Справа № 991/9354/25
Провадження 1-кс/991/9439/25
18 вересня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою від 09.09.2025 старшого детектива Третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні № 52025000000000184 від 08.04.2025 за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,
12.09.2025 на розгляд слідчого судді надійшло клопотання від 09.09.05.2025 старшого детектива Третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_6 , погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі САП) ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у кримінальному провадженні № 52025000000000184 від 08.04.2025.
Клопотання обгрунтовано тим, що строк раніше обраного підозрюваному в кримінальному провадженні № 52025000000000184 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 20.09.2025.
Клопотання подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду ( далі - ВАКС) згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді ВАКС.
У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисники проти задоволення поданого клопотання заперечували, надали суду усні пояснення. Зокрема, сторона захисту навела аргументи, які на її думку, свідчать: про необгрунтованість підозри, пред 'явленої ОСОБА_4 ; про те, що визначений прокурором розмір застави (як альтернативний захід забезпечення) є надмірним, не відповідає реальному майновому стану підозрюваного, та є неможливим для внесення підозрюваним; про поганий стан здоров 'я підозрюваного, з огляду на що існує необхідність обрання йому іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. Підозрюваний просив змінити йому запобіжний захід на непов'язаний з триманням під вартою. Захисник просив зменшити розмір застави (як альтернативного запобіжного заходу) до розміру, визначеного КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров'я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
У провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 52025000000000184 від 08.04.2025, в якому, зокрема, ОСОБА_4 була пред'явлена підозра щодо можливої його причетності до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
За версією сторони обвинувачення на початку березня 2025 року знайомий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_8 під час зустрічі надав йому контакти ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як людини, яка може бути корисна у його підприємницькій діяльності щодо будівництва та продажу нерухомості у Закарпатській області. При цьому ОСОБА_8 пообіцяв попередити ОСОБА_9 про потенційну комунікацію і надати йому номер телефона ОСОБА_7 .
Далі, за версією слідства, у хронологічному порядку відбувалися наступні події:
Перед поїздкою в Ужгород 17.03.2025 о 13 год 57 хв ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_9 у мобільному додатку Тelegram, познайомився з ним, повідомив про зміст суть свого бізнесу. ОСОБА_9 повідомив, що в нього є син та знайомі у сфері нерухомості, з якими ОСОБА_7 було б цікаво співпрацювати. Вони домовились зв'язатись, коли ОСОБА_7 приїде до м. Ужгорода.
19.03.2025 ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що планує 20.03.2025 приїхати до м. Ужгорода, на що ОСОБА_9 запропонував зустрітися о 09 год у кафе «Chia Neo бістро» (м. Ужгород, вул. Загорська, 51).
20.03.2025 о 08 год 52 хв ОСОБА_7 приїхав до кафе «Chia Neo бістро», де його вже чекав ОСОБА_9 із ще однією особою. ОСОБА_9 представився, повідомив, що він є депутатом Закарпатської обласної ради. Також він представив особу, яка була з ним, як свого сина - ОСОБА_10 , відрекомендував його як бізнесмена та людину, яка вміє заробляти гроші. Спілкування здебільшого стосувалось планів ОСОБА_7 знайти площадку для будівництва нерухомості в Закарпатській області та теми будівництва загалом. Обговорювались, зокрема, варіанти початку будівництва елеватора біля вузькоколійної залізничної дороги та зведення котеджного містечка. ОСОБА_10 надав свій контактний номер телефона ( НОМЕР_2 ) та одразу надіслав ОСОБА_7 у мобільному додатку WhatsApp кілька пропозицій щодо земельних ділянок, які могли б його зацікавити.
Під час спілкування ОСОБА_9 з власної ініціативи підняв тему можливості перетину державного кордону України військовозобов'язаними особами. ОСОБА_9 зауважив, що це питання є складним та перебуває під контролем правоохоронних органів. При цьому повідомив, що має можливість вирішити це питання шляхом впливу на уповноважених осіб, які відповідають за перетин державного кордону. Вартість таких послуг складає близько 10000 ЄВРО за одну особу, але практичніше та вигідніше організовувати перетин одразу двома особами. ОСОБА_9 попередив ОСОБА_7 , що це «кримінал» і закликав бути дуже обережним та належним чином здійснювати конспірацію на всіх етапах реалізації відповідної злочинної схеми.
У подальшому, 29.03.2025 ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_7 у мобільному додатку Тelegram та запитав, чи зацікавила його пропозиція щодо переправлення осіб через державний кордон.
У зв'язку з цим 08.04.2025 ОСОБА_7 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення злочину.
15.04.2025 у період часу з 08 год 49 хв до 10 год 07 хв ОСОБА_9 , перебуваючи з ОСОБА_7 у кафе «Chia Neo бістро», а згодом у легковому автомобілі Mercedes-Benz GLE, д.н.з. НОМЕР_3 , пересуваючись з м. Ужгорода у бік м. Чопа та с. Соломоново Закарпатської області, детально описав схему переправлення осіб через державний кордон України до Угорщини.
ОСОБА_9 повідомив, що він є організатором схеми і на нього покладається отримання коштів за це, а вже він здійснює розрахунок з іншими учасниками схеми. Для конспірації він не спілкується з особами, які безпосередньо перетинатимуть кордон, єдиним варіантом є одержання ним коштів від ОСОБА_7 . Схема із незаконного перетину кордону ефективно функціонує тривалий час («таких людей сотні, тисячі»). Претенденти мають завчасно прибути у визначене ним місце, звідки їх забере особа, яка буде здійснювати перевезення через кордон. На питання ОСОБА_7 , ОСОБА_9 пояснив, що схема працює і у зворотному напрямку - з Угорщини до України. У разі переміщення у зворотному напрямку через офіційні пункти пропуску, на осіб накладається штраф.
ОСОБА_9 повідомив, що він додатково за 1000 ЄВРО за особу може організувати переміщення осіб з м. Києва до визначеного місця у Закарпатській області. Особи, які залучені до злочинної схеми та здійснюють перевезення таких осіб до Закарпаття, мають спеціальні офіційні документи (спецкоди), які дозволяють їм безперешкодно долати блокпости та інші контрольні пункти. Комунікацію з цього приводу ОСОБА_9 здійснюватиме із використанням іншого номера телефона, який використовує для конспірації.
Безпосередній перетин кордону буде відбуватись неподалік пункту пропуску «Чоп-Захонь» поза межами офіційних пунктів пропуску. Угорщина не видає на запит української сторони таких осіб, що є безумовною перевагою організованої ним злочинної схеми.
Під'їжджаючи до прикордонної зони, ОСОБА_9 зателефонував на гучному зв'язку ОСОБА_4 та попросив його «дати дзвіночок куди потрібно» та повідомити, що він буде у прикордонній зоні. ОСОБА_4 попросив ОСОБА_9 заїхати до нього додому.
Далі ОСОБА_9 акцентував увагу ОСОБА_7 , що вартість послуги незаконного переміщення однієї особи через державний кордон складає 11000 ЄВРО, проте при переправленні одразу двох осіб він зробить знижку і вартість складатиме 10000 ЄВРО (тобто 20000 ЄВРО за двох осіб). Якщо претенденти вже готові, він може забезпечити їх переміщення до Закарпаття, а у подальшому - через державний кордон, «навіть завтра». При цьому ОСОБА_9 навів негативні приклади, коли особи через паніку викрили себе та створили багато незручностей учасникам злочинної схеми з правоохоронцями. ОСОБА_9 закликав ОСОБА_7 ретельно перевіряти таких осіб, щоб бути впевненим у їх належній поведінці. Також, ОСОБА_9 провів інструктаж, як мають вести себе ці особи, перебуваючи на Закарпатті в очікуванні безпосереднього переміщення через державний кордон.
Під'їжджаючи до с. Соломоново Закарпатської області ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_7 , що це прикордонна зона, але він, як організатор злочинної схеми, достеменно знає «хто, де та коли стоїть». Також він продемонстрував, де здійснюється переміщення осіб через державний кордон.
Цього ж дня о 10 год 07 хв ОСОБА_9 разом з ОСОБА_7 приїхали до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де зустрілись зі ОСОБА_4 , який привітався та представився ОСОБА_7 .
В автомобілі ОСОБА_4 , демонструючи свій вплив та авторитет у відповідному регіоні, зателефонував представникам Державної прикордонної служби України (далі - ДПС України) та повідомив, що він знов виїжджає на чорному джипі «Мерседес», з д.н.з «НОМЕР_9» («…з серйозними людьми. Так щоб ви там не бігали ніхто»).
Надалі ОСОБА_9 більш детально представив ОСОБА_7 . ОСОБА_4 , якого відрекомендував як особу, яка у прикордонному районі володіє ситуацією на 99 %, на що ОСОБА_4 зауважив, що на всі 100%. Зі слів ОСОБА_9 , ОСОБА_4 є «господарем» цієї території і підтримує близькі стосунки та має протиправний вплив на працівників ДПС України, з якими, зокрема, вирішує питання незаконного переправлення осіб через державний кордон до Угорщини. У цьому контексті, ОСОБА_9 завуальовано повідомив ОСОБА_7 , що ОСОБА_4 є співвиконавцем у злочинній схемі із незаконного переправлення осіб через державний кордон України до Угорщини, на якого покладається як переправлення осіб, так і вплив на працівників ДПС України, які повідомляють, де і коли можна безпечно переправити осіб через державний кордон.
Згодом, близько 10 год 30 хв ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 повернулись до домоволодіння ОСОБА_4 , де продовжили розмову в автомобілі.
ОСОБА_9 повторно підкреслив, що безпосередньо ОСОБА_4 перевозитиме осіб через кордон, попросив вживати максимальних заходів конспірації та перевіряти таких осіб. З міркувань безпеки, він не хоче бачити цих осіб та спілкуватись з ними, йому потрібен тільки номер їх мобільного телефона. Коли їм зателефонують, вони мають сказати кодову фразу «від друга з Запоріжжя». ОСОБА_4 , підкреслюючи свою роль у схемі, зазначив, що все, що залежить він нього, він робить «на 100%» і безпосередньо перевозить осіб через кордон. Надалі співрозмовники попрощались зі ОСОБА_4 , сіли в авто та поїхали до Чопської міської ради.
В автомобілі ОСОБА_9 додатково роз'яснив ОСОБА_7 роль ОСОБА_4 у злочинній схемі із переправлення осіб через державний кордон («Він їх сюди. Він там їх забирає в Ужгороді, сюди привозить і чекає, «коли получить добро», щоб вони там були. Да і все. Їх тут забирають, там в руки передають, там в руки їх забирають. Він їх приводить до тої людини, яка їх там буде чекати»).
Повернувшись до кафе «Chia Neo бістро» близько 11 год 50 хв, ОСОБА_9 попросив дати йому контактний номер телефона особи, яка планує незаконно перетинати державний кордон, на що ОСОБА_7 продиктував йому номер НОМЕР_4 , який перебуває у користуванні його знайомого - ОСОБА_11 .
ОСОБА_9 попросив ОСОБА_7 одразу поінформувати про дату, коли претенденти на перетин кордону будуть готові, щоб він забезпечив їх транспортування з м. Києва до Закарпаття та скомунікував їх зі ОСОБА_4 . ОСОБА_9 підкреслив, що коли люди будуть їхати з Києва до Закарпаття, він вже має отримати від ОСОБА_7 кошти для передачі іншим учасникам схеми. ОСОБА_9 повторно повідомив, що вже допоміг багатьом у незаконному перетині державного кордону. Сам перетин кордону триває 3 - 4 хв, а в Угорщині їх зустріне інший учасник схеми.
25.04.2025 близько 10 год 50 хв ОСОБА_7 та ОСОБА_9 знову приїхали додому до ОСОБА_4 у с. Соломоново, де продовжили обговорення незаконного переміщення осіб через державний кордон. Під час зустрічі ОСОБА_9 повторно відрекомендував ОСОБА_4 як людину, яка є «господарем» відповідної прикордонної території і вирішує з прикордонниками будь-які питання. ОСОБА_9 вчергове пояснив, що його роль полягає в отриманні коштів та забезпеченні перебування осіб у відповідній локації, звідки їх забиратиме ОСОБА_4 та переправлятиме через кордон, на що ОСОБА_4 жартома натякнув ОСОБА_9 не применшувати свою роль. ОСОБА_9 повідомив, що з 10 до 17.05.2025 він перебуватиме за кордоном (в Королівстві Іспанія, Республіці Сербія), тож переправлення осіб через кордон слід перенести на період після 17 травня, якщо особи не готові прибути до його від'їзду.
Надалі ОСОБА_4 описав подробиці перетину державного кордону. Так, особи мають прибути до готелю у прикордонній зоні. Звідти він забере їхні речі, які переправить через кордон на територію Угорщини. Залишити собі вони мають лише речі, в яких перетинатимуть кордон, та гроші. З готелю їх забере ОСОБА_4 та на авто переправить до Угорщини, де їх чекатиме в автомобілі інший учасник схеми. Кожен крок, зі слів ОСОБА_4 , перебуває під його «тотальним» контролем, завдяки чому забезпечується якісний результат. Зі свого боку працівники ДПС України повідомлять ОСОБА_4 , де в конкретний час краще перетинати кордон. ОСОБА_9 доповнив, що осіб, які незаконно перетинають кордон, попередньо інструктують, показують маршрут в телефоні та надають рації. При цьому ОСОБА_4 зазначив, що угорська сторона, на відміну від словацької, не інформує Україну про факти незаконного перетину кордону громадянами України, що робить організовану ними схему найбільш безпечною. Зі слів ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , учасник схеми на угорській ділянці кордону зустрічає цих осіб та відвозить до найближчого залізничного вокзалу і садить на потяг до Будапешта, звідки вони самостійно їдуть відповідно до власних планів. На питання ОСОБА_7 вони повідомили, що можуть забезпечити перетин кордону вказаним особам у зворотному напрямку до України. ОСОБА_4 уточнив, що на цю послугу вони зроблять гарну знижку і це коштувати значно дешевше, ніж 10000 ЄВРО.
Лояльність прикордонників, зі слів ОСОБА_4 , обумовлюється тим, що по - перше, він має вплив на їх звільнення у разі нелояльної поведінки («Тут так, якщо погранець перейшов конкретно мені дорогу, так конкретно, і буром типу: «Та ти що? Та я тебе!» - два тижня і його немає. Будь-які зусилля включаємо, вже цю людину в якесь інше місце перевести і все»), а по-друге - кожен прикордонник, який бере участь у злочинній схемі із незаконного переправлення осіб через державний кордон, має свою долю неправомірної вигоди («Ну, проте я з ними спочатку дружу. Я не ображаю нічим. Кожен має свою долю, хто учасник, будь ласка, хлопці»).
У подальшому ОСОБА_9 показав ОСОБА_7 місце, куди вказані особи мають завчасно прибути для очікування переправлення через державний кордон, а саме готельний комплекс «Золота Гора» за адресою: Ужгородський район, с. Барвінок, урочище «Золотая гора». На питання ОСОБА_7 , чи не виникнуть проблеми з прикордонниками при незаконному перетині кордону, ОСОБА_9 відповів негативно, згадавши попередню розмову зі ОСОБА_4 з цього приводу.
Протягом травня 2025 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відбулось кілька телефонних розмов із використанням месенджерів, під час яких ОСОБА_9 уточнював, чи не змінились плани у двох осіб, які планують незаконний перетин державного кордону, на що ОСОБА_7 відповів, що плани незмінні, проте вони наразі вирішують особисті питання, після чого будуть готові до від'їзду.
Через деякий час ОСОБА_7 з використанням завчасно визначених кодових фраз повідомив ОСОБА_9 , що претенденти на перетин кордону вже готові. Останній запропонував обговорити це під час особистої зустрічі без використання засобів зв'язку.
21.05.2025 під час телефонної розмови із використанням месенджера, ОСОБА_9 у завуальованій формі повідомив ОСОБА_7 , що під час своєї поїздки до м. Києва, яка відбудеться 24 - 26.05.2025, він планує обговорити з ним ряд питань, у тому числі щодо незаконного перетину державного кордону.
24.05.2025 зранку ОСОБА_9 спільно з сестрою дружини - ОСОБА_12 приїхав до м. Києва залізницею, де їх зустрів ОСОБА_7 та поселив у готелі «Софія Готель Київ», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, буд. 19. Між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в кафе на 1-му поверсі готелю відбулась розмова щодо подальших кроків з реалізації схеми із незаконного перетину державного кордону України двома особами, а також подробиці реєстрації юридичної особи з метою подальшого викупу земельних ділянок у с. Соломоново Закарпатської області, зміни їх цільового призначення та інших питань, пов'язаних з цим. ОСОБА_9 акцентував увагу ОСОБА_7 на необхідності дотримання правил конспірації. З його слів, всі телефони та месенджери прослуховуються. Також він навів ОСОБА_7 приклади, коли після викриття таких осіб, вони у подальшому викривали і інших співучасників злочину.
ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 , що обидва претенденти на перетин кордону готові вирушати починаючи з 17 травня 2025 року, як вони і домовлялися попередньо. Тож вони у понеділок 26.05.2025 самостійно виїжджатимуть до Закарпаття, де заселяться у визначеному ОСОБА_9 готелі - «Золота Гора», де чекатимуть поки їх забере ОСОБА_4 та незаконно перемістить через державний кордон України до Угорщини. ОСОБА_9 зазначив, що його одразу поінформують про факт їх прибуття до відповідного готельного комплексу.
ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_7 , що в такому разі йому не треба їхати на Закарпаття для передачі неправомірної вигоди в сумі 20000 ЄВРО, проте він може розрахуватись з ним в м. Києві у понеділок 26.05.2025. При цьому, ОСОБА_9 додатково звернув увагу, що відповідні особи мають вдягтись у спортивні костюми зеленого кольору (з метою маскування), а також мати при собі 500-1000 ЄВРО на первинні витрати.
25.05.2025 ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 пообідали у ресторані «Прага». Під час спілкування, ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_7 передати йому предмет неправомірної вигоди цього ж дня, тобто не 26, а 25 травня, на що ОСОБА_7 відповів відмовою, повідомивши, що грошові кошти зберігаються у банківському відділенні, відтак він зможе забрати їх лише зранку в понеділок 26.05.2025. Через деякий час ОСОБА_9 , з метою конспірації, попросив ОСОБА_7 передати предмет неправомірної вигоди двом його знайомим, а не безпосередньо йому. ОСОБА_7 відмовився від вказаної пропозиції, аргументуючи це небажанням залучати третіх осіб до відповідної схеми. Відтак ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вирішили розрахуватись 26.05.2025 після відвідування нотаріуса, де вони планували зареєструвати юридичну особу.
26.05.2025 близько 10 години ранку ОСОБА_7 на власному автомобілі забрав з готелю ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , після чого вони разом поїхали до нотаріуса, де у період часу з 11 год 00 хв до 12 год 00 хв вчинили вказані вище нотаріальні дії. Після вчинення нотаріальних дій, близько 12 год 15 хв ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 на автомобілі останнього - Toyota LAND CRUISER 200, д.н.з НОМЕР_5 приїхали на обід до ресторану «Царське село» за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 22. Вийшовши з автомобіля, всі троє спочатку прослідували до входу в ресторан, після чого ОСОБА_12 зайшла всередину, а ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_7 повернулись на парковку до автомобіля, біля багажника якого ОСОБА_7 , близько 12 год 20 хв передав ОСОБА_9 предмет неправомірної вигоди - 20000 ЄВРО за організацію останнім незаконного перетину через державний кордон України до Угорщини двох осіб, а також незаконного впливу на працівників ДПС України з метою безперешкодного перетину через кордон.
При цьому, ОСОБА_9 з 20.03.2025 по 26.05.2025, діючи за попередньою змовою групою осіб зі ОСОБА_4 , прийняв пропозицію, обіцянку та одержав неправомірну вигоду для себе та ОСОБА_4 за вплив на прийняття рішення працівниками ДПС України, як особами уповноваженими на виконання функцій держави, в частині забезпечення безперешкодного незаконного переміщення ОСОБА_4 двох осіб через державний кордон поза офіційним пунктом пропуску, та спільно зі ОСОБА_4 запропонував і пообіцяв здійснити вплив за надання такої вигоди.
Підозра, пред'явлена ОСОБА_4 , обґрунтовується доказами, зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема:
1) Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08.04.2025 № 294/7907-52КП, в межах якого ОСОБА_7 розкриває обставини вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_9 .
2) Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 09.04.2025, в ході якого свідок повідомив обставини вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_9 у період з початку березня до 29.03.2025.
3) Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 23.04.2025, в ході якого свідок, серед іншого повідомив обставини безпосередньої зустрічі в Закарпатській області з ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , в межах якої відбувалось обговорення деталей незаконного переправлення осіб через державний кордон України (час, місце, спосіб, вартість, тощо).
4) Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 26.05.2025, в ході якого свідок надав показання щодо обставин передачі неправомірної вигоди, а також стосовно майнового стану ОСОБА_9
5) Протоколом огляду від 09.04.2025, в ході якого оглянуто офіційний вебсайт Закарпатської обласної ради «https://zakarpat-rada.gov.ua/» та встановлено, що ОСОБА_9 є депутатом Закарпатської обласної ради VIII скликання (2020-2025) від Закарпатської обласної організації політичної партії «За майбутнє», а також членом постійної комісії Закарпатської обласної ради з питань транскордонного співробітництва, розвитку туризму та рекреації. Під час огляду досліджено біографічну довідку останнього.
6) Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю особи від 06.05.2025, якими зафіксовано зустрічі та спілкування протягом 15.04.2025 між ОСОБА_7 та депутатом Закарпатської обласної ради ОСОБА_9 , а також зі ОСОБА_4 .
7) Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю особи від 15.05.2025, якими зафіксовано зустрічі та спілкування протягом 25-26.04.2025 між ОСОБА_7 та депутатом Закарпатської обласної ради ОСОБА_9 , а також зі ОСОБА_4 .
8) Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 23.05.2025 (20000 ЄВРО, як предмета неправомірної вигоди за зловживання впливом на працівників ДПС України та організацію переміщення осіб через державний кордон України).
9) Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю особи від 11.07.2025, якими зафіксовано зустрічі та спілкування протягом 24-26.05.2025 між ОСОБА_7 та депутатом Закарпатської обласної ради ОСОБА_9 .
10) Протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_9 від 26.05.2025, в ході якого вилучено предмет неправомірної вигоди - 20000 ЄВРО.
11) Протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 від 26.05.2025, в ході якого виявлено та вилучено, серед іншого, паспорти громадянина Угорщини на ім'я ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ).
12) Протоколом огляду від 17-19.06.2025, в ході якого оглянуто мобільний телефон ОСОБА_7 , в якому виявлено спілкування з ОСОБА_9
13) Протоколом огляду від 09.06.2025, в ході якого оглянуто грошові кошти - предмет неправомірної вигоди у розмірі 20000 ЄВРО.
14) Протоколом огляду від 13.06.2025, в ході якого оглянуто 8 аркушів паперу (вилучені за місцем проживання ОСОБА_4 ), які при поєднанні між собою утворюють збільшену карту території с. Соломонове Ужгородського району Закарпатської області та схему з позначеними маршрутами перетину державного кордону України зі Словаччиною та Угорщиною, а також нанесеними на ній географічним розташуванням підрозділів Державної міграційної служби України (ДМС), Управління Служби безпеки України (УСБУ), Управління Міністерства внутрішніх справ України (УМВС), НОМЕР_6 прикордонного загону.
15) Іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
З 19.08.2025 у кримінальному провадженні № 52025000000000184 було повідомлено підозрюваним ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та їх захисникам про завершення досудового розслідування та надано доступу до ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядк ст. 290 КПК України.
Таким чином, на цей час у слідства виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який завершується 20.09.2025.
Дослідивши зміст поданого клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що воно в повній мірі відповідає вимогам положень ст. 184, 199 КПК України.
Оцінюючи ризики, які були встановлені в ухвалі ВАКС від 23.07.2025 (справа № 991/ 7332/25) слідчий суддя приходить до висновку, що на цей час ці ризики продовжують існувати в повному обсязі.
Зокрема, слідчий суддя уважає, що в незмінному вигляді продовжують існувати наступні ризики:
- ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду;
- ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин розслідуваних кримінальних правопорушень;
- ризик незаконного впливу на учасників кримінального провадження;
- ризик продовження вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та вчинення нових.
Зокрема, слідчий суддя погоджується з тим, що зафіксований у матеріалах провадження ступінь впливу підозрюваного у відповідному регіоні та рівень його зв'язків у правоохоронній сфері надають можливість ОСОБА_4 особисто безперешкодно незаконно перетнути державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску, або забезпечити такий незаконний перетин кордону будь-якими іншими особами (що особливо небезпечно в період існування в країні воєнного стану, з огляду на обгрунтовану підозру, в тому числі, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 332 КК).
Відтак жоден інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою (з раніше визначеним відповідно до існуючих ризиків розміром альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави) не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в цьому провадженні.
На думку слідчого судді, на існування вказаних ризиків у цьому випадку не впливає та обставина, що досудове розслідування на цей час завершено, та відбувається стадія ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.
Оцінюючи майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави (як альтернативного запобіжного заходу) співмірний з існуючими ризиками, та не є надмірним для підозрюваного.
Оцінюючі наявні в матеріалах провадження медичні документи, слідчий суддя не уважає, що стан здоров'я підозрюваного перешкоджає застосуванню запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення поданого клопотання.
Керуючись ст. 131, 132, 176-201, 309, 369-372, 532 КПК, слідчий суддя
Клопотання старшого детектива Третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52025000000000184 від 08.04.2025 - задовольнити частково.
Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, але не більше ніж строк досудового розслідування.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених з 01 січня 2025 року у ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України», що становить 7 570 000 грн.
У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 , з-під варти у зв'язку з внесенням визначеного розміру застави зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді або суду, а також виконувати наступні обов'язки:
- не відлучатись за межі Закарпатської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України усі наявні паспорти для виїзду за кордон, в т.ч. паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_7 від 25.03.2016 та НОМЕР_8 від 13.02.2019, а також інші документи, що дають право на виїзд за межі України, окрім паспорта громадянина України;
- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_9 , свідками ОСОБА_7 , службовими та посадовими особами, а також військовослужбовцями Державної прикордонної служби України;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії вказаних обов'язків визначити у 2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов'язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п'яти днів з її оголошення.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1