Справа № 369/18638/24
Провадження № 2/369/4253/25
Іменем України
23.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
за участі секретаря судових засідань Гуленко Я.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «ДМИТРІВКА ВОДОКАНАЛ» (правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю «ДМИТРІВКА КОМУНСЕРВІС») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
встановив:
У листопаді 2024 року позивач ТОВ «ДМИТРІВКА КОМУНСЕРВІС» звернулось до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що Відповідачі зареєстровані та проживають в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та користуються житлово-комунальними послугами.
Відповідно до статутних повноважень, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р.№ 572, Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01червня 2011 року № 869, Постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року №712 Про затвердження Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, Договору від 01.09.2015 р. №б/н, ТОВ «ДМИТРІВКА КОМУНСЕРВІС» надавало комунальні послуги Відповідачам.
На підставі викладеного, ТОВ «ДМИТРІВКА КОМУНСЕРВІС» проводило нарахування платежів за житлово-комунальні послуги. Щомісяця до 20 числа, наступного за розрахунковим, Відповідачам надавались рахунки на оплату наданих житлово-комунальних послуг, в яких вказувався розмір заборгованості.
Відповідачі не в повному обсязі здійснювали оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 41 931 грн. 94 коп.
Тому позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 41 931 грн. 94 коп. та судові витрати 3 028 грн. 00 коп.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2024 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16 квітня 2025 року КП «ДМИТРІВКА ВОДОКАНАЛ» подано заяву про заміну ТОВ «ДМИТРІВКА КОМУНСЕРВІС» на його правонаступника - КП «ДМИТРІВКА ВОДОКАНАЛ». На підставі рішення Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області від 24.10.2024 р. №19/47 у 2024 р. розпочатий процес реорганізації ТОВ «ДМИТРІВКА КОМУНСЕРВІС» у КП «ДМИТРІВКА ВОДОКАНАЛ». Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ДМИТРІВКА КОМУНСЕРВІС» припинено, а КП «ДМИТРІВКА ВОДОКАНАЛ» зареєстровано, про що у реєстрі містяться відповідні записи.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 квітня 2025 року заява КП «ДМИТРІВКА ВОДОКАНАЛ» задоволена, і КП «ДМИТРІВКА ВОДОКАНАЛ» залучена до участі у справі у якості правонаступника первісного Позивача (ТОВ «ДМИТРІВКА КОМУНСЕРВІС»).
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача. Позов підтримав та просив суд задовольнити. Вказав, що не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином. Причини неявки суду невідомі. Ухвалу про відкриття провадження по справі, позовну заяву з додатками відповідачам направлено на адресу зареєстрованого проживання: АДРЕСА_2 . Конверти повертались з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням.
Письмового відзиву, заперечень, клопотань до суду не подавалось, причини неможливості їх подати суду також не повідомлено.
Відповідно до положень ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів та ухвалити по справі заочне рішення.
Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст. ст.19, 274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.
У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно до ч. 1ст.174ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 13 Конституції України та за частиною четвертою статті 319, статті 322 Цивільного кодексу України, право власності зобов'язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною другою ст. 382 Цивільного кодексу України, власникам квартир нежитлових приміщень у дво- або багатоквартирному житловому буді належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та і обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку розташовані на прибудинковій території.
У відповідності до ст. 360 Цивільного кодексу України, співвласник, відповідно до частки у праві спільної часткової власності, зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особам за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до пункту 5 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на під відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відсутність юридичного факту відмови споживача від споживання послуг є підставою для визначення ціни за надані послуги між споживачем керуючими компаніями, як сторонами вже укладеного договору, на час споживання споживачем відповідних послуг та свідчить про те, що ціна була узгоджена сторонами відповідно до норм частини першої статті 632 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 5ст. 13 цього Закону, відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої і виконавцем.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Згідно із статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до частини першої ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом першим частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Із зазначених положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» випливає, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Таким чином, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з існуючими тарифами.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому право прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтями 20, 21 Закону визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язки виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
За пунктом 6 частини сьомої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
За приписами статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII, приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні, несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруд призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку (власників житлових та нежитлових приміщень).
Обов'язок щодо належного утримання та забезпечення належного санітарного, протипожежного і технічного стану спільного майна багатоквартирного будинку покладено на співвласників багатоквартирного будинку (стаття 7 Закону 417-VIII).
Оскільки, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтею 1 якого унормовано, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 11, 526 ЦК України договір не є єдиною підставою виникнення правовідносин між сторонами.
Недотримання вимог закону щодо обов'язкового укладення договору із надання комунальних послуг не звільняє боржника від обов'язку сплати отриманих послуг, від яких він не відмовлявся і які надавалися надавачем таких послуг у централізованому порядку.
За таких обставин зобов'язання по оплаті комунальних послуг несе користувач/власник житлового будинку, квартири, як споживач.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно до ч.2 ст.162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.32 Закону України «Про питне водопостачання» за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання.
При розгляді справи судом встановлено, що між ТОВ «ДМИТРІВКА КОМУНСЕРВІС» та ОСОБА_1 укладений договір від 01.09.2015 р. №б/н про надання послуг з водопостачання та водовідведення.
Також судом встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані у кв. АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою від 12.07.2024 р. №540.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.
Враховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими судом, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню відповідно до ст.141 ЦПК України, витрати понесені позивачем з оплати судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідачів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-16, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.7, 9, 10, 20, 64, 66, 162 Житлового кодексу України, ст.ст.12, 13, 76-89, 258, 259, 265, 268, 280-284, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Комунального підприємства «ДМИТРІВКА ВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП невідомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , Україна), ОСОБА_3 (РНОКПП невідомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , Україна), ОСОБА_4 (РНОКПП невідомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , Україна) на користь Комунального підприємства «ДМИТРІВКА ВОДОКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 35519449, вул. Садова, буд. №2, с. Дмитрівка, Бучанський р-н., Київська обл., 08112, Україна) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 41 931 грн. 94 коп.;
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «ДМИТРІВКА ВОДОКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 35519449, вул. Садова, буд. №2, с. Дмитрівка, Бучанський р-н., Київська обл., 08112, Україна) судовий збір в сумі 757 грн. (сімсот п'ятдесят сім грн.).
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП невідомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , Україна) на користь Комунального підприємства «ДМИТРІВКА ВОДОКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 35519449, вул. Садова, буд. №2, с. Дмитрівка, Бучанський р-н., Київська обл., 08112, Україна) судовий збір в сумі 757 грн. (сімсот п'ятдесят сім грн.).
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП невідомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «ДМИТРІВКА ВОДОКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 35519449, вул. Садова, буд. №2, с. Дмитрівка, Бучанський р-н., Київська обл., 08112, Україна) судовий збір в сумі 757 грн. (сімсот п'ятдесят сім грн.).
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП невідомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «ДМИТРІВКА ВОДОКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 35519449, вул. Садова, буд. №2, с. Дмитрівка, Бучанський р-н., Київська обл., 08112, Україна) судовий збір в сумі 757 грн. (сімсот п'ятдесят сім грн.).
Інформація про позивача:
Комунальне підприємство «ДМИТРІВКА ВОДОКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 35519449), вул. Садова, буд. №2, с. Дмитрівка, Бучанський район, Київська область, 08112, Україна.
Інформація про відповідачів:
ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адерса: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 23 вересня 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