Справа № 203/6073/25
Провадження № 3/0203/2057/2025
іменем України
23.09.2025 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Смольняков О.О., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
встановив:
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшов протокол про адміністративне правопорушення ВАБ№990106 від 08.08.2024, складений посадовою особою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, відповідно до якого, 08.08.2025 року, приблизно о 00 год. 05 хв., за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив стосовно ОСОБА_2 домашнє насильство, що полягало в стусанах, штовханні та ляпасах, саме фізичного характеру, в наслідок чого було задано шкоду, фізичному та психологічному здоров'ю потерпілого.
У відповідності до вимог ст. ст.245, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно та всебічно з'ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення. При цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які відповідно до чинного законодавства представляють собою будь-які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для вирішення справи по сутті.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі серед іншого повинні бути зазначені інші відомості необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Водночас, до матеріалів справи співробітниками поліції не долучено доказів вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства, до протоколу долучено бланк термінового заборонного припису який не заповнено, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, однак не долучено письмових пояснень та заяви потерпілого, пояснень свідків або особи відносно якої складено протокол.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Від так суд не може самостійно відшукувати докази по справі.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення.
Враховуючи вищевикладене, суд позбавлений можливості за відсутності наявних у матеріалах справи доказів, прийняти інше процесуальне рішення окрім повернення справи для належного оформлення до органу, який склав протокол.
Керуючись ст.256, 278,283 КУпАП, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП повернути до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.О.Смольняков