"15" вересня 2025 р. Справа № 363/4077/25
15 вересня 2025 року м. Вишгород
Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Вишгородского РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025111150000656 від 19.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів працюючого інспектором відділу охорони у ТОВ «Фора», раніше не судимого,
До Вишгородського районного суду надійшло клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025111150000656 від 19.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, в якому просить змінити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на непов'язаний з триманням під вартою, а в разі відмови в задоволенні його клопотання, просить визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що за версією захисту з матеріалів кримінального провадження та реальних обставин події, за яку ОСОБА_4 повідомлено про підозру, вбачається, що між ним як клієнтом з однієї сторони, та директором товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ ЕЛІНГ» ОСОБА_8 як виконавцем робіт виникли цивільно-правові відносини, регламентовані Законом України «Про захист прав споживачів», щодо ремонту автомобілю Ford Focus державний номер НОМЕР_2 , з приводу якого між ними виникла конфліктна ситуація, оскільки ОСОБА_4 не влаштовувала якість та вартість проведеного ремонту. ОСОБА_4 вимагав повернення йому сплачених за ремонт автомобілю коштів, або проведення належного ремонту, в свою чергу ОСОБА_8 відмовлявся це робити. У зв'язку з викладеним, 19.07.2025 приблизно о 15.00 годині у в гаражному приміщенні за адресою: будинок АДРЕСА_3 між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виникла сварка, під час якої ОСОБА_9 не вчиняв нападу з метою заволодіння чужим майном, не застосовував до потерпілого насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, не погрожував застосуванням такого насильства. В процесі конфліктної ситуації ОСОБА_4 повернув свої грошові кошти, які сплатив за неякісний ремонт, у сумі 15 000 гривень. 25.08.2025 визнаний потерпілим у справі ОСОБА_8 подав у кримінальному провадженні заяву про те, не має до ОСОБА_4 будь яких претензій, вважає, що з підозрюваним примирились. Матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_4 не заявляє. Притягнення його до кримінальної відповідальності не бажає. Просить суд, прокурора та слідчого сприяти тому, щоб ОСОБА_4 було скасовано, або змінено запобіжний захід з тримання під вартою, та такий, який би дозволив вказаному військовослужбовцю виконувати свої обов'язки зі стримування та відсічі збройної агресії російських окупантів. Також 22.08.2025 військова частина НОМЕР_3 виявила бажання прийняти до свого складу молодшого сержанта ОСОБА_4 на вакантну посаду вогнеметника 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти, для продовження проходження ним військової служби. ОСОБА_4 продовжено оренду квартири АДРЕСА_4 до 18.03.2026, тобто він має місце проживання у місті Вишгороді. Вказані обставини є суттєвими для результатів подальшого досудового розслідування, застосування, зміни та скасування запобіжного заходу. Наразі, у кримінальному провадженні встановлені суттєві обставини, які спростовують необхідність подальшого тримання під вартою ОСОБА_4 . У вказаному кримінальному провадженні не мається жодних доказів вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки його дії мають ознаки порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів», в частині процедури звернення до надавача послуг з претензіями про проведений неякісний ремонт, повернення клієнту грошових коштів, і виниклих з цієї ситуації прав та обов'язків. Будь яких претензій однин до одного ОСОБА_4 та потерпілий не мають. Таким чином, ОСОБА_4 повідомлена необґрунтована підозра. Ризики передбачені ст. 177 КПК України у справі не існують. Для належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду справи достатньо дотримання ним прав та обов'язків підозрюваного. Будь який інший, не пов'язаний з триманням під вартою запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Окрім того, до Вишгородського районного суду надійшло клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Вишгородского РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025111150000656 від 19.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, в якому просить продовжити застосований відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж о 15 год. 00 хв. 19.07.2025 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу, а саме грошових коштів, які належать ОСОБА_8 відкрите викрадення чужого майна шляхом здійснення нападу, в умовах воєнного стану, який введено з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 строком на 90 діб відповідно.
