про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
23 вересня 2025 р. Справа № 120/13171/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущення встановлено законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно ч. 5 п. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовні заяві зазначається, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 161 позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно ст.10 Закону України Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі №160-IX, відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
При цьому, статтею 12 Закону України Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі встановлено те, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Тобто, обов'язковою умовою для відшкодування шкоди завданої державі в судовому порядку є прийняття відповідного наказу та відмова особи від добровільного відшкодування шкоди.
Отже, позивач повинен запропонувати відповідачу добровільно відшкодувати завдану шкоду. В разі відмови особи добровільно здійснити відшкодування завданої матеріальної шкоди та його звільнення з військової служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку.
Таким чином, підстави звернення до суду з відповідним позовом в позивача виникають за наявності сукупності чітко визначених обставин, а саме:
- звільнення військовослужбовця з військової служби;
- відмова добровільно відшкодувати завдану матеріальну шкоду.
В даному випадку, стверджуючи в мотивувальній частині позовної заяві про те, що відповідач звільнений з військової служби, стороною позивача до матеріалів позовної заяви не надано документального підтвердження відповідної обставини.
Також, в якості доказів забезпечення відповідачу права на добровільне відшкодування завданої Військовій частині шкоди, представник відповідача до матеріалів позовної заяви долучив лист-вимогу від 06.08.2025 за вих. №1579/5/9334 з додатками.
Здійснивши огляд вказаного листа-вимоги, а також долученого до нього опису вкладення, сформованого відділенням поштового зв'язку, встановлено, що зазначене поштове відправлення надіслано ОСОБА_1 07.08.2025 на адресу: АДРЕСА_1 . Проте, в позовній заяві в якості адреси місця реєстрації відповідача, ОСОБА_1 , представник позивача вказує адресу: АДРЕСА_2 .
Слід зазначити, що адреса місця реєстрації відповідача зазначена відповідачем в позовній заяві та адреса, на яку відповідач надіслав лист-вимогу від 06.08.2025 за вих. №1579/5/9334 є відмінними.
За наведеного слідує, що позивачем або в позовній заяві невірно зазначено адресу місця реєстрації відповідача, або надіслано лист-вимогу від 06.08.2025 за вих. №1579/5/9334 за невірною адресою.
З огляду на викладене, позивачу слід або уточнити адресу місця реєстрації відповідача та/або надати належні докази надсилання відповідачу на адресу його місця реєстрації листа-вимоги від 06.08.2025 за вих. №1579/5/9334 та доказів її отримання (відмови в її отриманні).
Крім того, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - становить 3028,00 гривень.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень або юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 3028 грн і не більше 30 280 грн.
Так, у прохальній частині позову позивач просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти в сумі 42889,29 грн.
Тобто, при зверненні до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами розмір судового збору становить 3028 грн.
Однак доказів сплати судового збору в розмірі 3028 грн позивачем не надано.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом надання доказів:
- звільнення ОСОБА_1 з військової служби;
- повідомлення ОСОБА_1 про необхідність добровільного відшкодування шкоди та/або відмови від такого відшкодування (з наданням доказів надсилання відповідного повідомлення на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 );
- надання доказів сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна