Справа № 191/3570/25
Провадження № 3/191/1157/25
16 вересня 2025 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Твердохліб А.В., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла від Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126, ч.3 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №380739 від 04.07.2025 року, зазначено, що 04.01.2025 року, приблизно о 07 год. 46 хв. на 2 км по дорозі 0-041604 м. Синельникове Дніпропетровської області, ОСОБА_1 здійснював керування, належним ОСОБА_2 , транспортним засобом ВАЗ-2107, днз НОМЕР_1 , при цьому 23.04.2024 року, постановою Малиновського районного суду м. Одеси, був позбавлений права керування транспортними засобами, строком на п'ять років. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух». Правопорушення вчинено повторно протягом року. Крім того, вказано, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, згідно постанови Серії ЕНА №4329978. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
04.07.2025 року о 07 год. 46 хв с. Новогніде на дорозі 0-041604 Синельниківського району Дніпропетровської області, 25 км. від м. Синельникового Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2107, днз НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відеорєстратор (бодікамеру) Motorola VB 400VЗ №861211. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 був відсторонений. Двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме 10.09.2024 року справи №521/3790/24, №521/5334/24, згідно постанов судді Малиновського районного суду м. Одеси. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Суддя, дослідивши письмові матеріали справи, зазначає наступне.
Матеріал, який розглядається, надійшов до суду 11.07.2025 року.
Згідно з ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Але, частиною 2 статті 268 КУпАП не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст.ст.126, 130 КУпАП.
Також, слід зазначити, що наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 126, 130 КУпАП у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про перебування справи на розгляді суду, не була позбавлена можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи або взяти участь в справі в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних засобів зв'язку, мати захисника під час розгляду справи, тому суд вважає, що ОСОБА_1 , не був позбавлений можливості забезпечити належним чином свій судовий захист.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 3 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, є водії транспортних засобів та судноводії.
Положеннями ст.ст.7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.3 ст.130 КУпАП.
У відповідності до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Крім того, дії ОСОБА_1 , вчинені 04.07.2025 року правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.3 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
Так, з наданих суду відеодоказу з нагрудної боді-камери поліцейського, встановлено керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння. Здійснював керування транспортним засобом без посвідчення водія.
Матеріали справи також містять постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 10.09.2024 року (справа №521/3790/24, №521/5334/24), якими визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 10 років.
Таким чином, є встановленим, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених:
ч.3 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинена особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме, повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №380739 від 04.07.2025 року вказано, що правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 вчинено 04.01.2025 року.
На день розгляду справи 16.09.2025 року закінчився тримісячний строк з дня вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до положень п.3 ч.1, ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.
Згідно ч.1 п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
Виходячи зі змісту статті 38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.
Тим більше, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».
З точки зору матеріального (сутнісного) підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв'язку із чим відновлюються її добре ім'я, репутація), а нереабілітуючими - обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою/нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.
Крім того, стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні.
Водночас стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи.
Таким чином, наявні підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Однак, оскільки передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня вчинення правопорушення на момент розгляду справи минув, тому у відповідності до ст. 247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення; рівень небезпеки; дані про особу правопорушника, який є військовослужбовцем; ступінь вини; майновий стан. Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Так, по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст.23 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
При призначенні адміністративного стягнення суд, з урахуванням обставин справи та особи яка притягається до адміністративної відповідальності вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч. 3 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи та запобігання новим правопорушенням, та стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати відповідно до вимог ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 40-1, ч. 5 ст. 126, ч.3 ст.130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить: 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп., на користь держави: Отримувач: ГУК у Дн-кій обл/Дн-ка об/21081300, Код ЄДРПОУ: 37988155, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA758999980313020149000004001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів зафіксованих в автоматичному режимі), з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу (протокол Серії ЕПР №380740 від 04.07.2025 року, протокол надійшов від Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області).
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП провадженням закрити у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.
Оплата суми судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, р/р UA908999980313111256000026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Згідно ч.2 ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, призначеного судом.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя А. В. Твердохліб