Єдиний унікальний номер: 379/1035/25
Провадження № 2/379/444/25
(ЗАОЧНЕ)
02 вересня 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі
головуючого судді - Невгада О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бакал О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2025 року від представника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до суду надійшов вищевказаний позов, в якому він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованість за кредитними договорами: 1) № 08612-06/2024 в розмірі 21550,02 грн.; 2) № 7917385 в розмірі 57076,84 грн.; 3) № 73585517 в розмірі 16848,87 грн.; 4) № 00621-07/2024 в розмірі 28700,00 грн., а всього 124 175,73 грн., а також стягнути судові витрати.
В обґрунтування позову вказано, що між позичальниками ТОВ «Аванс Кредит», ТОВ "Авентус Україна", ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 укладено кредитні договори, зобов'язання за яким відповідачем не виконано. В подальшому від первісних кредиторів за вказаними договорами до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату передано право вимоги до відповідача
Всупереч умовам кредитних договорів та незважаючи на повідомлення позивача, відповідач не виконав своїх зобов'язань та після відступлення права вимоги не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ»», ні на рахунки первісних кредиторів. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, позивач стверджує, що відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за кредитними договорами 1) № 08612-06/2024 в розмірі 21550,02 грн.; 2) № 7917385 в розмірі 57076,84 грн.; 3) № 73585517 в розмірі 16848,87 грн.; 4) № 00621-07/2024 в розмірі 28700,00 грн., а всього 124 175,73 грн.
Вказані суми заборгованості та судові витрати: судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 1514,00 грн., а всього 4542,00 грн. ТОВ «ФК «ЄАПБ»» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь.
13.06.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання на 03.07.2025 (а.с.110-111), яке в подальшому через неявку відповідача було відкладено на 18.07.2025 та 02.09.2025 (а.с. 119-120,128-129).
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ»» не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належно згідно вимог чинного законодавства. Позивач у поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи здійснити без участі їхнього представника, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.7 на звороті). Протягом розгляду справи інших заяв, клопотань від позивача до суду не надходило.
Відповідач в судові засідання 03.07.2025, 18.07.2025 та 02.09.2025 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи щоразу був повідомлений належним чином згідно з вимогами чинного законодавства. У матеріалах справи містяться повернуті поштові відправлення (конверти), скеровані за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, з відмітками ВПЗ про неможливість їх вручення адресату через його відсутність за вказаною адресою та відстеження по трекінгу з аналогічною інформацією, що згідно з положенням п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК є днем вручення судової повістки. Також був повідомлений шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті суду. (а.с. 112, 117-118, 121-123, 126-127, 128 -132, 135-137).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань.
Жодних заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 не подавав.
Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 в судове засідання тричі не з'явився, будучи належно повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, водночас, позивач не заперечував щодо заочного вирішення справи - є всі передбачені законом підстави для її заочного розгляду.
Ухвалою суду від 02.09.2025, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено провести заочний розгляд цієї цивільної справи.
Зі змісту положень статті 281 ЦПК України вбачається, що заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи позицію позивача, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.
1. 06.06.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 08612-06/2024, відповідно до умов якого (п.1.1-п.1.4) товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 120 днів, тобто з 06.06.2024 по 03.10.2024. За користування кредитом клієнт сплачує товариству проценти в розмірі 1,50% в день та застосовується у межах строку кредитування. Тип процентної ставки фіксована. (а.с.9-11 та на зворотах).
Відповідно до п.1.6 Договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
За змістом п. 2.1 Договору, перед укладанням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта.
Видача кредитів клієнту - фізичній особі товариством здійснюється он-лайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт товариства: http://avans.credit (п.2.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору.
Нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2 Договору (п.3.3 Договору).
Відповідно до п. 5.3. Договору у випадку прострочення відповідачем терміну сплати чергового платежу йому нараховується штраф у розмірі 50% від одержаної за договором суми.
За змістом п.7.1. Договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання клієнтом зобов'язань за ним.
Відповідно до п.7.6 Договору підписанням цього Договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства.
Укладення договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію» (п.2.18 Договору).
Після підписання договору товариство надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок клієнта за реквізитами банківської картки клієнта, зазначеної клієнтом в заявці та цьому договорі (п.2.21 Договору).
