Справа № 367/2269/22
Провадження по справі № 1-кп/367/249/2025
23 вересня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконфенцзв'язку (з захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 ) в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12022116420000285 від 11.07.2022 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гуляй Поле Запорізької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, неодружений, неповнолітніїх дітей немає, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, суд
Встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується в незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту за наступних обставин.
10.07.2022 близько 19 год., ОСОБА_4 , проходив по Бучанському міському парку по вул. Інститутська, 54 м. Буча Бучанського району Київської області, на землі помітив прозорий зіп-пакет. Одразу після цього, ОСОБА_4 зупинився та, піднявши вищевказаний зіп-пакет, виявив, що в його середині наявний вміст кристалоподібної речовини білого кольору. Усвідомлюючи, що виявлена ним кристалоподібна речовина білого кольору, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), у ОСОБА_4 виник прямий умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), для власного вживання, без мети збуту.
Одразу після цього, ОСОБА_4 , знаходячись у тому ж місці в той же час, реалізуючи свій протиправний умисел, посягаючи на встановлений Законом порядок обігу психотропних речовин та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», не маючи передбаченого законом дозволу, помістив прозорий зіп-пакет із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) до правої внутрішньої кишені кофти, у яку був одягнений, таким чином здійснив незаконне придбання психотропної речовини та розпочав її незаконне зберігання. Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізувати свій протиправний умисел, достовірно розуміючи, що придбана ним речовина особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP ( 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), попрямував по власним справам, а саме до магазину «АТБ-маркет», що за адресою: вул. Енергетиків, м. Буча, Бучанського р-ну, Київської обл.
У подальшому, ОСОБА_4 10.07.2022 приблизно о 22 год. за адресою вул. Енергетиків, 4 м. Буча, Бучанського р-ну, Київської обл., незаконно зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), для власного вживання без мети збуту, яка за вище вказаних обставин ним незаконно придбана, був зупинений працівниками поліції в порядку Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з підозрілою поведінкою. На запитання працівників поліції чи наявні у ОСОБА_4 при собі заборонені обігом в Україні предмети чи речовини, останній повідомив, що у внутрішній кишені кофти, у яку він був одягнений, знаходиться зіп-пакет прозорого кольору із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
Після чого, на місце події було викликано слідчо-оперативну групу відділення поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області і в ході огляду місця події, 10.07.2022 в період часу з 22 год. 51 хв. до 22 год. 54 хв. у присутності двох понятих, ОСОБА_4 добровільно, самостійно видав працівникам поліції особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Вказану речовини слідчий у присутності понятих та працівників поліції помістив до паперового конверту.
Згідно із висновком експерта, надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в наданій речовині становить 0,339 г.
Таким чином, ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою речовини 0,339г, для власного вживання, без мети збуту.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав в повному обсязі і дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину. В теперішній час щиро кається у скоєному злочині, просив суд суворо не карати та призначити покарання у вигляді штрафу.
Захисник в судовому засіданні просив врахувати, що підзахисний вину у скоєному визнав та щиро кається, тому просив застосувати більш м'яке покарання у вигляді штрафу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав обвинувачення, викладене стосовно ОСОБА_4 в обвинувальному акті, просив визнати його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити обвинуваченому покаранняу виді штрафу 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки, пом'якшуючою обставиною є щире каяття обвинуваченого у скоєному. Також просить стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 1510,24грн. та вирішити питання щодо речових доказів по справі шляхом їх знищення.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 показання, якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) викладеного у даному вироку суду доведена та його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки він своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
Також, судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має місце реєстрації, з місця проживання характеризується посередньо, про що свідчать: витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості, довідка № 186 від 12.07.2022 року КНП «Бучанський консультативно-діагностичний центр» Бучанської міської ради, копія паспорту України громадянина ОСОБА_4 НОМЕР_1 , виданого Гуляйпільським РС УДМС України в Запорізькій області 16.09.2014 року, характеристика, видана ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 12.07.2022 року та його свідчення.
При визначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинений ним злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З врахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставини вчиненого злочину, і даних про особу обвинуваченого обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.
В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
В постанові від 03.08.2022, винесеній у справі № 415/299/20, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду дійшов до висновку, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст. 66, ст. 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого, можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає обвинуваченому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого суд не застосовує.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 369-374, 394 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи речовин, матеріалів та виробів № СЕ-19/111-22/26299-НЗПРАП від 11.07.2022 року у сумі 1510,24 гривень.
Речові докази по даному кримінальному провадженню - кристалоподібна речовина білого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено- PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої в наданій речовині становить 0,339г, що зберігається в камері схову речових доказів Бучанського РУП ГУНП в Київській області - знищити.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги до Ірпінського міського суду Київської області.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1