Справа №534/1719/25
Провадження №3/534/393/25
23 вересня 2025 року м. Горішні Плавні
Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Малюк Марина Вікторівна, розглянув справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП,
(1) Формулювання обставин правопорушення, яке пред'являлось особі у протоколі та визнане суддею недоведеним.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №8210 від 27.06.2025, в ході проведення головним державним інспектором відділу фактичних перевірок УПА ГУ ДПС у Полтавській області Качапутом О.О. фактичної перевірки Бару «Жара», що належить ТОВ «Лофт-кафе», розташованого за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вул. Конституції, буд.46, встановлено, що ОСОБА_1 вчинив порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: не забезпечення проведення розрахункової операції з використанням РРО, із зазначенням повних реквізитів фіскального чеку, проведення розрахункової операції з використанням РРО, чим порушив пп.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР у редакції Закону від 01.06.2000 №1776-ІІІ із змінами та доповненнями.
Означене правопорушення кваліфікується посадовою особою, якою оформлюються матеріали справи про адміністративне правопорушення, за частиною 1 статті 155-1 КУпАП.
Будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 24.07.2025 та 23.09.2025 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, а судові повістки повернулися на адресу суду із відміткою поштового відділення про їх не вручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до положень статті 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналіз частини 2 статті 268 КУпАП свідчить, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 155-1 КУпАП, не є обов'язковою.
ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто або через представника реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Згідно зі статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п. 41), Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Судом застосовано передбачені законом заходи для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення не виконав свого процесуального обов'язку своєчасно з'явитися до суду за викликом, затягує розгляд справи, тому, зважаючи на норми національного законодавства та зазначену практику Європейського суду, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
(2) Мотиви неврахування окремих доказів, оцінка суду.
Відповідно до положень ч ч. 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суддя, дослідив матеріали справи, дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 155-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в порушенні порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Норма є бланкетною. Для визначення порядку проведення розрахунків відсилає до законодавства у відповідній сфері.
Суб'єктом вчинення означеного правопорушення можуть бути особі, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відсутність хоча б одного елементу складу адміністративного правопорушення виключає адміністративну відповідальність.
Доведення складу адміністративного правопорушення покладається на особу, якою оформлюються матеріали про адміністративне правопорушення.
У відповідності до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти)…
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (частина перша статті 251 КУпАП), а обов'язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (частина друга статті 251, стаття 255 КУпАП).
У відповідності до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі
У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення особа, якою складено матеріали правопорушення, посилається на протокол про адміністративне правопорушення та акт фактичної перевірки від 27.06.2025.
Суддя наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
Акт перевірки також не є достатнім та належним доказом вчинення адміністративного правопорушення.
У відповідності до пункту 86.1 статті 86 ПК України акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Матеріали перевірки - це:
акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною;
заперечення, надані платником податків до акта (довідки) (у разі їх наявності на час розгляду);
пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків…
Відповідно до постанови ВС від 8.09.2020 у справі № П/811/2893/14 висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.
У пункті 4.5. акта фактичної перевірки від 27.06.2025 зазначено, що додатками до нього є: Х-звіт, фіскальний чек, копія почекової інформації, опис грошових грошових коштів.
Натомість особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, додатків, які у відповідності до пункту 86.1 статті 86 ПК України є невід'ємною частиною акта перевірки, суду не надано.
Тобто не надано належних та допустимих доказів на підтвердження проведення тієї розрахункової операції, яку особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не забезпечила використанням РРО.
Крім того, в протоколі зазначається, що ОСОБА_1 є керівником суб'єкта господарювання щодо якого податковим органом проводилася перевірка, за результатами якої начебто встановлено правопорушення.
Однак матеріали справи не містять жодних доказів того, що особа, яка притягується, є керівником ТОВ «Лофт Кафе», тобто є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 КУпАП.
Наголошую, що суд не може перебирати на себе обов'язки сторони обвинувачення та збирати самостійно докази у справі про адміністративне правопорушення, позаяк відповідний обов'язок згідно з приписами статті 251 КУпАП покладено на посадову особу, якою складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з частиною другою статті 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України" (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey).
Згідно з цією позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Наявні в матеріалах справи докази не дають підстав поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 КУпАП, відтак на підставі пункту 1 статті 247 й пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись стст. 155-1 (частина 1), 247, 283,294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 155-1 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Марина МАЛЮК