Клієнт підтвердив, що отримав від Товариства до укладення цього договору інформацію зазначену в законодавстві про фінансові послуги та діяльність фінансових компаній та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (п.7.7 Договору).
У розділі 8 Договору «Реквізити та підписи сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», з електронним підписом директора Кожухар А.А., а також ідентифікуючі відомості клієнта ОСОБА_1 , а саме: дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, телефони, номер картки позичальника та електронний підпис клієнта НОМЕР_2 (а.с.11 на звороті).
Даний Договір сторони уклали в електронному виді шляхом електронного підпису відповідача в договорі про надання кредиту.
Як убачається із вищезазначеного договору між первісним кредитором та відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Даним договором чітко визначені зобов'язання сторін.
06.06.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 08612-06/2024 від 06.06.2024 року, що є невід'ємною частиною до Договору. Згідно Графіку платежів строк, на який надано кредит становить 120 днів, всього до оплати було розраховано 28 000,00 грн. з яких 10 000,00 грн. - сума кредиту, 18 000,00 грн. - сума нарахованих процентів за користування кредитом (а.с.12 та на звороті).
Змістом паспорту споживчого кредиту від 06.06.2024 підтверджується обізнаність відповідача ОСОБА_1 з інформацією, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит, про що свідчить наявність електронного підпису відповідача W1063, яка підтверджує поінформованість останнього про основні умови кредитування, з урахуванням побажань споживача, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, реальну річну процентну ставку, тощо (а.с.13-14).
ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» свої зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту № 08612-06/2024 від 06.06.2024 року виконало у повному обсязі, що підтверджується копією повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішність транзакції в системі iPay.ua - 417940684 на переказ 06.06.20243 о 19:35:10 грошових коштів у сумі 10 000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 (а.с.15).
Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
Згідно детального розрахунку заборгованості ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за договором про надання фінансового кредиту № 08612-06/2024 від 06.06.2024 року ОСОБА_1 станом на 19.11.2024 має заборгованість в сумі 21550,02 грн., з яких: 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7050,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4500,02 - сума заборгованості за штрафними санкціями. Сплачено відповідачем 10999,98 грн., з яких 10950 грн. - оплата за відсотками, 49,98 грн. - оплата штрафу (а.с.16-17 та на звороті).
19.11.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу №191124/2 відповідно до умов якого, ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому права вимоги
Відповідно до п.1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно з п.1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу №191124/2 від 19.11.2024 року фактор та клієнт уклали даний акт про те, що на виконання вимог п.1.2 договору факторингу клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.22).
З Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №191124/2 від 19.11.2024 року слідує, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №08612-06/2024 від 06.06.2024 року, в сумі 21550,02 грн., з яких: 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7050,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4500,02 - сума заборгованості за штрафними санкціями (а.с.23).
2. 23.05.2024 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7917385 (а.с.26-34 та на звороті) відповідно до умов якого (п. 1.2. - 1.4) товариство надає споживачу кредит у гривні в розмірі 16300,00 грн. строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів.
Відповідно до п. 1.5.1., 1.7.1. Договору стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується в межах строку кредиту
Відповідно до п.2.1. Договору, кошти кредиту надаються в безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за реквізитами, згідно п 2.1 Договору (п. 2.5.)
Відповідно до п. 5.1 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів.
За змістом п.9.2. Договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 1.4. або до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.
У розділі 10 Договору «Реквізити та підписи сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «Авентус Україна», з електронним підписом директора ОСОБА_2 , а також ідентифікуючі відомості споживача ОСОБА_1 , а саме: дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, телефони та електронний підпис споживача НОМЕР_3 (а.с.34 та на звороті).
Даний Договір сторони уклали в електронному виді шляхом електронного підпису відповідача в договорі про надання кредиту.
Як убачається із вищезазначеного договору між первісним кредитором та відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Даним договором чітко визначені зобов'язання сторін.
23.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додаток № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 7917385 від 23.05.2024 року. Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, строк на який надано кредит становить 360 днів, всього до оплати було розраховано 104136,63 грн. з яких 16300,00 грн. - сума кредиту, 87836,63 грн. - сума нарахованих процентів за користування кредитом (а.с.35 та на звороті).
