Справа № 188/610/25
Провадження № 3/188/845/2025
23 вересня 2025 року с-ще Петропавлівка
Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіна О.М., розглянувши матеріали відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , військовослужбовці в/ч НОМЕР_2 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Відповідно до протоколу серії ААД № 830692 від 04.02.2025 року, 04.02.2025 року 11 год 10 хв на М-30 1090 км Стрий-Ізварине по вул.Першотравневій в с.Миколаївка Синельниківського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN TRANSPORTER д/н НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах спиртного з порожнини рота, почервоніння очей, млява млва, тремтіння рук), на вимогу працівників поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння на що гр. ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що дійсно того дня він був за кермом автомобіля, коли його зупинили працівники поліції вони не представилися, причини зупинки не повідомили, продути Драгер не пропонували, запропонували проїхати до лікарні, але з якою метою не зрозуміло, відео спочатку не було, а потім почалося в приміщенні блокпосту. Від керування т/з не відстороняли, права не вилучали. Після зупинки перевірили автомобіль, потім документи, при ньому акт та направлення до мед.закладу не складалися.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що о 8 ранку 04.02.2025 року вони загрузили запасні частини для відновлення техніки та поїхали до військової частини. Коли працівники поліції їх зупинили сказали пароль, вони перевірили багажник та пішли на блок пост. Коли ОСОБА_3 вийшов сам з будівлі блокпосту то сказав, про те що працівники поліції повідомили що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, потім сів за кермо і продовжив рух. При розмові також повідомив, що посвідчення водія не забрали, запаху спиртного від нього не було, спиртні напої ні він ні вони не вживали, під час поїздки самостійно ОСОБА_3 не відлучався. Знає ОСОБА_4 5 років, характер спокійний, не помічав його за кермом у нетверезому стані.
Свідок ОСОБА_5 надав суду письмове пояснення, яке було засвідчено командиром В/Ч НОМЕР_2 від 15.04.2025 року, в якому зазначено, що з'явитися в судове засідання він не має змоги через перебування його в лавах ЗСУ, але бажає надати пояснення по справі. Так 03.02.2025 він отримав від командира команду про дислокацію з району зосередження до місця дислокації в/ч НОМЕР_2 . Наступного дня о 08.00 год він, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виїхали на автомобілі Фольксваген на виконання завдання. Близько 11 год їх автомобіль зупинили на блокпосту, працівник поліції запитав куди прямуємо, мета поїздки, перевірив їх документи, оглянув багажне відділення, потім разом з ОСОБА_1 пішли до приміщення блокпосту, вони залишилися в автомобілі. Через деякий час ОСОБА_1 повернувся до автомобіля та вони продовжили рух. Під час розмови ОСОБА_1 повідомив, що працівники поліції склали на нього протокол за перебування в стані алкогольного сп'яніння, нічого йому не пояснювали і він толком нічого не зрозумів. Протягом поїздки ОСОБА_1 не вживав алкогольних напоїв та весь час останній перебував поруч з ним.
Свідок ОСОБА_6 надав суду письмове пояснення, яке було засвідчено командиром В/Ч НОМЕР_2 від 15.04.2025 року, в якому зазначено, що з'явитися в судове засідання він не має змоги через перебування його в лавах ЗСУ, але бажає надати пояснення по справі. Так 03.02.2025 ОСОБА_1 було поставлено завдання перемістити особовий склад з одного місця зосередження до іншого та доставити запасні частини та деталі для ремонту військової техніки, термін виконання до 12.00. год 04.02.25 року. Наступного дня, 04.02.25 року, ним о 07.30 особисто проінструктовано ОСОБА_1 про порядок виконання завдання. Під час інструктажу він особисто перевірив вся необхідні документи. Під спілкування з ОСОБА_1 ним не було виявлено жодних ознак алкогольного сп'яніння. Після перевірки ОСОБА_1 близько 08 години з особовим складом та необхідним багажем покинув місце зосередження та попрямував до місця призначення.
Захисник Ковальчук Т.Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності події і складу правопорушення та пояснила, що працівники поліції порушили Інструкцію №1452/735 про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, а саме відповідно до рапорту поліцейського від 04.02.25 ОСОБА_1 було запропоновано пройти мед.огляд на встановлення стану сп'яніння в мед.закладі, або продути прилад Драгер на що останній відмовився. ОСОБА_1 відмовився тому, що причину таких проходжень працівники поліції йому не повідомили. Протокол про вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП був складений 11 год.29 хв., направлення до мед.закладу складено об 11 год.10 хв. ОСОБА_1 стверджує, що його присутності складався тільки протокол, акт огляду на стан сп'яніння та направлення до мед.закладу при ньому не склалався і йому вони не вручалися. При перегляді диску з відеопорушенням працівник поліції фіксував тільки зображення столу, а не водія ОСОБА_1 , як чутно з розмови у ОСОБА_1 була розбірлива мова, адекватна поведінка, читко відповідав на запитання. Також працівник поліції не повідомив ОСОБА_1 про відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. У ОСОБА_1 посвідчення водія було в ДІЇ, вони його не вилучали і самого водія не відсторонили від керування транспортним засобом. Зі слів ОСОБА_1 , що підтверджується свідченнями свідка ОСОБА_2 , він не передавав права керування автомобілем іншій особі, так як не перебував в стані будь якого сп'яніння, сам продовжив рух.
ОСОБА_1 у зв'язку з проходженням служби в лавах ЗСУ та його захисник Ковальчук Т.Я. надали заяви про подальший розгляд справи у їх відсутність за наявними матеріалами справи.
З огляду на вищевикладене, приходжу до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та адвоката за наявними в матеріалах справи доказами, що відповідає ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вислухавши ОСОБА_1 , захисника Ковальчук Т.Я., свідка ОСОБА_2 , вивчивши письмові пояснення свідків та матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, копії особистих документів, направлення до мед.закладу на огляд з метою виявлення стану сп'яніння та акт огляду на стан сп'яніння відносно ОСОБА_1 , яких зазначено, що останній відмовився від такого проходження, рапорт інспектора ВП№3, відповідь на адвокатський запит від 28.04.2025 року, переглянувши диск з відеофіксацією правопорушення, приходжу до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.
В судовому засіданні під час перегляду диску відеофіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , встановлено відеофіксація правопорушення починається не із зупинки т/з, а в приміщенні блокпосту, обличчя ОСОБА_1 на відео майже не видно, не зрозуміло з якою особою спілкується працівник поліції. Також працівник поліції зобов'язаний був, відповідно до ч.3 ст.18 Закону «Про Національну поліцію», звертаючись до особи, назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання. На відео працівник поліції не повідомив водія про причину зупинки т/з. З розмови між працівником поліції та ОСОБА_1 не зрозуміло чи запропоновано було останньому продути прилад Драгер на місці зупинки т/з та не зрозуміло мету направлення останнього до медичного закладу, чи це було в разі незгоди ОСОБА_1 з показниками приладу Драгер чи він відмовився від проходження огляду в медичному закладі на стан сп'яніння з іншої причини. Працівник поліції не повідомив водія про адміністративну відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відеозапис починається 04.02.2025 року з 11год 20 хв. З відеофіксації правопорушення неможливо визначити чи оголошувалася водієві ст.62 Конституції України.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол серії ААД № 830692 за ч.1 ст.130 відносно ОСОБА_1 було складено об 11.29 год 04.02.2025 року, направлення до мед.закладу Першотравенська МЛ складено об 11.10 год 04.02.2025 року.
Відповідно до листа, складеного 28.04.2025 року №49.3-11 ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та наданого на адвокатський запит Ковальчук Т., вбачається що відповідно до ІПНП «Цунамі» вкладка «Адміпрактика» відносно ОСОБА_1 було складено адмін.протокол за ст.130 КУпАП (ААД №830692) від 04.02.2025 року, відомості щодо складання адмін.постанови відносно останнього за ч.1 ст.126 КУпАП відсутні.
Доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом суду не надано.
Суд не може взнати особу винуватою в скоєнні адміністративного правопорушення, якщо дії особи кваліфіковано з порушенням норм КУпАП та у відсутність належних доказів, лише на підставі визнання особою вини.
Протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Також суд враховує правову позицію висловлену ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 травня 2019 року № 537/2088/17 про те, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке порушнику поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що склад правопорушення та факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшов правового підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, враховуючи зазначене, провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 284, 287 КУпАП суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено Дніпровським апеляційним судом.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О. М. Курочкіна