справа № 179/1569/25
провадження № 1-кс/179/202/25
19 вересня 2025 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду сел. Магдалинівка клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12025042470000186 внесеному до ЄРДР 18 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область, громадянин України, із середньою-спеціальною освітою, неодружений, військовослужбовець військової служби за контрактом, в посаді сапера 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «матрос»,проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , зраеєстрований за адресою: АДРЕСА_2 не судимого, -
До Магдалинівського районного суду надійшло клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12025042470000186 внесеному до ЄРДР 18 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та відповідає вимогам ст. 244 України.
Відповідно до клопотання матрос ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її на посаді сапера 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України,діючи умисно, з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 04 березня 2025 року самовільно, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, залишив місце служби - місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 розташованого в районі населеного пункту АДРЕСА_3 , (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), чим незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, та убув до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби та продовжував ухилятися від військової служби до 19 вересня 2025 року, тобто до часу встановлення працівниками правоохоронного органу його місцезнаходження на території села Євдокіївка Самарівського району Дніпропетровської області, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 , скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 5 ст. 407 КК України.
19.09.2025 о 08 годині 11 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . затримано.
19.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив тяжкий злочини, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 10 років.
Згідно вимог ч. 1 ст. 247 КПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 (шістдесят) діб підтримав в повному обсязі, прохав суд його задовольнити.
Слідчий прохав суд обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб без визначення розміру застави на підставі ч. 8 ст. 176 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в режимі відеоконференції, заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у виді застави у розмірі 60 тисяч гривень.
Вислухавши всіх учасників по кримінальному провадженню, слідчий суддя дійшов висновку до наступного.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям викладеним в п. 36 рішення ЄСПЛ «Летейл проти Франції».
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 3, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що ОСОБА_5 підозрюється у злочині за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, на момент його вчинення не має стійких соціальних зв'язків та постійного місця роботи, а тому підозрюваний усвідомлює, що суд може обрати найсуворішу міру покарання передбачену санкцією ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
В умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування викличного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.
Тому, оцінивши в сукупності всі вище наведенні обставини, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого та обрати підозрюваному ОСОБА_5 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) діб без права внесення застави, з метою не допущення ризику переховування підозрюваного від органу досудового слідства та суду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам та буде суперечити інтересам суспільства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 188-189, 190 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 1 Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_8 задовольнити.
Обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на строк 60 діб, а саме: 19 вересня 2025 року до 18 листопада 2025 року до 08 години 11 хвилин без визначення розміру застави.
Термін початку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з моменту фактичного затримання - 19 вересня 2025 року 08 години 11 хвилин.
Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала втрачає силу 18 листопада 2025 року о 08 годині 11 хвилині, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Слідча суддя ОСОБА_1