Змістом паспорту споживчого кредиту від 23.05.2024 який не містить підпису відповідача ОСОБА_1 (а.с.36-37 та на зворотах).
23.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору про надання споживчого кредиту № 7917385 від 23.05.2024 року, відповідно до якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 4800,00 грн. після чого сума кредиту складає 21100,00 грн. У розділі 9 Додаткової угоди «Реквізити та підписи сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», з електронним підписом директора ОСОБА_2 , а також ідентифікуючі відомості споживача ОСОБА_1 , а саме: дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, телефони та електронний підпис споживача НОМЕР_4 (а.с.38-39).
23.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додаток № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 7917385 від 23.05.2024 року. Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, строк на який надано кредит становить 360 днів, всього до оплати було розраховано 134802,63 грн. з яких 21100,00 грн. - сума кредиту, 113702,63 грн. - сума нарахованих процентів за користування кредитом (а.с.39 на звороті - 41).
Змістом паспорту споживчого кредиту від 23.05.2024, який підписаний електронним підписом відповідача DN4132, підтверджується поінформованість останнього про основні умови кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, реальну річну процентну ставку, тощо (а.с.42-43).
24.04.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу №24042025 відповідно до умов якого, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому права вимоги (а.с. 44-48)
Відповідно до п.1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно з п.1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу №24042025 від 24.04.2025 року фактор та клієнт уклали даний акт про те, що на виконання вимог п.1.2 договору факторингу клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.49).
З Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №24042025 від 24.04.2025 року слідує, що ОСОБА_1 (порядковий номер 3868) є боржником за Договором про надання споживчого кредиту № 7917385 від 23.05.2024 року, в сумі в сумі 57076,84 грн.; з яких: 17991,68 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28535,16 грн. - сума заборгованості за відсотками, 10550,00 - сума заборгованості за штрафами (а.с.50).
Згідно розрахунку заборгованості позивача за Договором про надання споживчого кредиту № 7917385 від 23.05.2024 року ОСОБА_1 станом на 30.04.2025 має заборгованість, в сумі 57076,84 грн.; з яких: 17991,68 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28535,16 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.51).
3. 13.08.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТОВ «1БАНК») та ОСОБА_1 було укладено договір позики №73585517 (а.с. 57-59), відповідно до умов п. 1 якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк з метою придбання товарів (робіт, послуг) шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити проценти.
Пунктами 2.1. - 2.3. договору визначено, що сума позики 6000,00 грн., строк позики 30 днів процентна ставка фіксована 1,5% , проценти за понадстрокове користування позикою за день 2,70 %, пеня 2,7 % в день.
За змістом п.23 договору, позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою системи BankID НБУ.
У пункті 29 "Юридичні адреси та реквізити сторін" вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «1БАНК», з електронним підписом директора ОСОБА_3 , а також ідентифікуючі відомості позичальника ОСОБА_1 , а саме: дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, телефони, номера електронного платіжного засобу НОМЕР_1 та електронний підпис позичальника НОМЕР_5 (а.с.59 та на звороті).
Даний Договір сторони уклали в електронному виді шляхом електронного підпису відповідача в договорі про надання кредиту.
Як убачається із вищезазначеного договору між первісним кредитором та відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Даним договором чітко визначені зобов'язання сторін.
13.08.2024 між ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Додаток № 1 до Договору позики № 73585517 від 13.08.2024 року. Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, строк на який надано кошти становить 30 днів, всього до оплати було розраховано 8700,00 грн. з яких 6000,00 грн. - сума позики, 2700,00 грн. - сума нарахованих процентів (а.с.60 та на звороті).
Змістом паспорту споживчого кредиту (позики) від 13.08.2024 який підписаний електронним підписом відповідача 55238, підтверджується поінформованість останнього про основні умови позики, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість позики, порядок повернення кредиту, тощо (а.с.61-62 та на звороті).
14.06.2021 між ТОВ «1БАНК»» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»», укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якої ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»» Права Вимоги (а.с.63-65 та на звороті).
Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
13.06.2022 між ТОВ «1БАНК»» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»», укладено додаткову угоду № 7 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, якою визначено строк закінчення договору 13.06.2023 року. У випадку, якщо жодна із Сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік. При цьому всі інші умови договору залишились без змін (а.с.67).