Так, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу, достовірно знаючи, що в Україні діє воєнний стан, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_4 19.07.2025 близько 15 год. 00 хв. прибув на автомобілі марки «Mercedes» сріблястого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_4 до станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: вул. Шкільна, гаражне приміщення №6, м. Вишгород Київської область, після чого, діставши з власної кишені газовий балончик здійснив напад на ОСОБА_8 шляхом розпилення в обличчя останнього сльозогінного газу, у подальшому дістав з форменого одягу в якому був одягнений бляшанку з вмістом речовини зеленого кольору та облив обличчя потерпілого. Виконавши вказані дії, ОСОБА_4 , підійшов до лавки на якій сидів ОСОБА_8 на момент нападу, взяв з неї гаманець належний потерпілому та забрав звідти кошти у сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а вищевказаним майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
12.09.2025 року відповідно до вимог ст. 290 КПК України потерпілому ОСОБА_8 , підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування, відкриття матеріалів та надано (забезпечено) до них доступ. Однак на даний час підозрюваний та його захисник не ознайомились з матеріалами кримінального провадження. Направити обвинувальний акт до суду неможливо без належного відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту.
Враховуючи обсяг матеріалів досудового розслідування, які складаються з двох томів, цифрових носіїв інформації, де міститься проведених слідчих дій, речових доказів, з якими необхідно ознайомити сторону захисту, а також час для складання обвинувального акту, скерування до суду та призначення судового засідання - необхідно достатньо часу.
Строк дії обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу закінчується 17.09.2015 року. Однак провести вищевказані процесуальні дії до зазначеної дати не надається можливим.
У зв'язку з чим, з метою забезпечення кримінального провадження, необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.
Перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність вказаних ризиків свідчать наступні факти, зокрема:
-щодо наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, звертає увагу на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до п'ятнадцяти років, тому підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання за вчинення злочину в якому він підозрюється, може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду, оскільки не має сталих соціальних зав'язків та стримуючих факторів, які б утримували його на території Вишгородського району та Київської області.
Також, варто врахувати, що одразу після вчинення протиправних дій, ОСОБА_4 місце вчинення кримінального правопорушення покинув, з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності.
А відтак, наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний під острахом отримання максимального покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України.
Також наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який підтверджується тим, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальностіможе незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування на свідків та потерпілого, оскільки останні надали органу досудового розслідування та в подальшому можуть надати суду беззаперечні показання, що підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
-ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, через що може вживати заходів щодо приховування відомостей про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, а також останній зможе використати відповідні можливості для уникнення кримінальної відповідальності за вчинені діяння, зокрема шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження та/або створити інші умови чи обставини з метою уникнення кримінальної відповідальності, останній може не з'являтись до суду з метою затягування судового розгляду;
-стосовно наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_4 безпідставно знаходиться не на військовій службі, та фактично вчинив самовільне залишення військової служби ще 28.09.2023 року, тобто 2 роки уникає військової служби, та продовжить вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 407 КК України. Крім того, на даний час останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, на момент повідомлення про підозру та звернення до слідчого судді з вказаним клопотанням останній не має офіційного місця роботи, тим самим в останнього відсутні законні джерела доходів до існування. Крім того, вчинене протиправне діяння, вчинене підозрюваним ОСОБА_4 супроводжується вчиненим фізичним насильством (напад), а тому в подальшому, з метою уникнення від кримінальної відповідальності та залякування свідків та потерпілого даного кримінального провадження, може застосувати фізичну силу чи інші заборонені об'єкти, з метою спричинення тілесних ушкоджень та залякування вказаних осіб.
Враховуючи викладене вище, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 тому відносно останнього необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що необхідно для виконання завдання кримінального судочинства, передбаченого ст. 2 КПК України та унеможливлення настання вказаних ризиків.
З метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, зазначених у ст. 2 КПК України, враховуючи, що зазначені клопотання стосуються запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4 , враховуючи, що ефективним буде їх розгляд в одному провадженні, судом в судовому засіданні було постановлено ухвалу про об'єднання зазначених клопотань в одне провадження з подальшим зазначенням про це в ухвалі за результатами розгляду клопотань.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання в повному обсязі, просив задовольнити клопотання та продовжити застосований відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави, з підстав зазначених в клопотанні. У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу просив відмовити через недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Зауважив, що підозрюваний почав вчиняти активні дії, направлені на повернення до військової служби, лише з часу його затримання в рамках цього кримінального провадження, до цього ж на протязі 2 років уникав військової служби та маючи достатньо часу на військовій службі так і не поновився.
Захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу з підстав викладених в клопотанні. Проти задоволення сторони обвинувачення та продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Зазначив, що ОСОБА_4 не має наміру переховуватись від суду чи слідства, впливати на свідків чи потерпілого, або будь-яким іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Стороною обвинувачення не доведено обґрунтованість підозри, існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, тому просив врахувати особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, брав участь в бойових діях, має бойові поранення, та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні частково визнав свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та підтримав думку свого захисника. Просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту, задовольнити клопотання його захисника, змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, який надасть йому можливість повернутись на військову службу. Підтвердив, що наразі вважається особою, що самовільно залишила військову частину, однак в нього на це були поважні причини, пов'язані зі станом здоров'я та необхідністю проводити лікування. Наразі бажає продовжити службу в іншій частині.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотань, слідчим суддею зазначається наступне.
З матеріалів клопотань встановлено, що відділенням розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження № 12025111150000656 від 19.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України .
20.07.2025 о 09 год. 34 хв., ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
20.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду від 22.07.2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 строком на 60 діб, тобто до 17 вересня 2025 року включно.
12.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
12.09.2025 року слідчим у кримінальному провадженні складено повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів, про що повідомлено сторону захисту.
Згідно з ч.3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 19.07.2025 року; протокол огляду місця події від 19.07.2025 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 19.07.2025 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_8 від 19.07.2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 19.07.2025 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 19.07.2025 року; протокол огляду цифрового носія від 19.07.2025 року; протокол обшуку транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», моделі «C-200», реєстраційний номер НОМЕР_5 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 19.07.2025 року; протокол обшуку житлової квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 19.07.2025 року та 20.07.2025 року; та інші матеріали, зібрані в ході досудового розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий, поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
Враховуючи наведену вище практику Європейського Суду з прав людини та не вирішуючи питання доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що для вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу, підозра в розумінні вимог ст.ст. 177, 178 КПК України є обґрунтованою.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Також, при вирішенні вказаного питання необхідно прийняти до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від суду і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
З урахуванням вищевикладеного, особи ОСОБА_4 та повідомленої йому підозри слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 статті 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
За таких обставин, встановивши наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового роззслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, що пов'язано з необхідністю виконання вимог ст.290-291 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, який є не судимим, розлученим, проживає у м. Вишгороді нетривалий час та не за місцем реєстрації, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його проживання, та у зв'язку з викладеним не має достатнього стримуючого стороннього впливу та вагомих гарантій, які б переважали настання згаданих ризиків, дисциплінували його поведінку, тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також враховуючи, що обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на теперішній час не змінились та ризики передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування цього запобіжного заходу, не зменшилися та не перестали існувати, що у своїй сукупності свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, та виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного, тож клопотання сторони обвинувачення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню в цій частині.
При цьому наявність у підозрюваного дитини, яка з ним не проживає, як і збереження за ним місця роботи у зв'язку з військовою службою, яку він також наразі не проходить та залишив військову частину, не свідчить про міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання та можливість запобігання встановлених судом ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Будь-яких нових обставин, які б в достатній мірі слугували підставою для пом'якшення запобіжного заходу суду наведено не було, тож клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає.
Також п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Частиною 5 ст. 219 КПК України прямо передбачено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Судовим розглядом встановлено, що стороною обвинувачення визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України, повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Частинами 1, 3 статті 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо.
Таким чином, з огляду на необхідність ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, їх обсяг, слідчий суддя вбачає підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , на 15 діб, оскільки, слідчий суддя вважає такий строк достатнім для вчинення усіх необхідних дій та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України. Натомість зазначений строк відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, не може перевищувати строк досудового розслідування. Тож в задоволенні клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу на більший строк слід відмовити.
Також, з огляду на вищезазначене, слідчим суддею зазначається про відсутність потреби у визначенні розміру застави щодо ОСОБА_4 , що відповідає положенню п. 1 ч. 4 статті 183 КПК України.
Керуючись статтями 2, 176-178, 183, 193-194, 197, 199, 201, 372 КПК України,слідчий суддя,
Клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Вишгородского РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025111150000656 від 19.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України стосовно ОСОБА_4 - об'єднати в одне провадження та присвоїти № 1-кс/363/658/25.
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025111150000656 від 19.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України стосовно ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Вишгородского РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025111150000656 від 19.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України стосовно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 строком на 15 діб, тобто до 30 вересня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
В задоволенні решти вимог клопотання про продовження запобіжного заходу - відмовити.
Повний текст ухвали проголошено 19 вересня 2025 року о 14 годині 30 хвилин.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1