м. Вінниця
22 вересня 2025 р. Справа № 120/4857/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо не зарахування до страхового (трудового) стажу при обчислені розміру пенсії періодів роботи з 07.05.2010 по 02.04.2011, з 13.04.2011 по 31.08.2011, з 05.09.2011 по 21.12.2011, з 02.04.2012 по 28.04.2012, з 20.06.2012 по 08.05.2013, з 17.06.2013 по 17.02.2014, з 17.03.2014 по 22.01.2015, з 02.04.2015 по 08.06.2018, з 09.08.2018 по 31.03.2021, з 09.11.2021 по 18.03.2022 та заробітної плати за періоди роботи у розмірах визначених картками про нарахування виплат б/н за 2014-2022 роки.
Відтак, з метою зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 06.03.2025 із зарахуванням до страхового стажу вказаних періодів роботи та заробітної плати, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 14.04.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору відповідач вказав, що Головне управління на заяву позивача, що надійшла 19.02.2025 за вх.№2172/С-0200-25, листом від 07.03.2025 року за № 3074-2172/С-02/8-0200/25 повідомило, що при призначенні пенсії врахувати стаж роботи згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 за спірний період з 07.06.2010 по 18.03.2022 на території російської федерації правові підстави відсутні, в тому числі і врахувати заробітну плату.
Крім того, вказує відповідач, що з 23 грудня 2022 року, правові відносини з російською федерацією та республікою білорусь зупинені офіційно відповідно до Закону України від 01.12.2022 № 2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року».
Відтак, відповідач вважає, що при призначенні пенсії громадянам, які працювали на території російської федерації стаж можливо зарахувати по 31.12.1991.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив такі обставини справи.
Позивач перебуває на обліку в Головному управління, та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 13-16).
З підстав того, що позивачу при призначенні пенсії не зараховано періоди роботи в Російській Федерації згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , він звернувся до пенсійного органу з заявою, яка зареєстрована 19.02.2025 за вх. №2172/С-0200-25 (а.с. 17).
У відповідь на звернення Головне управління листом від 07.03.2025 року за № 3074-2172/С-02/8-0200/25 повідомило, що при призначенні пенсії врахувати стаж роботи згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 з 07.06.2010 по 02.04.2011, з 13.04.2011 по 31.08.2011, з 05.09.2011 по 21.12.2011, з 02.04.2012 по 28.04.2012, з 20.06.2012 по 08.05.2013, з 17.06.2013 по 17.02.2014, з 17.03.2014 по 22.01.2015, з 02.04.2015 по 08.06.2018, з 09.06.2018 по 31.03.2021, з 09.11.2021 по 18.03.2022 (тобто після 31.12.1991), на території російської федерації правові підстави відсутні, в тому числі і врахувати заробітну плату (а.с. 18).
Позивач не погоджується з діями відповідача, тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі-Закон №1058).
Відповідно до п.1 ч 1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до абз. 4 і 5 ч.1 ст. 40 Закону №1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
В силу правового регулювання пп. 3 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Порядку №22-1).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку №22-1).
За обставин справи, позивачу при призначенні пенсії за віком до страхового стажу не враховано періоди його роботи в Російській Федерації.
Відповідно до листа, який наданий на звернення позивача, відповідач вказав, що підставою для не зарахування спірного періоду стало те, що Російська Федерація припинила з 01.01.2023 участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону №1058.
Оцінюючи відмову позивачу у перерахунку пенсії, суд зазначає, що законодавство про пенсійне забезпечення в силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону №1058-IV базується на Конституції України та складається, серед іншого, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Законом України від 11 липня 1995 року за №290/95-ВР ратифіковано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, укладену в рамках Співдружності Незалежних Держав і підписану від імені Уряду України у м. Москві 15 квітня 1994 року (Угода від 15 квітня 1994 року).
Відповідно до ст. 4 цієї Угоди кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для провадження трудової діяльності документи і завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку переклад їх державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.
Питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей, згідно з ст. 9 цієї Угоди, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (і) двосторонніми угодами.
Приписами п. 2 і 3 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (Угода від 13 березня 1992 року) визначено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Відповідно до ст. 11 Угоди від 13 березня 1992 року, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 за №1328 Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, прийнято рішення про вихід з цієї Угоди, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві; доручено Міністерству закордонних справ України в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з цієї Угоди.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 за №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.
З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України суд висновує, що денонсація Угоди від 13.03.1992 та Угоди від 14.01.1993 означає, що вказані Угоди припинили породження зобов'язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників цих Угод, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення зазначених Угод.
Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 580/3576/22 вказав, що не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (ст. 13 Угоди).
Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та Угода між Урядом України і урядом російської федерації Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 підлягають застосуванню при призначенні пенсії позивачу, оскільки вказані Угоди були чинними на час роботи позивача в росії і позивач мав легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення.
Таким чином стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Крім того, приписами абз. 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року, визначено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Так, відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , позивач у період з 07.05.2010 по 02.04.2011, з 13.04.2011 по 31.08.2011, з 05.09.2011 по 21.12.2011, з 02.04.2012 по 28.04.2012, з 20.06.2012 по 08.05.2013, з 17.06.2013 по 17.02.2014, з 17.03.2014 по 22.01.2015, з 02.04.2015 по 08.06.2018, з 09.08.2018 по 31.03.2021, з 09.11.2021 по 18.03.2022 працював на території російської федерації.
Водночас, позивач подав картки обліку сум нарахованих виплат та інших винагород і сум нарахованих страхових внесків за 2014, 2016, 2018, 2020, 2022 роки (а.с. 46-54).
Вищезазначені картки містять інформацію про нараховану позивачу заробітну плату, містять печатки підприємства, на якому працював позивач, тому підлягають врахуванню при обчисленні розміру пенсії.
В контексті спірних правовідносин суд зазначає, що неможливість відповідачем провести перевірку відомостей зазначених у картках про розмір заробітної плати не може бути підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії, оскільки такі обставини виникли не з вини позивача та останній не може вплинути на них.
Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 580/3576/22 взяв до уваги, що в Україні введено воєнний стан. Акціонерне товариство "Укрпошта" з 24 лютого 2022 року припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень з призначенням до російської федерації, тому позивач не може з об'єктивних причин надіслати до компетентного органу російської федерації відповідний запит та отримати в підтвердження інші відомості.
Право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання (перерахунок) пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у абзаці 7 пункту 4.7 Порядку №22-1.
У постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".
З огляду на вище викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про врахування карток про його заробітну плату при перерахунку пенсії, тому дії щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком є протиправними.
З метою ефективного захисту прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити позивачу з 06.03.2025 пенсію із включенням до страхового стажу періодів роботи в російській федерації з 07.05.2010 по 02.04.2011, з 13.04.2011 по 31.08.2011, з 05.09.2011 по 21.12.2011, з 02.04.2012 по 28.04.2012, з 20.06.2012 по 08.05.2013, з 17.06.2013 по 17.02.2014, з 17.03.2014 по 22.01.2015, з 02.04.2015 по 08.06.2018, з 09.08.2018 по 31.03.2021, з 09.11.2021 по 18.03.2022 та заробітної плати за періоди роботи у розмірах визначених картками про нарахування виплат б/н за 2014-2022 роки.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, враховуючи положення статті 139 КАС України та задоволення позову, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 при обчисленні розміру пенсії періодів роботи в Російській Федерації з 07.05.2010 по 02.04.2011, з 13.04.2011 по 31.08.2011, з 05.09.2011 по 21.12.2011, з 02.04.2012 по 28.04.2012, з 20.06.2012 по 08.05.2013, з 17.06.2013 по 17.02.2014, з 17.03.2014 по 22.01.2015, з 02.04.2015 по 08.06.2018, з 09.08.2018 по 31.03.2021, з 09.11.2021 по 18.03.2022 та заробітної плати за періоди роботи у розмірах визначених картками про нарахування виплат б/н за 2014-2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 06.03.2025 пенсію із включенням до страхового стажу періодів роботи в Російській Федерації з 07.05.2010 по 02.04.2011, з 13.04.2011 по 31.08.2011, з 05.09.2011 по 21.12.2011, з 02.04.2012 по 28.04.2012, з 20.06.2012 по 08.05.2013, з 17.06.2013 по 17.02.2014, з 17.03.2014 по 22.01.2015, з 02.04.2015 по 08.06.2018, з 09.08.2018 по 31.03.2021, з 09.11.2021 по 18.03.2022 та заробітної плати за періоди роботи у розмірах визначених картками про нарахування виплат б/н за 2014-2022 роки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне судове рішення складено 22.09.2025.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна