Справа № 397/981/25
н/п : 2/397/790/25
Про залишення зустрічної позовної заяви без руху
23.09.2025 селище Олександрівка
Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Мирошниченко Д.В. перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах відповідачки ОСОБА_2 про визнання права власності, -
У провадженні Олександрівського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом представника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна.
22.09.2025 представник ОСОБА_1 , яка діє в інтересах відповідачки ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом в якому просить визнати за відповідачкою право власності на майно набуте під час шлюбу з позивачем.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей175 і 177цьогоКодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Перевіривши матеріали зустрічної позовної зави та долучених до неї документів, суддею встановлено, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України, а саме:
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» відповідно до п. 6 ст. 6 якого судовий збір справляється на загальних підставах зокрема за подання зустрічних позовних заяв.
Звертаючись до суду з зустрічною позовною заявою представник відповідачки просить визнати за відповідачем право власності на земельну ділянку, права оренди на земельні ділянки, права власності на доходи від здійснення підприємницької діяльності, а також права власності на транспортні засоби.
У відповідності до вимог п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Однак, в порушення вище вказаних вимог щодо форми та змісту позовної заяви, подавши до суду позовну заяву, представник відповідачки не вказала ціни позову та не зазначила в ній доказів, що підтверджують ціну позову.
Крім цього, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (постанова ВП ВС від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19; постанова КГС ВС від 18.01.2024 у справі № 910/17785/20; постанова КЦС ВС від 25.04.2023)
З викладеного вбачається, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається позивачем з урахуванням вартості спірного майна, а не судом, за правилами встановленими п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, відповідно до якого в позовах про право власності на майно або його витребування, ціна позову визначається вартістю майна.
Суд не бере до уваги твердження представника відповідачки за зустрічним позовом, що остання не може встановити ціну майна, оскільки в неї відсутні документи на майно, представник відповідачки не обґрунтувала свої твердження, не надала доказів які б підтвердили вказані факти, чи інші обставини. Крім того, у разі неможливості встановити на теперішній час вартість майна, судовий збір необхідно сплати у відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за кожну вимогу окремо.
Таким чином, з урахуванням того, що заявлені вимоги є вимогами майнового характеру, представником відповідачки або відповідачкою повинно бути надано підтвердження сплати судового збору за вимоги майнового характеру (20 вимог, за кожну вимоги окремо, оскільки це не похідні вимоги) на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг с-ще Олекс/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA438999980313191206000011549, Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Олександрівський районний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки зустрічної позовної заяви мають бути усунені шляхом подання доказів сплати судового збору та зазначення ціни позову.
З огляду на те, що недоліки зустрічної позовної заяви перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду з первісним позовом, суддя вважає за необхідне зустрічну позовну заяву залишити без руху, про що повідомити відповідачку та її представника, та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо недоліки зустрічної позовної заяви у встановлений строк не буде усунено, зустрічна позовна заява вважається неподаною і повертається відповідачки.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 194, 353 ЦПК України, суддя, -
Зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах відповідачки ОСОБА_2 про визнання права власності - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Попередити, що у випадку невиконання ухвали заява буде вважатися неподаною та буде повернута відповідачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. МИРОШНИЧЕНКО