23.12.2024 між ТОВ «1БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»», укладено додаткову угоду № 45 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, якою визначено загальну суму прав вимоги, що відступаються згідно Реєстру Боржників № 40 від 23.12.2024 (а.с.68).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників № 40 від 23.12.2024 за Договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року фактор та клієнт уклали даний акт про те, що на виконання вимог п.1.2 договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників № 40 кількістю 4164, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.69).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників № 40 від 23.12.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «ФК «ЄАПБ»» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 16848,87 грн. з яких: 5242,34 - сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло); 11606,53 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 70).
Таким чином відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ»» відбулося відповідно до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (з урахуванням додаткових угод до нього).
Згідно розрахунку заборгованості позивача за Договором позики №73585517 від 13.085.2024 року ОСОБА_1 станом на 30.04.2025 має заборгованість, в сумі 16848,87 грн. з яких: 5242,34 - сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло); 11606,53 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 71).
4. 01.07.2023 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №00621-07/2024, відповідно до умов якого (п.1.1-п.1.5) товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 120 днів, тобто з 01.07.2024 до 28.10.2024. Клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, встановлених Договором, у тому числі на підставі звернення до Товариства у паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. Денна процентна ставка становить 1,50%. Тип процентної ставки фіксована. (а.с.77-80 та на зворотах).
Відповідно до п.1.6 Договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
За змістом п. 2.1 Договору, перед укладанням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта.
Видача кредитів клієнту - фізичній особі товариством здійснюється он-лайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт товариства: http://starfin.com.ua (п.2.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору.
Нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2 Договору. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня (п.3.3 Договору).
За змістом п.7.1. Договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку вказаного в п. 1.2 цього Договору.
Відповідно до п.7.6 Договору підписанням цього Договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства.
Укладення договору відбувається згідно Закону України «Про електронну комерцію» (п.2.18 Договору).
Після підписання договору товариство надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок клієнта за реквізитами банківської картки клієнта, зазначеної клієнтом в заявці та цьому договорі (п.2.21 Договору).
Клієнт підтвердив, що отримав від Товариства до укладення цього договору інформацію зазначену в законодавстві про фінансові послуги та діяльність фінансових компаній та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (п.7.7 Договору).
У розділі 8 Договору «Реквізити та підписи сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», з електронним підписом директора Кононенко Є.О., а також ідентифікуючі відомості клієнта ОСОБА_1 а саме: дані паспорту (ID-картка), РНОКПП, ПІБ, місце проживання, телефони, номер картки позичальника та електронний підпис клієнта НОМЕР_6 (а.с.80).
Даний Договір сторони уклали в електронному виді шляхом електронного підпису відповідача в договорі про надання кредиту.
Як убачається із вищезазначеного договору, між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Даним договором чітко визначені зобов'язання сторін.
01.07.2023 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 00621-07/2024 від 01.07.2023, що є невід'ємною частиною Договору. Згідно Графіку платежів строк, на який надано кредит становить 120 днів, всього до оплати було розраховано 22 400,00 грн. з яких 8000,00 грн. - сума кредиту, 14 400,00 грн. - сума нарахованих процентів за користування кредитом (а.с.81 та на звороті).
Змістом паспорту споживчого кредиту від 01.07.2023 підтверджується обізнаність відповідача ОСОБА_1 з інформацією, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит, про що свідчить наявність електронного підпису відповідача W3446, яка підтверджує поінформованість останнього про основні умови кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, реальну річну процентну ставку, тощо (а.с. 82-83).
27.11.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено договір факторингу № 27112024/2-1 відповідно до умов якого, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги боржників ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» вказаними у Реєстрі боржників (а.с.84-85).
Відповідно до п.1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно з п.1.2 Договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу №27112024/2-1 від 27.11.2024 року фактор та клієнт уклали даний акт про те, що на виконання вимог п.1.2 договору факторингу №27112024/2-1 від 27.11.2024 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.86).
З Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №27112024/2-1 від 27.11.2024 року слідує, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №00621-07/2024 від 01.07.2023 року, сума заборгованості на 27.11.2024 становить 28700,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8300,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 12400 - сума заборгованості за штрафом (а.с.87).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за кредитним договором №00621-07/2024 від 01.07.2023 року ОСОБА_1 станом на 30.04.2025 має заборгованість в сумі 28700,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8300,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 12400 - сума заборгованості за штрафом (а.с.88).
