"10" вересня 2025 р. Справа № 367/5381/25
Провадження № 2/367/4448/25
10.09.2025 рік смт. Макарів
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.
за участю секретаря судового засідання Гребінської Н.П.
в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судове засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.03.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-9642683 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору 25311. Відповідно до умов кредитного догвору, позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту в суму 300, 00 грн., порядок сплати якої визначено умовами Кредитного договору. Отже, позичальнику було надано грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. На виконання умов кредитного договору, 01.03.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн'на платіжну картку № 5375-41ХХ-ХХХХ-5002. 17.12.2024 між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн (далі -договір факторингу 1), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповіда за Кредитним договором. Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу 1 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 49 574, 40 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №1. 02.04.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 020425-У (далі-договір факторингу 2) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за договором факторингу 2 від ТОВ «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 49 574, 40 коп. Під час укладення кредитного договору сторонами було узгоджено всі істотні умови, зокрема розмір кредиту в сумі 6 300, 00 грн., валюту надання, строк дії договору та порядок кредитування. Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобовязання щодо поверненя коштів виникла заборгованість у розмірі - 49 574, 40 грн., яка складається: 6 300, 00 грн.- заборгованість по кредиту; 43 274, 40 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором, у зв'язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» змушений звернутися до суду із вищевказаним позовом. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2 422,40 грн. зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу 7 000,00 грн.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15.05.2025 року справу передано за підсудністю Макарівському районному суду Київської області.
УхвалоюМакарівського районного суду Київської області від 10 липня 2025 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.Клопотання представника позивача задоволено, витребувано з АТ «УніверсалБанк» інформацію, що містить банківську таємницю.
29.08.2025 від АТ «УніверсалБанк» надійшли матеріали на виконання ухвали суду від 10.07.2025.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих і розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та з огляду на неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору та приходить до наступного.
Судом встановлено, що 01.03.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-9642683, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 25311, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
За п. 1.2, 1.3 договору, сума ліміту кредитної лінії складає 6 000,00 грн. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби. Строк дії кредитної лінії - 360 календарних днів. Дана остаточного повернення кредиту - 24.02.2025 року.
Відповідно п. 1.4.1 договору, стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеної в пункті 1.3 цього договору (за виключенням кредиту, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки).
Згідно п. 1.4.2 договору, знижена процентна ставка становить 0,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня першою періодичною датою оплати процентів, визначеною в п. 1.3.1 Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дата кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в п. 1.3 цього договору.
У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за договором кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу.
До укладання договору кредитної лінії відповідач ознайомився із паспортом споживчого кредиту та графіком платежів, про що свідчить його електронний підпис одноразовими ідентифікаторами 66322 та 25311 відповідно.
Відповідно до довідки про ідентифікацію, наданої ТОВ "Макс Кредит", ОСОБА_1 , з яким укладено договір кредитної лінії №00-9642683 від 01.03.2024, ідентифікований ТОВ "Макс Кредит". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора), одноразовий ідентифікатор 25311, час відправки 01.03.2024 12:31:17, номер мобільного телефону НОМЕР_1 (а с. 22).
Факт перерахування відповідачу грошових коштів на його картковий рахунок № НОМЕР_2 , який був вказаний ним у заявці, підтверджується листом ТОВ "Платежі Онлайн" за № 1401/12 від 23.12.2024 року, за яким, на банківську картку відповідача 01.03.2024 року о 12:31:36 були перераховані грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн.
Крім того, факт перерахування кредитних коштів в розмірі 6 000,00 грн. підтверджується листом АТ "Універсал Банк" від 28.08.2025 року, відповідно до якого, на ім'я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 01.03.2024 року були зараховані грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн. Даний факт постає із виписки по рахунку відповідача. Доказів зворотного матеріали справи не містять та такі не були надані відповідачем.
17 грудня 2024 року між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого ТОВ "Макс Кредит" відступило ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі і за договором кредитної лінії, укладеним з відповідачем.
Відповідно Акту прийому-передачі від 17.12.2024 року до договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 року, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр, після чого до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором стосовно заборгованостей
Згідно Витягу з реєстру боржників від 17.12.2024 року до договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 року заборгованість за договором кредитної лінії складає 49 574,40 грн., з яких: 6 300,00 грн. заборгованість за кредитом та 43 274,40 грн. заборгованість за процентами.
02 квітня 2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Юніт Капітал" було укладено договір факторингу № 020425-У, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" відступило ТОВ "Юніт Капітал" за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі і за договором кредитної лінії, укладеним з відповідачем.
