Справа №: 2-н-278/11
провадження №: 6/398/138/25
Іменем України
"18" вересня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі головуючого судді Голосеніної Т.В.
за участі секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Олександрія заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про видачу дубліката виконавчого документа,
11.09.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з заявою про видачу дубліката судового наказу, який винесено17.03.2011 року за її заявою про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.02.2011 року і до повноліття дитини - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки боржник аліменти сплачував не своєчасно - виникла заборгованість і на момент повноліття дитини, заборгованість залишилася не виплаченою. Заявник звернулася до відділу ДВС з заявою про стан виконання судового наказу та отримала відповідь, що заборгованість по аліментам станом на 09.02.2023 рік складає 83457,81 грн., однак виконавче провадження завершено та оригінал судового наказу направлений заявниці за адресою проживання. Також повідомлено, що стягнення заборгованості по аліментам проводиться в загальному порядку, передбаченому ЗУ «Про виконавче провадження». Однак, за місцем проживання заявник судовий наказ не отримувала.
Просить видати дублікат судового наказу та поновити строк звернення до виконання.
Заявник у судове засідання не з'явилася, справу просила розглядати без її участі.
Заінтересовані особи у судове засідання не з'явилися, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, заперечень проти заявлених вимог не надали.
У відповідності до ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
17 березня 2011 року судовим наказом Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 аліменти в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.02.2011 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до актового запису про шлюб №7 від 15.06.2013 року ОСОБА_3 уклала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
Свідоцтвом про шлюб від 02.06.2023 року серії НОМЕР_1 підтверджується зміна прізвища заявника з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 .
Листом Комунарського відділу ДВС у місті Запоріжжя від 22.05.2025 року ОСОБА_1 повідомлено, що виконавче провадження №33002066 з примусового виконання судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання дитини завершено 07.03.2024 року на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Сума заборгованості зі сплати аліментів станом на час повноліття дитини - ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 83457,81 грн. За наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, їх стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному ЗУ «Про виконавче провадження». Повідомлено, що оригінал судового наказу разом з постановою деражавного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу 07.03.2024 року направлено Укрпоштою замовним листом на адресу стягувача.
Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті asvpweb.minijust.gov.ua, виконавче првоадження №33002066 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 завершено.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що оригінал судового наказу було втрачено та судове рішення не виконане.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно достатті 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 статті 18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
У статті 1 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України у чинній редакції на час розгляду справи провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Аналізуючи пункт 17.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
При цьому, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий документ було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
За змістом частин 3, 4, 5, 6 ст. 12 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;
2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Відповідно до листа Комунарського відділу ДВС у місті Запоріжжі від 22.05.2025 року судовий наказ було повернуто заявниці з підстав, зазначених п.2 я.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», а також зазначено, що боржник має заборгованість по аліментам в розмірі 83457,81 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Частиною 5 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЗУ «Про виконавче проважєення» виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Оскільки, відповідно до листа Комунарського відділу ДВС у місті Запоріжжя зазначено, що після повноліття дитини, на утримання якої стягувалися періодичні платежі, виконавчий документ виконується в загальному порядку, відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», таким чином, на судовий наказ, дублікат якого просить видати заявник, розповсюджуються вимоги ч.5 ст.12 ЗУ «Про виконавче проважєення».
Так, ч.5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», серед іншого, передбачає, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Оскільки оригінал судового наказу повернуто стягувачу відповідно до постанови державного виконавця 07.03.2025 року, а загальний строк предявлення виконавчого документу до виконання, зазначений ч.1 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження», становить три роки, тому вимога заявника про поновлення строку пред'явлення задоволенню не підлягає.
Звертаючись з зазначеною заявою ОСОБА_1 повідомила, що виконавчий лист було загублено та зазначила, що боржник ухилявся від сплати аліментів, а тому утворилася заборгованість, яка не виплачена до теперіщнього часу. Про втрату виконавчого документу вона дізналася лише 22.05.2025 року.
Пояснення ОСОБА_1 щодо втрати судового наказу відповідними доказами не підтверджуються, але і не спростовуються, оскільки згідно відповіді Комунарського відділу ДВС у місті Запоріжжя від 22.05.2025 року оригінал судового наказу та постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу від 07.03.2024 року повернута ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 Укрпоштою замовним листом.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» належним доказом підтвердження надсилання стягувану копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу, матеріали справи якого не містять.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).
Згідно з положеннями ч.3ст.12 та ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч.5 ст.12 ЦПК Українина суд також покладені певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема: керує ходом судового процесу, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на той факт, що належне виконання судового наказу не здійснювалося і внаслідок чого утворилася заборгованість по аліментам, яка на час повернення виконавчого документа стягувачу виплачена не була,виконавчий документвтрачений, що змусило ОСОБА_1 звернутися з заявою про видачу дублікату виконавчого документа лише у вересні 2025 року. Без дублікату виконавчого листа виконання рішення суду, яке тривалий час залишається не виконаним, є неможливим.
Таким чином, суд зазначає, що питання про видачу дублікату виконавчого листа може вирішуватись позитивно виключно у випадку, коли судове рішення невиконане (у іншому ж випадку, слід вважати, що видача дублікату виконавчого листа призводила б до подвійного виконання судового рішення).
Враховуючи те, що строк пред'явлення виконавчого документу до виконання заявником не пропущений, рішення суду не виконано, оригінал судового наказу втрачений, а його відсутність у стягувача унеможливлює виконання судового рішення, суд вважає за необхідне видати стягувачу дублікат судового наказу.
Керуючись п.17.4 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень, ст.ст.259-260 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про видачу дубліката виконавчого документа - задовольнити частково.
Видати ОСОБА_1 дублікат судового наказу у цивільній справі №2-н-278/11 від 17.03.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт.Добровеличківка Кіровоградської області, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно, в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 28.02.2011 року до досягнення повноліття дитиною, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Т.В.Голосеніна