Справа № 182/2423/25
Провадження № 2/0182/2212/2025
Іменем України
23.09.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Рунчевої О.В.
секретаря Паламарчук П.Ю.,
розглянувши в залі суду в м. Нікополі у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник позивача адвокат Авраменко Артем Вікторович, до Нікопольської територіальної громади в особі Нікопольської міської ради про визнання права власності, -
22.04.2025 року представник позивача Авраменко А.В. звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, посилаючись на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до дня своєї смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з двокімнатної квартири, що розташована за згаданою вище адресою. За життя ОСОБА_2 заповіту не склала. Спадкоємцем першої черги після її смерті за законом є батько позивачки - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто раніше за свою матір.
25.03.2025 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті бабусі. Державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Балашовою В.М. після смерті ОСОБА_2 було заведено спадкову справу №392/2018 на підставі заяви невістки померлої - ОСОБА_4 , яка мала намір оформити спадкові права, але не встигла цього зробити у зв'язку зі смертю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 . 25.03.2025 року нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивачкою пропущено строк звернення для оформлення спадщини, крім того не надано правовстановлюючі документи на спадкове майно.
На даний час ОСОБА_1 бажає оформити спадщину, але в нотаріальному порядку цього зробити не може і для захисту свого спадкового права вимушена звернутися до суду, обравши такий спосіб захисту, як визнання права власності на спадкове майно.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, по справі призначено підготовче судове засідання (а.с. 44-45).
В судове засідання сторони не з'явилися.
12.09.2025 року від представника позивача ОСОБА_5 на електронну адресу суду надійшла заява, згідно якої просить розглядати справу без участі сторони позивача, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити в повному обсязі (а.с. 71-72).
20.05.2025 року від представника відповідача ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи без участі представника Нікопольської територіальної громади, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с. 49-50).
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутності сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Згідно ч.3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст. 206, 207 цього Кодексу.
Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд дійшов до наступного висновку.
На підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21), яка до дня своєї смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 62 зворот) . Факт родинних відносин підтверджується наданими позивачкою документами: свідоцтвом про її народження (а.с.20), свідоцтвом про народження батька позивачки (а.с.24), свідоцтвом про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , згідно якого після розлучення остання залишила собі дошлюбне прізвище ОСОБА_9 (а.с.23), свідоцтвом про розірвання шлюбу між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , згідно якого після розлучення остання залишила собі дошлюбне прізвище ОСОБА_9 (а.с.22).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_2 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого 05.03.2013 року реєстраційною службою Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.28).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Заповіту за життя ОСОБА_2 не склала, а тому спадкування повинно відбуватись за законом.
Згідно приписів ст. 1261 ЦК України, в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Син спадкодавці, тобто батько позивачки - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.26). Його дружина, тобто мати позивачки - ОСОБА_4 на момент смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та фактично проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.62 зворот). 23.10.2018 року вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свекрухи. Державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Балашовою В.М. заведено спадкову справу за № 392/2018, копія якої міститься в матеріалах даної справи (а.с.59-67). Але оформити спадкове майно в нотаріальному порядку ОСОБА_4 не встигла у зв'язку зі смертю, про що свідчить відповідне свідоцтво, згідно якого смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.27).
25.03.2025 року позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 (а.с.63). Однак постановою від 25.03.2025 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею пропущено строк звернення для оформлення спадщини, крім того не надано правовстановлюючі документи на спадкове майно (а.с.67).
Згідно матеріалів спадкової справи, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 судом не встановлено.
Як зазначив Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 14 березня 2019 року у справі №755/15364/17, системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п'ятої черг і пов'язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини. На «зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв'язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п'ятої черги.
Спадкування за правом представлення врегульовано положеннями статті 1266 ЦК України, якою передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення. Спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу в певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем. Таким чином, його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини (Постанова ВС КЦС від 14 березня 2019 року у справі №755/15364/17). Перелік осіб (спадкоємців), які мають право на спадкування за правом представлення, встановлений нормами статті 1266 ЦК України, є вичерпним.
Таким чином, оскільки батько ОСОБА_1 (син спадкодавиці) помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до моменту відкриття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 , тому його донька (онука померлої), яка є позивачкою по справі, приймає спадщину за правом представлення згідно положення ст. 1266 ЦК України.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 обрала спосіб захисту свого майнового права, визначений п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України - визнання права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, виходячи з того, що позивач не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, зокрема через органи нотаріату, суд вважає, що його право підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Враховуючи викладене вище, дослідивши представлені докази в їх сукупності, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визнати за ОСОБА_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті її бабусі ОСОБА_2 .
Керуючись: Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, ст. ст. 15, 16, 1216, 1218, 1225, 1266,1268 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 51, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник позивача адвокат Авраменко Артем Вікторович, до Нікопольської територіальної громади в особі Нікопольської міської ради про визнання право власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,6 кв.м., житловою площею 28,3 кв.м., в порядку спадкування за законом за правом представлення після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева