рази меншою.
Таким чином, встановлені обставини у справі свідчать, що дії відповідача щодо нарахування позивачу грошового забезпечення за спірний період, на виконання рішення суду від 01.01.2025 у справі №140/10663/24, вчинені з порушенням вимог Постанови №704, внаслідок чого позивач обмежений у праві на отримання грошового забезпечення в належному розмірі.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що зменшення позивачу відсоткового розміру премії та посадового окладу за займаною посадою під час перерахунку грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 19.05.2023, на виконання судового рішення від 01.01.2025 у справі №140/10663/24, є протиправними діями відповідача, які призвели до порушення державних гарантій, установлених законодавством для військовослужбовців, порушень прав та інтересів позивача.
Разом з тим, при вирішенні спору судом враховано, що відповідно до пункту 2 Порядку №44 виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З аналізу наведених норм вбачається, що належна до виплати позивачу сума грошового забезпечення відноситься до виплат, право на які позивач набув у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, тому в розглядуваному випадку підлягає застосуванню Порядок №44.
Така позиція відповідає висновкам постанови Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, згідно з якими механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Таким чином, суд погоджується з позивачем, що нарахування та виплату грошового забезпечення слід проводити з врахуванням пункту 2 Порядку №44.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Таким чином, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо невірного визначення посадового окладу та інших складових грошового забезпечення, а також зменшення відсоткового розміру премії при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 19.05.2023, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі №140/10663/24; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) грошового забезпечення позивача за період з 25.02.2022 по 19.05.2023, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі №140/10663/24, визначивши посадовий оклад та інші складові грошового забезпечення відповідно до вимог Постанови №704 та премію у відсотках, встановлених в період з 25.02.2022 по 19.05.2023, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невірного визначення посадового окладу та інших складових грошового забезпечення, а також зменшення відсоткового розміру премії при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 19.05.2023, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі №140/10663/24.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) грошового забезпечення позивача за період з 25.02.2022 по 19.05.2023, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі №140/10663/24, визначивши посадовий оклад та інші складові грошового забезпечення відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та премію у відсотках, встановлених в період з 25.02.2022 по 19.05.2023, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій