єдиний унікальний номер справи 546/932/25
номер провадження 2-а/546/8/25
22 вересня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Лівер І.В., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 - Решетилівський про скасування постанови №2327 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП
До Решетилівського районного суду Полтавської області звернувся позивач з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 - Решетилівський про скасування постанови №2327 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позовна заява має відповідати вимогам статті 161 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження судового рішення з поважних причин.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивач в своїй заяві просить скасувати постанову № 2327 ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити. При цьому адміністративний позов подав до суду лише 18.09.2025, що є поза межами строку, визначеного в ст. 286 КАС України.
Позивач у позові просить поновити строк для звернення до суду з позовом та зазначає про отримання постанови 09.09.2025.
Всупереч викладеному, до адміністративного позову не надано жодного доказу в обгрунтування зазначеного.
Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Позивач в адміністративному позові посилається на те, що 09.09.2025 ним отримано оскаржувану постанову разом з постановою про відкриття виконавчого провадження. Проте, доказів отримання саме 09.09.2025 позивачем постанови № 2327 від 14.05.2025, не надано.
Враховуючи викладене, суд позбавлений можливості встановити строк звернення позивача до суду для захисту своїх прав, який не може перевищувати десятиденний термін з дня вручення постанови.
Судом встановлено, що позивач заяву про поновлення строку звернення не надано, позивач ставить питання поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом у позові, разом з тим не надає належного обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення до суду, який становить десять днів з дня ухвалення відповідної постанови (ч. 2 ст. 286 КАС України).
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку та надати відповідні докази.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені у ній недоліки.
На підставі викладеного та керуючись 122, 123, 160, 161, 166, 167, 169, 171, 186, 286, 289 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 - Решетилівський про скасування постанови №2327 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява буде повернута позивачу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не підлягає оскарженню.
Суддя І.В. Лівер