про залишення позовної заяви без руху
22 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10496/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову на військову службу під час мобілізації;
2) визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу військової частини;
3) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить наступні недоліки.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як установлено частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0.4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру, які повинні бути оплачені судовим збором в розмірі 2 422 грн 40 коп. (1 211 грн 20 коп. х 2).
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору.
Водночас, представник позивача, не подаючи окремого клопотання, окремо в позовній заяві заявляє про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
З даного приводу суд вважає за необхідне вказати наступне.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
За положеннями частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Отже, оскільки військовозобов'язані та резервісти не є військовослужбовцями, законодавець виділив їх в окрему категорію осіб, звільнених від сплати судового збору під час призову на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.
Аналіз п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вказує на те, що військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Отже, сама по собі наявність статусу військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації.
Судом не встановлено, що позивач є військовослужбовцем, військовозобов'язаним та резервістом, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та спір пов'язаний з виконанням військового обов'язку, та також під час виконання службових обов'язків.
Отже, позивач не надає доказів того, що його як військовослужбовця призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, а зміст заявлених вимог свідчить, що вони не пов'язані з виконанням позивачем військових обов'язків та не стосуються його службових обов'язків, а тому судовий збір повинен сплачуватися на загальних підставах.
Крім того, суд також зауважує, що представником позивача до позовної заяви долучено ряд документів неналежної якості, текст яких неможливо встановити, що також є порушенням частини четвертої статті 161 КАС України (копія військового квитка, копія висновку ВЛК).
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 КАС України її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду: 1) доказів про сплату судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп. або інших доказів щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору; 2) додатків до позовної заяви належної якості.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - два дні з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Дмитрук