Справа № 369/10188/24
Провадження № 2/369/2626/25
22.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І. О.,
за участю секретаря Іларіонова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 369/10188/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа орган опіки та піклування Боярської міської ради Київської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини, -
У червні 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сологуб Сергій Анатолійович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа орган опіки та піклування Боярської міської ради Київської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 02 серпня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 468. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син, ОСОБА_3 .
13 вересня 2021 року рішенням Краматорського міського суду Донецької області по справі № 234/9656/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Як зазначає представник позивача, за домовленістю сторін, після розірвання шлюбу, неповнолітній ОСОБА_3 залишився проживати з батьком ОСОБА_1 .
Після початку військових дій на території України, ОСОБА_2 виїхала до Чехії де і перебуває до тепер. Місто Ізюм Харківської області, де зареєстрований заявник, перебувало під окупацією, в ньому точились активні бойові дії. У зв'язку з цим заявник ОСОБА_1 , разом з сином ОСОБА_3 виїхали до міста Боярка Київської області. На теперішній час вони фактично вони мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , де винаймають житло та зареєстровані, як внутрішньо переміщені особи.
Неповнолітній син перебуває на вихованні та на утриманні лише одного батька, що на переконання представника позивача підтверджується наступними доказами: Рішення виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області від 14 грудня 2023 року № 8/62; Висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , разом з батьком ОСОБА_1 , складений начальником служби у справах дітей Боярської міської ради; Акт оцінки потреб сім'ї, складений Комунальним некомерційним підприємством «Центр соціальних служб» Боярської міської ради; Характеристика на ОСОБА_1 від 10 грудня 2023 року складена депутатом Боярської міської ради Савенко В.О.; Характеристика на вихованця ЗДО «Спадкоємець» ОСОБА_3 від 28 листопада 2023 року; Довідка Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Боярської міської ради»; Заява ОСОБА_2 , посвідчена 08 листопада 2023 року приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Єресько Т.Г.
Як зазначає представник позивача, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини надасть позивачу право на відстрочку від мобілізації, у зв'язку із чим просив суд встановити факт, що ОСОБА_1 , самостійно виховує та утримує дитину віком до 18 років - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 19 червня 2024 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи № 203 від 17 січня 2025 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2025 року, який проведений відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, дану справу передано для розгляду судді Фінагеєвій І.О.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 січня 2025 року цивільну справу прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки не повідомила, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Надала суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилася, про дату та час судового розгляду повідомлялася належним чином, на адресу суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності, рішення просила винести у відповідності до вимог чинного законодавства.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10 листопада 2017 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис від 10 листопада 2017 року № 1648. Батьками особи вказані: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .
13 вересня 2021 року рішенням Краматорського міського суду Донецької області по справі № 234/9656/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Рішенням виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області від 14 грудня 2023 року № 8/62 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , разом з батьком ОСОБА_1 та затверджено відповідний висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Відповідно до Акту оцінки потреб сім'ї, складеного Комунальним некомерційним підприємством «Центр соціальних служб» Боярської міської ради 11 грудня 2023 року, ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_4 проживають в приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де винаймають житло на підставі договору оренди (найму) квартири, укладеного 01 вересня 2023 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , та зареєстровані за вказаною адресою як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується відповідними довідками, які містяться в матеріалах справи.
Так, відповідно до вказаного акту ОСОБА_1 потреби дитини задовольняє в повному обсязі, приділяє належну увагу догляду та вихованню дитини. Харчування дитини різноманітне та збалансоване, відповідає віковим потребам, розвиток відповідає віковим особливостям дитини.
Відповідно до копії характеристики, складеної 10 грудня 2023 року депутатом Боярської міської ради Савенко В.О., ОСОБА_1 проявив себе виключно з позитивного боку, за період проживання скарг від сусідів на нього не надходило. Проживає з сином ОСОБА_4 та своєю матір'ю. Дитина знаходиться на вихованні та утриманні батька.
Відповідно до копії характеристики, складеної 28 листопада 2023 року Закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу «Спадкоємець», на вихованця ОСОБА_3 , батько дитини - ОСОБА_1 повністю займається вихованням сина, приймає активну участь у всіх заходах закладу, мати дитини в садочок не з'являлась.
Згідно копії довідки Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Боярської міської ради», виданої лікарем ОСОБА_6 , ОСОБА_1 постійно опікується своєю дитиною ОСОБА_7 , приходить з ним на прийом до педіатра.
Відповідно до копії заяви ОСОБА_2 , посвідченої 08 листопада 2023 року приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Єресько Т.Г. за реєстровим № 1915, ОСОБА_2 підтверджує, що їх спільний з ОСОБА_1 малолітній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться на повному (фінансовому, матеріальному та інше) його батька - ОСОБА_1 без офіційного оформлення документів.
Так, за статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, мають право на відстрочку від мобілізації.
Додатком 5 «Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, для оформлення відстрочки за п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено надання таких документів, які підтверджують право на відстрочку: рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини.
Згідно ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (ч. 1 ст. 151 СК України).
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (ч. 1 ст. 153 СК України).
Згідно із частинами 1, 2, 4 ст. 155 цього Кодексу, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частин 1-3 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за однією адресою, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області від 14 грудня 2023 року № 8/62. Вказаним рішенням та Актом оцінки потреб сім'ї від 11 грудня 2023 року підтверджується, що ОСОБА_1 працює не офіційно, переважно дистанційно на дому, потреби дитини задовольняє у повному обсязі. У підпункті 3 пункту 4 Акту оцінки потреб сім'ї зазначено, що основні доходи сім'ї, в тому числі державна допомога, компенсації, пільги - задовільні; коментар: виплати ВПО, заробітна плата бабусі.
Водночас, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодного підтвердження отримання позивачем будь-яких доходів, відомостей (квитанцій, фіскальних чеків) про витрати позивача на придбання одягу, продуктів харчування для дитини, оплати освітніх та медичних послуг, тощо.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що навіть з урахуванням заяви відповідача про визнання позову, доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Попри це, позивач не заявляв до відповідача жодних вимог матеріально-правового характеру, які б підлягали вирішенню в позовному провадженні - про визначення місця проживання дитини чи про позбавлення її батьківських прав.
Таким чином, повно встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа орган опіки та піклування Боярської міської ради Київської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини, оскільки немає однозначних підстав вважати, що позивач самостійно виховує та утримує сина станом на час розгляду справи.
В порядку ст. 141 ЦПК України, суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 315, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа орган опіки та піклування Боярської міської ради Київської області про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА