м. Вінниця
22 вересня 2025 р. Справа № 120/17062/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як члену сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю ІІ групи, який зайнятий постійним доглядом за такою особою. Однак, комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу у зв'язку з ненаданням повного переліку документів.
Позивач з вказаним рішенням не погоджується, вважає його протиправним, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши доводи сторін, суд встановив, що позивач є племінником, підтверджується наступними документами:
- згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 батьком є ОСОБА_2 ;
- згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 батьками записані: ОСОБА_3 - батько, ОСОБА_4 - мати;
- згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 батьками записані: ОСОБА_3 - батько, ОСОБА_4 - мати;
- згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 14.05.1967 року уклала шлюб з ОСОБА_6 та взяла його прізвище " ОСОБА_7 ".
ОСОБА_8 є особою з інвалідністю 1-Б групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №363225, виданої Тульчинською м/р МСЕК Департаменту охорони здоров'я Вінницької ОДА 04.07.2023.
ОСОБА_1 , як особа, що зайнята постійним догляд за свою тіткою - особою з інвалідністю 1 Б групи звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
До заяви позивачем долучено наступні документи: копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_9 (дошлюдбне прізвище ОСОБА_10 ); копію свідоцтва про народження ОСОБА_11 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_12 ); копію свідоцтва про народження ОСОБА_13 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_14 (дошлюбне прізвище ОСОБА_15 ); копію паспорта громадянина України та РНОКПП ОСОБА_1 ; копію паспорта громадянина України та РНОКПП ОСОБА_2 ; копію паспорта громадянина України та РНОКПП ОСОБА_9 ; копію паспорта громадянина Російської Федерації ОСОБА_14 ; копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_9 ; копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_6 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_6 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_16 ; копія довідки до акта огляду медико - соціальної експертної комісії серії 12АП №249498 від 21.04.2021, виданої Департаментом охорони здоров'я Вінницької ОДА Обласною МСЕК №1 ОСОБА_2 ; копію довідки до акта огляду медико - соціальної експертної комісії серії 12 А №363225 від 04.07.2023, виданої Департаментом охорони здоров'я Вінницької ОДА Тульчинською м/р МСЕК ОСОБА_8 ; копію довідки Управління соціального захисту населення Тульчинської міської ради №01-12-231 від 12.09.2024 про знаходження ОСОБА_1 на обліку в Управлінні соціального захисту населення Тульчьнської міської ради та одержання ним компенсації за надання соціальних послуг на непрофесійній основі; копію повідомлення Управління соціального захисту населення Тульчнської міської ради №10522001162400038 від 28.08..2024 про призначення соціальної допомоги ОСОБА_1 компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; копія нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_8 від 01.11.2024 про те, що ОСОБА_1 є єдиним серед її рідних, який здійснює фактичний постійний догляд за нею.
Розглянувши подані позивачем документи комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 протоколом від 03.11.2024 №20-4 ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Про вказане рішення позивача повідомлено повідомленням від 04.12.2024 №7758, із зазначенням причин відмови: відсутність документів, визначених у додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджених Поставною Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 та необхідних для підтвердження права на відстрочку на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (діти - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю ІІ груп: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою , затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена місм'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі Закон № 3543-XII в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Водночас підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Зокрема, згідно з п. 14 ч. 1ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які членів сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи;
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким, серед іншого, врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Так, відповідно до Додатку № 5 вищезазначеного Порядку документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 14 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є:
- для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
- для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
- для особи, за якою здійснюється догляд, один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Таким чином, положення Постанови № 560 уточнюють, які документи мають бути подані військовозобов'язаним для реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як члену сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю І групи, який зайнятий постійним доглядом за нею.
За результатами розгляду вказаної заяви відповідач прийняв рішення про відмову у наданні відстрочки.
Позивач з таким рішенням не погоджується, зазначаючи, що він є єдиною особою, яка має як законодавчий обов'язок, так і реальну можливість здійснювати догляд за своєю тітку, яка є особою з інвалідністю І групи. Брат ОСОБА_8 є особою з інвалідністю ІІІ групи, вони проживають окремо. Донька ОСОБА_8 є громадянкою Російської Федерації. Таким чином, усю фактичну відповідальність за постійний догляд за ОСОБА_18 взяв на себе її племінник ОСОБА_1 , який проживає разом із нею та надає повсякденну допомогу у зв'язку з її інвалідністю. Інших осіб, які могли б забезпечити такий догляд, у родині немає.
Втім, оцінюючи доводи позивача, суд звертає увагу на те, що за змістом положень п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України № 3543-XII, умовами для реалізації права на відстрочку є:
- по-перше, наявність у військовозобов'язаного члена сім'ї другого (третього) ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи;
- по-друге, здійснення цим військовозобов'язаним постійного догляду за такою особою;
- по-третє, відсутність членів сім'ї першого та/або другого ступеня споріднення, або якщо такі члени сім'ї першого та/або другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком МСЕК або ЛКК.
Тобто, лише сукупність наведених обов'язкових обставин (фактів) надають законні підстави для отримання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд встановив, що ОСОБА_8 є особою з інвалідністю І групи та рідною тіткою позивача, тобто належить до членів сім'ї третього ступеня споріднення. Позивач проживає з нею та фактично здійснює догляд, що підтверджується відповідним актом. Разом із тим, цього недостатньо для підтвердження наявності законних підстав для надання відстрочки.
У матеріалах справи відсутні належні докази того, що рідний брат особи з інвалідністю ОСОБА_19 як особа другого ступеня споріднення, є об'єктивно неспроможним здійснювати за нею догляд з причин, пов'язаних із станом здоров'я. Наявність у такої особи інвалідності ІІІ групи, не є підтвердженням юридично значущого факту фізичної неспроможності виконувати відповідні обов'язки.
Згідно довідки до акту огляду СМЕК серіїї 12 ААВ №249498 про встановлення ОСОБА_2 ІІІ групи інвалідності вказано: протипоказано помірне (значене) фізичне, динамічне і статистичне навантаження, шкідливі умови праці.
В той же час, чинним законодавством України передбачено, що на підтвердження неможливості здійснювати постійний догляд за особами з інвалідністю І чи ІІ групи особами з числа осіб їх першого чи другого ступеня споріднення є, зокрема, довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу особи з переліку першого або другого ступеня споріднення саме у постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а не про рекомендацію в обмежені фізичного навантаження, що має місце у розглядуваній справі.
Крім того, у особи з інвалідністю І групи ОСОБА_8 є дочка ОСОБА_14 , яка є особою першого рівня споріднення.
Щодо посилання на неможливість здійснювати догляд за матір'ю ОСОБА_14 через громадянство Російської Федерації, що фактично унеможливлює здійснення нею догляду та піклування за матір'ю, то суд звертає увагу на те, що такі обставини не є такими, які відповідно до статті 51 Конституції України, статей 202-204 Сімейного кодексу України, звільняють від обов'язку піклуватися про свою матір.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII та положень Порядку № 560 неспроможність має бути підтверджена виключно медичними документами - зокрема висновками медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) або лікарсько-консультативної комісії (ЛКК). Законодавство не передбачає можливості визнання відсутності чи нездатності членів сім'ї першого або другого ступеня споріднення на підставі власноруч написаних заяв або суб'єктивних оцінок.
Будь-які інші об'єктивні або суб'єктивні чинники, як-от проживання окремо, похилий вік, відсутність матеріальних ресурсів чи власне небажання здійснювати догляд, самі по собі не є доказами, що замінюють визначені законом медичні висновки. Відповідно, відсутність у справі таких документів свідчить про неповноту поданого до комісії пакету документів, необхідних для підтвердження права на відстрочку.
Суд також звертає увагу, що Додаток 5 до Порядку № 560 встановлює вичерпний перелік документів, якими може підтверджуватися неможливість догляду з боку родичів ближчих ступенів споріднення. У матеріалах справи такі документи відсутні.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що рішення відповідача, оформлене протоколом № 20-4 від 03.11.2024, є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам законодавства. Неподання позивачем разом із заявою про надання відстрочки належних доказів, які б підтверджували неможливість виконання обов'язків з догляду членами сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Згідно з пп. 5.1. п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у ч. 3 ст. 129 цієї Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, як наголосив Конституційний Суд України в абзаці 1 пп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист.
Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у рішенні від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, п. 25, суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент в цілях виконання зобов'язання за п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України унормовано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідач, відмовляючи у відстрочці від призову на військову службу під час мобілізації, з підстав, передбачених п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", діяв обґрунтовано та з дотриманням положень норм чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, позивач втрачає право на відшкодування будь-яких понесених у цій справі судових витрат.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
у задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 )
Суддя Комар Павло Анатолійович