Дата документу 22.09.2025Справа № 554/10607/24
Провадження № 1-кс/554/11614/2025
22 вересня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого СВ ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської обласної прокурат ури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12024170000000526 від 09.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.4 ст.296 КК України,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що в провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024170000000526 від 09.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.4 ст.296 КК України.
Так, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що до СУ ГУНП в Полтавській області надійшов рапорт від працівників УКР ГУНП в Полтавській області про те, що під час проведення оперативно-розшукових заходів ними було встановлено, що на території Полтавської області група осіб з ознаками організованості, займається незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин.
Додатково встановлено, що до СУ ГУНП в Полтавській області надійшов рапорт від працівників УКР ГУНП в Полтавській області, про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024170000000526 від 09.07.2024 встановлено, що 15.09.2025, близько 23 години, у місті Кременчук Полтавської області, гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , гр. ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою між собою, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, який супроводжувався особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї, вчинили хуліганські дії відносно гр. ОСОБА_8 , пошкодивши при цьому транспортний засіб останнього.
Так, 18.09.2025 проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка, під час якого було виявлено та вилучено: фрагменти розсипу скла з проїжджої частини по вул. Ігоря Сердюка у м. Кременчук, полімерний предмет зовні схожий на пиж-контейнер (боєприпасу) патрону до мисливської вогнепальної зброї у кількості 2 штук, зліпок сліду пострілу, силіконовий.
18.09.2025 вищевказане майно постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженню.
На підставі викладеного, з метою належного забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх пошкодження, зниження, приховання, слідчий просить накласти арешт на вилучене в ході проведення огляду майно.
В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій розгляд клопотання просив проводити без його участі, клопотання підтримав.
Власник майна до суду не з'явився.
Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом скоєння кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовим доказом у розумінні положень ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1, 2, 5 і 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як слідує зі змісту клопотання, метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, що узгоджується із вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
Постановою слідчого від 18.09.2025 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Слідчим доведено, що майно, вилучене 18.09.2025 року в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка, є доказом злочину, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту надасть можливість провести із вказаним майном необхідні органу досудового розслідування слідчі та процесуальні дії, експертні дослідження. Висновки, сформульовані за результатами виконання таких процесуальних дій слугуватимуть доказами у справі.
Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у зазначеному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170, 173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 18.09.2025 року в ході проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка майно, а саме: фрагменти розсипу скла з проїжджої частини по вул. Ігоря Сердюка у м. Кременчук, полімерний предмет зовні схожий на пиж-контейнер (боєприпасу) патрону до мисливської вогнепальної зброї у кількості 2 штук, зліпок сліду пострілу, силіконовий, шляхом позбавлення права відчуження розпорядження та користування до скасування арешту майна у порядку, встановленому нормами КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1