Справа № 761/37551/25
Провадження № 2/761/10610/2025
10 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління національної поліції в місті Києві про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, -
У вересні 2025 року позивачка звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління національної поліції в місті Києві, в якому просила: 1) стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.; 2) стягнути з відповідача на користь позивача майнову (матеріальну) шкоду в розмірі 300 000,00 грн.; 3) стягнути з відповідача на користь позивача фізичну шкоду (погіршення загального стану здоров'я через відсутність коштів) в розмірі 100 000,00 грн..
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025 матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В.
Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема:
- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Проте, як вбачається, позивачем всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України, такі відомості у позовній заяві не зазначені.
Крім того, позивач просить стягнути моральну шкоду внаслідок незаконних та бездіяльних дій органів досудового розслідування, прокурату та суду.
Так, відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання - ч. 1 ст. 15 ЦПК України.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких належать й інші способи відшкодування шкоди.
Положеннями ч. 1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом. Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовується (повертається) моральна шкода.
Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади) (частина перша ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).
Частинами 5 та 6 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Статтею 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.
У ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з ч. 1 ст. 12.
Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Разом з тим, законодавством передбачено стягнення моральної шкоди у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, проте, до матеріалів позовної заяви не додано будь-яких доказів встановлення одного із вище перелічених фактів.
Отже, законодавство містить чіткий перелік вимог, у яких випадках моральна шкода підлягає стягненню на користь громадянина, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
За таких обставин, позивачу необхідно уточнити та обґрунтувати підстави позову та зміст позовних вимог, а саме вірно обрати спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач проситиме суд визначити у рішенні, як того вимагає Цивільний процесуальний Кодекс України.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звертаючись із позовом в якості відповідача зазначає слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління національної поліції в місті Києві, однак не зазначає, яким чином відповідачем були порушені права позивача.
Разом з тим, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди, позивачем не повно викладено обставини справи з зазначенням посилань на відповідні докази щодо спричинення їй моральної шкоди та відповідного розрахунку, згідно якого позивачка оцінила свої моральні страждання.
Позовна заява містить лише загальні посилання на наявність підстав, на думку позивачки, для відшкодування моральної шкоди, та відповідно, не містить відомостей в чому саме полягає заподіяна останній моральна шкода.
Зокрема, відсутні наприклад, докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивачки та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, та інші письмові докази, якими позивачка може підтвердити викладені обставини та вимоги.
За викладених обставин суд приходить до висновку, що позивачу слід визначити коло учасників справи, відповідно до вимог встановлених п.2, ч. 3, ст. 175 ЦПК України уточнити зміст позовної заяви та обґрунтувати позовні вимоги, зазначити спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також зазначити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Крім того, зазначити у позовній заяві реквізити всіх учасників справи.
Також, згідно з ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та, що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою.
Відповідно до п. 1 ст. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, проте, в позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
За такого, позивачці, необхідно обгрунтувати суму моральної шкоди з наданням належних доказів та враховуючи норми ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте вказану вимогу позивачем не виконано, в тесті позовної заяви відсутнє підтвердження, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
З огляду на викладене, позивачу слід усунути вказані недоліки.
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК Україн
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління національної поліції в місті Києві про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, надавши позивачу строк для усунення недоліків в 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали, в інакшому випадку позов вважати неподаним та повернути позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає .
Суддя: Н.В. Сіромашенко