Інших доказів матеріали справи не містять та суду не надано, при цьому суд не вбачає підстав для визнання жодного з досліджених доказів неналежним чи недопустимим.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються, Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частина 12 ст. 11 вказаного Закону передбачає, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
В судовому засіданні установлено, що Кредитний договір № 08612-06/2024 від 06.06.2024; Кредитний договір № 7917385 від 23.05.2024; Договір позики № 73585517 від 13.08.2024; Кредитний договір № 00621-07/2024 від 01.07.2024 підписані відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами указаних правочинів. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між первісним кредитором та відповідачем не були б укладені.
Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 23 березня 2020 року № 404/502/18.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Договорами № 08612-06/2024 від 06.06.2024; № 7917385 від 23.05.2024; № 73585517 від 13.08.2024; № 00621-07/2024 від 01.07.2024 сторони погодили розмір відсотків за користування кожним кредитом/позикою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За положенням ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Конституція України у статті 129 визначає однією із основних засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вказаний принцип закріплено також і в Цивільному процесуальному кодексі України. Так, згідно з ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін, що полягає рівності прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.2 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Частинами 5, 7 статті 81 ЦПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосується предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконані обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За положеннями статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наданими позивачем суду і дослідженими в судовому засіданні доказами, що наявні в матеріалах справи, підтверджується те, що кредитором ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» виконано зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту № 08612-06/2024 від 06.06.2024 і перераховано на користь відповідача ОСОБА_1 обумовлену договором суму. Це підтверджується довідкою про видачу коштів із сумою транзакції 10 000,00 грн. (а.с.15).
Разом з тим позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б доводили факт виконання первісними кредиторами ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», умов Кредитного договору № 7917385 від 23.05.2024; Договору позики № 73585517 від 13.08.2024 та Кредитного договору № 00621-07/2024 від 01.07.2024.
Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику - грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, то не доведення позивачем факту передачі первісними кредиторами коштів відповідачу на виконання умов зазначених договорів має наслідком не доведення обов'язку відповідача повернути грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені відповідними договорами.
За положеннями частин 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Верховний Суд України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 висловив таку правову позицію: «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримала вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце обставина, за існуванням якої відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як убачається з матеріалів справи, позивачем надано до суду Договір факторингу №191124/2 від 19.11.2024, укладений між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» так і відповідні документи, які підтверджують заборгованість відповідача за Договором про надання фінансового кредиту № 08612-06/2024 від 06.06.2024, а саме: Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 08612-06/2024 від 06.06.2024; паспорт споживчого кредиту від 06.06.2024; повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішність транзакції в системі iPay.ua - 417940684 на переказ 06.06.20243 о 19:35:10 грошових коштів у сумі 10 000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 ; розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за договором про надання фінансового кредиту № 08612-06/2024 від 06.06.2024 року станом на 19.11.2024; акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу №191124/2 від 19.11.2024 року; витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу №191124/2 від 19.11.2024 року.
Відтак, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» на підставі вказаної документації довело належним чином, що набуло право грошової вимоги за Договором про надання фінансового кредиту № 08612-06/2024 від 06.06.2024, а тому позов у частині стягнення заборгованості за вказаним договором підлягає до задоволення.
Разом з тим, як було зазначено вище, позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ»», не було надано суду належних та допустимих доказів, які б доводили виконання первісними кредиторами ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», умов Кредитного договору № 7917385 від 23.05.2024; Договору позики № 73585517 від 13.08.2024 та Кредитного договору № 00621-07/2024 від 01.07.2024, а саме факту передачі в розпорядження відповідачу ОСОБА_1 грошових коштів в сумах, передбачених цими договорами. Отже, позивачем не доведено виникнення у відповідача зобов'язання повернути отримані за цими договорами кошти первісним кредиторам, а тому позов в частині стягнення заборгованості за вказаними договорами задоволенню не підлягає.
Щодо нарахованих відсотків за користування кредитом за Договором про надання фінансового кредиту № 08612-06/2024 від 06.06.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Отже, з огляду на наведені висновки суд має дослідити зміст кредитного договору, здійснити його тлумачення і встановити правову природу процентів, що нараховані позивачем.
