Справа № 177/1178/25
Провадження № 2/177/845/25
(заочне)
Іменем України
23 вересня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Лященко В.В., за участю секретаря судового засідання Антонінок А.Д.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Пироженко О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу №177/1178/24 за позовом Органу опіки та піклування Новопільської сільської ради, поданим в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Новопільської сільської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
встановив:
У травні 2024 року представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на території Новопільської сільської ради проживає родина ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які виховують двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки не мають постійного місця роботи, зловживають алкоголем, ведуть асоціальний спосіб життя. Батько ОСОБА_5 виявляє агресію, не йде на контакт із представниками соціальних служб. Від мешканців села неодноразово надходили скарги щодо неналежної поведінки батьків в побуті. У будинку, де проживає родина, відсутнє газопостачання, комунальні зручності на подвір'ї, пічне опалення. Приміщені потребує ремонту. Діти мають одяг та взуття в обмеженій кількості, запас продуктів харчування мінімальний. Умови для повноцінного розвитку і проживання дітей батьками не забезпечені. Відтак позивач вважає, що наявні всі підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх дітей. У зв'язку з чим позивач просить суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з відповідачів аліменти на утримання малолітніх дітей на користь закладу або особи до якої буде влаштовано дітей.
Ухвалою суду від 15.05.2025 року зазначена позовна заява була залишена без руху.
У встановлений судом строк, представник позивача усунув недоліки та ухвалою суду від 22.05.2025 було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого засідання та викликом сторін.
Ухвалою суду від 16.06.2025 справу було призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги, обґрунтовуючи вимоги доводами викладеними в позові, не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Причину своєї неявки не повідомили, відзив на позов не подавали. В підготовчому засіданні не заперечували проти задоволення позову.
Представник третьої особи - служба у справах дітей Новопільської сільської ради в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відносно їх малолітніх дітей.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідач ОСОБА_4 є матір'ю, а відповідач ОСОБА_5 - батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04.12.2015 року.
Крім того, сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.10.2024 року.
Відповідач ОСОБА_7 та її малолітні діти ОСОБА_2 , 2015 року народження, ОСОБА_3 , 2017 року народження зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично родина проживає за іншою адресою по АДРЕСА_3 .
Згідно акту обстеження умов проживання сім'ї в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , 2015 року народження, ОСОБА_3 , 2017 року народження за адресою: АДРЕСА_3 умови проживання в незадовільному стані, постільна білизна брудна, запаси їжі відсутні, житло брудне, в приміщенні неприємний запах, діти не мають місця для навчання, відсутні умови для виховання та розвитку дітей, батьки зловживають алкоголем, діти недоглянуті.
ОСОБА_2 , 2015 року народження навчається в 3 класі за змішаною формою навчання в Широківській гімназії Новопільської сільської ради, ОСОБА_3 , 2017 року народження навчається в 2 класі за змішаною формою навчання в Широківській гімназії Новопільської сільської ради, що підтверджено довідками з навчального закладу від 28.04.2025 №81, 78.
Згідно характеристики з навчального закладу від 28.04.2025 №80, ОСОБА_2 , 2015 року народження дисциплінований учень, має навчальні досягнення низького рівня, потребує постійного контролю з боку вчителя, має зорову пам'ять, слаборозвинене мислення, на уроках неуважний, неактивний, онлайн уроки не відвідує, домашнє завдання не виконує, батьки не завжди приділяють належну увагу сину.
Згідно характеристики з навчального закладу від 28.04.2025 №79, ОСОБА_3 , 2017 року народження проживає в повній сім'ї, яка має складні життєві обставини, дитина за характером добра, чуйна, товариська. До дорослих ставиться шанобливо, має уявлення про правила поведінки у школі та намагається їх дотримуватись, на зауваження вчителя реагує адекватно, виконує доручення. Виявляє інтерес до навчання, але при оволодінні навчальним матеріалом зазнає труднощів, недостатньо сформовані основні навчальні вміння та навички. Відмічається нестійка увага. Під час занять може відволікатися на сторонні предмети, швидко втомлюється, інколи лінується. Домашні завдання виконує не систематично. Не завжди відвідує онлайн уроки. Батьки дитини неохоче підтримують контакт з класним керівником. Який відбувається в телефонному режимі. Мати не з'являється до школи за проханням вчителя. Батьки недостатньо приділяють належної уваги навчанню та вихованню дитини.
З листа КЗ «Центр надання соціальних послуг» Новопільської сільської ради від 23.04.2025 №130/01-20/04 вбачається, що з квітня 2024 року родина перебуває під соціальним супроводом КЗ «Центр надання соціальних послуг» Новопільської сільської ради, працівниками центру були здійснені неодноразові візити в родину, з матір'ю були проведені бесіди щодо створення належних умов для проживання дітей (генеральне прибирання, організація спальних місць для дітей, наведення ладу у помешканні, постійне провітрювання помешкання де перебувають діти), були надані роз'яснення щодо необхідності офіційного працевлаштування, проведені профілактичні бесіди щодо збереження біологічної родини та недопущення вживання батьками спиртних напоїв.
Комісією ССД Новопільської сільської ради складено акти оцінки рівня безпеки дитини від 23.05.2025, якими встановлено, що в сім'ї існує загроза життю та здоров'ю малолітнім дітям ОСОБА_2 , 2015 року народження, ОСОБА_3 , 2017 року народження, зокрема батьки в стані алкогольного сп'яніння, агресивні, у дітей наявні ознаки погіршення стану здоров'я (ОРЗ), діти мають зовнішні ознаки недогляду, занедбаності.
Крім того, поліцейським офіцером громади 23.04.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо неналежного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_4 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2 , 2015 року народження, ОСОБА_3 , 2017 року народження.
За поданням служби у справах дітей Новопільської сільської ради 23 квітня 2025 року Новопільським сільським головою було прийняте розпорядження про негайне відібрання дітей ОСОБА_2 й ОСОБА_3 від батьків.
На підстави розпорядження про негайне відібрання дітей ОСОБА_2 , 2015 року народження, ОСОБА_3 , 2017 року народження передані на обстеження та лікування до дитячого відділення в КП «Криворізька центральна районна лікарня» Новопільської сільської ради, про що складено акти про факт передачі дітей від 23.05.2025.
Відповідно висновку від 14.08.2025 №162 орган опіки та піклування виконкому Новопільської сільської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки батьки дітей свідомо ухиляються від виконання батьківських обов'язків. 06 травня 2025 року малолітні діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасово влаштовані в сім'ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , де перебувають дотепер.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров'я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (стаття 141 Сімейного кодексу України).
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).
Взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване зазначеним положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв'язки дитини з її сім'єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв'язків означає від'єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв'язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім'ї.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.
У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при вирішенні такої категорії спорів судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку (див. постанови Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 686/16902/20, від 29.07.2021 у справі № 686/16892/20, від 18.02.2021 у справі № 645/920/19 та ін.).
В ході судового розгляду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачі свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дітей, не піклуються про їх фізичний та духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, забезпечення необхідного харчування, медичного огляду, лікування дітей, а також не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не проявляють інтересу до їх внутрішнього світу, не створюють умов для отримання дітьми освіти.
На всі зауваження спеціалістів служб щодо неналежних умов в помешканні як матері так і батька дітей ситуацію не змінювали, за дітьми належним чином не доглядали.
Вказані обставини не спростовані відповідачами в ході судового розгляду.
Окрім того, відповідачі з часу перебування справи у провадженні суду заходів щодо повернення дітей не вживали, належним чином батьківські обов'язки не виконували.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що докази, зібрані в ході розгляду справи, дають підставу для висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку п. 2 ч.1 ст.164 СК України.
І хоча позбавлення батьківських прав вважається крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує батьківських обов'язків і способом захисту прав та інтересів дітей, беручи до уваги принципи викладені в Декларації прав дитини, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду обставини, суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачів перш за все буде відповідати інтересам малолітніх дітей.
Таким чином, за результатами розгляду справи, встановивши фактичні обставини справи, взявши до уваги та надавши правову оцінку всім зібраним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості та достатності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Суд роз'яснює відповідачам, що згідно зі ст. 169 СК України вони мають право звернутися до суду з позовом про їх поновлення за умови виконання вимог ч. 4 ст. 169 СК України.
Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Відповідні роз'яснення надані в абз. 7 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».
Крім того, в ст. 180 СК України зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною згідно з Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XII), дитина враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є особами працездатного віку, а тому, суд вважає за необхідне і доцільне, з урахуванням принципу розумності та справедливості, стягнути з кожного з них на користь закладу або особи до яких будуть влаштовані діти, аліменти в розмірі по 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на дітей, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожитковою мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідною віку, щомісячно, до досягнення всіма дітьми повноліття.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх та неповнолітніх осіб.
Таким чином, на підставі вказаного закону, позивач звільнений від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Розподіл судових витрат, суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, з відповідачів на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 164-166 СК України суд
ухвалив:
Позов Органу опіки та піклування Новопільської сільської ради, поданий в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженки с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/3 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 (десяти) прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.05.2025 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття на користь закладу або особи до яких буде влаштовано дітей.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 (десяти) прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.05.2025 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття на користь закладу або особи до яких буде влаштовано дітей.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Лященко