Яготинський районний суд Київської області
Справа № 359/2820/25
Провадження № 2/382/485/25
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
10 вересня 2025 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
за участю секретаря Захарук Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин Київської області справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська-пожежно-страхова компанія" в особі представника Попова Вячеслава Євгенійовича до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
До Яготинського районного суду Київської області із Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла цивільна справа (єдиний унікальний номер: 359/2820/25 за позовом ПАТ"Українська пожежно-страхова кампанія" до ОСОБА_1 про стягнення метеріальної шкоди.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2025 року вищевказану справу передано до Яготинського районного суду Київської області за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.20254 року справу передано для розгляду головуючому судді Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А.
Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 16.04.2025 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень.
Позов обгрунтовано тим, що 02.01.2024 року між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - позивач) та ОСОБА_1 (далі-відповідач) було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР №218721840.
У відповідності до умов вказаного Полісу страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки "ВАЗ" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , сплатити страхове відшкодуваня за шкоду заподіяну третім особам.
25.05.2024 року приблизно о 16 год. 30 хв., в м. Яготин по вул. Шевченка, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ» державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Ноnda» державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 .
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «Ноnda» державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.
Відповідно до Постанови Яготинського районного суду Київської області від 13.09.2024 року по справі №382/988/24 Відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
З огляду на вищевказане, власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу «Ноnda» державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » звернувся до Позивача з заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом № ЕР/218721840 від 02.01.2024 року.
Так, на підставі страхового акту №047/037/027970/24/1 потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмір: 8 846 (вісім тисяч вісімсот сорок шість) три. 14 коп., що підтверджується платіжним дорученням №162226723 від 18.06.2024 року.
Таким чином, загальний розмір виплаченого Позивачем страхового відшкодування за Полісом № ЕР/218721840 від 02.01.2024 року потерпілому, склав: 8 846 (вісім тисяч вісімсот сорок шість) гри. 14 коп.
Водночас, як вбачається з Постанови Яготинського районного суду Київської області від 13.09,2024 року по справі №382/988/24, Відповідач керував автомобілем «ВАЗ» державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », в стані алкогольного сп'яніння
З огляду на вищезазначене, у Відповідача виникло зобов'язання відшкодувати Позивачу завдані збитки в порядку регресу в розмірі сплаченого останнім страхового відшкодування за Полісом № ЕР/218721840 від 02.01.2024 року.
Як вбачається з вищенаведеного, право регресної вимоги виникло у Позивача з моменту виплати страхового відшкодування в повному обсязі, тобто з 18 червня 2024 року, що підтверджується платіжним дорученням №162226723 від 18.06.2024 року.
З метою досудового врегулювання спору Відповідачеві було направлено Претензією про відшкодування збитків в порядку регресу. Ніяких дій зі сторони Відповідача щодо погашення заборі ованості в добровільному порядку проведено не було,
Враховуючи вищевикладене просив стягнути з відповідача на користь пазивача суму страхового відшкодування в розмірі 8846 грн.14 коп. та судовий збір.
Представник позивача направив через канцелярію суду просив розглядати справу за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ч. 8, ч.11 ст. 128 ЦПК України, відзиву на позовну заяву не подав.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, враховуючи, що в справі є достатньо доказів для її заочного розгляду, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 25.05.2024 року приблизно о 16 год. 30 хв., в м. Яготин по вул. Шевченка, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ» державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Ноnda» державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 .. Відповідно до Постанови Яготинського районного суду Київської області від 13.09.2024 року по справі №382/988/24 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу «Ноnda» державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » звернувся до Позивача з заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом № ЕР/218721840 від 02.01.2024 року. Загальний розмір виплаченого Позивачем страхового відшкодування за Полісом № ЕР/218721840 від 02.01.2024 року потерпілому, склав: 8 846 (вісім тисяч вісімсот сорок шість) гри. 14 коп. (а.с.6-27).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 2, ч. 5 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Положенням ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно з п. 41.1. ст. 41 а) Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"страховик за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
У відповідності з ч. 1 ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Таким чином, враховуючи, що ДТП була скоєна з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого на момент скоєння пригоди була застрахована, ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому, а відтак до позивача перейшло право вимоги до відповідача в межах фактичних витрат.
За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, оцінюючи докази зібрані у справі кожен окремо, їх достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та приймаючи до уваги той факт, що відповідач не сплатив кошти, то суд вважає позов обґрунтованим в частині стягнення в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 8846 грн. 14 коп. і приходить до висновку про його задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
У відповідності до платіжної інструкції №162229093 від 11.03.2025 року позивачем за подання відповідного позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а відтак вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 82, 133, 139, 140, 141 258-259, 265, 268, 279, 280-283, 354 ЦПК України, ст. ст. 4, 10, 13, 22, 1161, 1166, 1188, 1191, ЦК України, ст. ст. 22, 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Українська-пожежно-страхова компанія" в особі представника Попова Вячеслава Євгенійовича до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь Приватного акціонерного товариства "Українська-пожежно-страхова компанія" м. Київ вул.Кирилівська, 40, 04080, ( НОМЕР_4 в АТ «Ощадбанк» ЄДРПОУ 206025681, МФО 322669) 8846 (вісім тисяч вісімсот сорок шість) гривень по відшкодуванню шкоди в порядку регресу, а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом 30 днів з дня отримання його копії. Учасник справи якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 22 вересня 2025 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 22.09.2025 року.
Суддя Кисіль О. А.