З досліджених доказів суд висновує те, що нарахування відсотків за користування коштами за Договором про надання фінансового кредиту № 08612-06/2024 від 06.06.2024 відповідає умовам цього договору.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_4 не виконав взяті на себе за договором про надання фінансового кредиту № 08612-06/2024 від 06.06.2024, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 21550,02 грн., з яких: 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7050,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4500,02 - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Відтак, позов у частині стягнення відсотків за користування кредитом за Договором про надання фінансового кредиту № 08612-06/2024 від 06.06.2024 також підлягає до задоволення.
Щодо нарахованих штрафних санкцій за Договором про надання фінансового кредиту № 08612-06/2024 від 06.06.2024.
Згідно розрахунку заборгованості, наданої до суду позивачем (а.с.16-17) розмір штрафу за невиконання умов кредитного договору № 08612-06/2024 складає 4500,02 грн.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача штрафу суд враховує неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення коштів в установлений договором строк. Разом з тим, суд, перевіривши обставини, пов'язані з частковим внесенням відповідачем коштів первісному кредитору на виконання умов договору, враховує, що вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду у відповідності до ст. 551 ЦК України.
Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Суд враховує, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, що вказує на обізнаність первісного кредитора з проблемами, які можуть виникнути під час виконання договору. Враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст. 3 ЦК України, суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру штрафу відповідно до ч. 3 статті 551 ЦК України, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому суд враховує, що з наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості (а.с.16-17) вбачається, що відповідач в рахунок повернення отриманих коштів сплатив первісному кредитору 11000 грн., тобто суму що перевищує розмір наданого кредиту, з яких 10950,00 грн. зараховано первісним кредитором на сплату боргу за відсотками та 49,98 грн. в якості штрафу. Загальна сума штрафу, яку позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням зменшення, складає 4500,02 грн.
Водночас суд враховує відсутність в матеріалах справи доказів того, що порушення відповідачем зобов'язання завдало збитків позивачу, а також факт часткового утримання штрафу первісним кредитором за рахунок коштів, сплачених відповідачем на виконання умов кредитного договору, та висновує про доцільність відмови в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача решти штрафу у розмірі 4500,02 грн., обмежившись сумою штрафу, яка була отримана первісним кредитором від відповідача.
Отже, врахувавши наведене вище, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши, що відповідач ОСОБА_1 допустив невиконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 08612-06/2024 від 06.06.2024, право вимоги за якими згідно договору факторингу від 19.11.2024 набув позивач, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення цього позову, а саме в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 08612-06/22024 від 06.06.2024 у розмірі 17050 (сімнадцять тисяч п'ятдесят) гривень 00 копійок, яка складається з 10 000,00 грн. - заборгованості за основною сумою боргу та 7050,00 грн. - заборгованості за відсотками.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Щодо судових витрат.
Вирішуючи згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд керується положенням ст. 141 ЦПК України, за яким судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено судом, позивач поніс судові витрати у виді судового збору за подання цієї позовної заяви в розмірі 3 028,00 грн. (т.1 а.с.1).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений позивачем судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 415,74 грн. (17050,00*3028,00/124 175,73).
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 1514,00 грн., суд відзначає, що позивач протягом розгляду справи заяв чи клопотань про витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів не заявляв. Разом з тим, позивач жодних доказів, які б доводили факт понесення позивачем таких витрат у сумі 1514,00 грн., до суду не надав, а тому суд не вбачає підстав для стягнення їх з відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст..ст. 5-7 ЗУ ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст. 16, 207, 516, 517, 526, 527, 530, 536, 551, 610-611, 625, 626-629, 634, 638, 640, 642, 1046-1050, 1054- 10561, 1077, 1082 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76- 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» заборгованість за кредитним договором № 08612-06/22024 від 06.06.2024 у розмірі 17050 (сімнадцять тисяч п'ятдесят) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» судовий збір у розмірі 415 (чотириста п'ятнадцять) гривень 74 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, індекс 01032; реквізити IBAN № НОМЕР_7 в АТ «ТАСкомбанк»;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 05.09.2025
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД