Дата документу 22.09.2025Справа № 2-3396/11
Провадження № 2-зз/554/66/25
22 вересня 2025 року Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,-
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями до мого провадження надійшла заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, в якій заявник просить скасувати заходи забезпечення позову застосовані відповідно до ухвали суду.
Згідно зі ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Таким чином, заява про скасування заходів забезпечення позову має відповідати загальним вимогам, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Згідно з п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Подана заявником заява про скасування заходів забезпечення позову вказаним вимогам закону не відповідає.
Стаття 42 ЦПК України визначає учасників справи, якими є: у позовному провадженні - сторони, треті особи; у наказному - заявник та боржник; у справах окремого провадження - заявники, інші заінтересовані особи.
Однак, звертаючись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, заявник не зазначила сторін та третіх осіб, а саме: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Заявник не надала копії всіх документів, що додаються до заяви, відповідно до кількості осіб, які приймають участь у справі.
Крім того, в порушення ст. ст. 151,158 ЦПК України, у заяві ОСОБА_1 не зазначено яким судовим рішенням, який захід забезпечення позову було вжито відповідно до ухвали суду; до заяви не додано її копію та копію документів про належність майна заявниці.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
При цьому, відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - залишити без руху, надавши заявнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення заявнику ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали, про що його повідомити.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Чуванова