Відповідно Акту прийому-передачі від 02.04.2025 року до договору факторингу № 020425-У від 02.04.2025 року, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр, після чого до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором стосовно заборгованостей.
За вказаним договором факторингу до ТОВ "Юніт Капітал" перейшло право вимоги за зобов'язаннями до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №00-9642683 від 01.03.2024 року у розмірі 49 574,40 грн., з яких: 6 300,00 грн. заборгованість за кредитом та 43 274,40 грн. заборгованість за процентами.
Позивач вважає, що відповідно до укладеного договору факторингу, до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 49 574,40 грн., яку просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України "Про електронну комерцію" та Законом України "Про електронний цифровий підпис".
Статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи та наявного у справі договору, такий договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений йому у смс-повідомленні на його мобільний номер телефону.
За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договору кредитної лінії №00-9642683 від 01.03.2024 року із дотриманням вимог статті 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Позивачем доведено перехід права вимоги за договором кредитної лінії від 01.03.2024 року.
Таким чином, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за вказаним договором перед новим кредитором ТОВ "Юніт Капітал" у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.
Судом було встановлено, що позов обґрунтований невиконанням зі сторони відповідача умов договору кредитної лінії від 01.03.2024 року, у зв'язку з чим, у нього, на думку позивача, виникла заборгованість у розмірі 49 574,40 грн., з яких: 6 300,00 грн. заборгованість за кредитом та 43 274,40 грн. заборгованість за процентами.
Однак, за умовами договору кредитної лінії, сума кредиту становила 6 000,00 грн., тоді як позивач просив стягнути "тіло" кредиту у розмірі 6 300,00 грн.
З цього суд вбачає, що позивач неправомірно включив до "тіла" кредиту комісію у розмірі 300,00 грн., яка передбачена п. 1.5. договору та яку позивач не просив стягнути з відповідача.
За загальним правилом, тіло кредиту це та сума коштів, яку позичальник отримав від банку або кредитної установи. У цю суму не входять проценти за кредитом, комісійні, пеня і штрафи через прострочення, витрати на оформлення паперів за кредитом, страховка тощо.
Оскільки, суд встановив, що за умовами договору відповідач отримав кредитні кошти (тіло кредиту) у розмірі 6 000,00 грн. та користувався ними, належних доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів не надав, суд дійшов висновку про те, що заборгованість за договором кредитної лінії в частині тіла кредиту у розмірі 6 000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позовних вимог щодо стягнення комісії у розмірі 300,00 грн. позивач не заявляв.
Щодо врахування положень Закону України "Про споживче кредитування".
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом 120 днів 2,5 % (01.03.2024 -28.06.2024); протягом наступних 120 днів 1,5 % (29.04.2024-27.08.2024).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, суд зазначає, що договір укладений між сторонами 01.03.2024 року, тобто після набрання чинності (24.12.2023 року) Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, тому за період з 25 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, за період з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року - 1 %.
Аналізуючи умови договору ТОВ "Макс Кредит" суд зазначає, що розмір нарахованих відсотків у період з 01.03.2024 року по 22.04.2024 року, мав би становити 7 854,60 грн (6000,00*2,47*53 днів) та 10 800,00 грн (6000*1,5 % *120 днів) за період з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року та 7140,00 грн (6000,00*1 % *119 днів) за період з 21.08.2024 року по 17.12.2024 року (остання дата нарахування відсотків за договором), що в загальному становить - 25 794,60 грн.
Відтак позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом підлягають до часткового задоволення.
Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача слід стягнути 1 553,61 гривень судового збору на користь позивача.
Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, дійшов такого висновку.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 7 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору від 07.04.2025 року про надання правової допомоги, які і заявив до стягнення з відповідача.
На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази:
договір про надання правової допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" та адвокатським об'єднанням "Тараненко та партнери";
додатковою угодою№11 до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025 року;
протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правової допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025 року, який є Додатком № 1 до вказаного договору;
акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової № 07/04/25-02 від 07.04.2025 року на загальну суму 7 000,00 грн.;
свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24.04.2012 року виданого на ім'я Тараненко Артема Ігоровича;
довіреність від 04.12.2024 року.
Тому з відповідача слід стягнути 4 489,45 гривень, витрат на правничу допомогу на користь позивача, відповідно пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юніт-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 00-9642683 від 01 березня 2024 року у розмірі 31 794 (тридцять одна тисяча сімсот дев'яносто чотири) гривні 60 копійок, яка складається з 6 000,00 грн. - заборгованості за тілом та 25 794,60 грн. заборгованості за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 1 553,61 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 489,45 грн., а всього стягнути 6 043,06грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.О. Бізяєва