Справа № 188/1549/25
Провадження № 3/188/1225/2025
23 вересня 2025 року смт.Петропавлівка
Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіна О.М., розглянувши матеріали відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , військовослужбовця
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №308898 від 22.04.2025 року, 21.04.2025 року 19 год. 00 хв в с.Богдано Вербки вул.Центральна водій ОСОБА_1 керував квадроциклом HUMMER BS200-4A н/з НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння огляд проводився зі згоди водія із застосуванням спеціального технічного засобу Драгер 6810 ARCE 0240, результат 3,59 проміле, проба позитивна, з результатом згоден , від такого ж огляду в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був повідомлений про розгляд справи, що підтверджується його підписом у вищевказаному протоколі, з повідомленням на офіційному веб-порталі Судової влади в розділі «розгляд засідань» по Петропавлівському районному суду Дніпропетровської області, причини неявки суду не повідомив, від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.
Станом на 23.09.2025 року від ОСОБА_1 до суду не надійшло будь яких пояснень, сам до суду не з'явився, вважаю можливим розглянути справу про адміністративне правопорушення у його відсутність.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії» (1989), сторона зобовязана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищевикладене, приходжу до висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 за наявними в матеріалах справи доказами, що відповідає ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт інспектора ВП№3, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з тестом №1202 від 22.04.2025 року відносно ОСОБА_1 , в яких зазначнено результат 3,59 ‰, рапорт чергового ВП №4, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , копію постанови серії ЕНА №4559710 від 22.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП, переглянувши диск відеофіксації правопорушення, приходжу до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Також суд враховує правову позицію висловлену ВС у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 травня 2019 року № 537/2088/17 про те, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке порушнику поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
В судовому засіданні під час вивчення матеріалів справи та перегляду диску відеофіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , встановлено, протокол серії ЕПР1 №308898 складено 22.04.2025 року 0 19.53 год., правопорушення вчинено 21.04.2025 року о 19.00 год, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з тестом №1202 складено 18.39 год 22.04.2025 року, постанову серії ЕНА №4559710 про притягнення ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП також було складено 19.39 год 22.04.2025 року, тобто на наступний день.
Відповідно до рапорту, складеного черговим ВП №4, вбачається , що 22.04.2025 року о 17.30 надійшло повідомлення від ОСОБА_4 , яка повідомила, що 21.04.25 року невідомі чоловіки забрали квадроцикл у її чоловіка ОСОБА_1 .
З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 22.04.2025 року не керував транспортним засобом, працівники поліції не зупиняли транспортний засіб з підстав порушення ПДР, відповідно до рапорту чергового ВП №4 заявник ОСОБА_4 та її чоловік ОСОБА_1 22.04.2025 року перебували вдома.
Відповідно до положень ст.266КУпАП, Особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами. огляд особи на стан алкогольного сп'яніння , проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що склад правопорушення та факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшов правового підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, враховуючи зазначене, провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 284, 287 КУпАП суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено Дніпровським апеляційним судом.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О. М. Курочкіна