г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4859/25
Номер провадження 1-кс/213/483/25
23 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Слідча суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №6 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження №12025041610000284 від 16.07.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилася в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України,
До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 6 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження №12025041610000284 від 16.07.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконно, з корисливих мотивів, з метою подальшого збуту, перебуваючи у невстановлений слідством місці та час, при невстановлених обставин, розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбала не менше ніж 2 прозорих полімерних сліп-пакети з психотропною речовиною, які умисно, з корисливих мотивів, незаконно зберігала при собі з метою подальшого збуту.
21.09.2025 в період часу з 13:45 години по 15:05 годину, під час проведення санкціонованого контролю вчиненням злочину у формі за оперативної закупки, ОСОБА_4 , перебуваючи в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збула два прозорих полімерних сліп-пакети з кристалічною речовиною, ОСОБА_7 за грошові кошти у сумі 1000 гривень.
Згідно висновків експерта №СЕ-19/104-25/37418-НЗПРАП від 22.09.2025 надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору масою 0,2236 г, що знаходиться в одному прозорому пакеті з фіксуючою стрічкою, перемотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору, який поміщено до експертного пакету НПУ CRI1130049 разом з первинним пакуванням, добровільно видана ОСОБА_7 , містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP складає 0,1653 г.
Згідно висновків експерта №СЕ-19/104-25/37422-НЗПРАП від 22.09.2025 надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору масою 0,1901 г, яка поміщена до експертного пакету НПУ CRI1130050, добровільно видана ОСОБА_7 , містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP складає 0,1340г.
Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, PVP (Таблиця 1 Список №2) віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за ознаками незаконного придбання, носіння, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту, психотропних речовин, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини.
21.09.2025 о 17 год. 30 хв. ОСОБА_4 затримано на підставі ст.208 КПК України.
22.09.2025 о 16 год. 45 хв. ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
На думку сторони обвинувачення, відносно підозрюваної ОСОБА_4 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу об'єктивно не зможе запобігти вказаному ризику, оскільки підозрювана не буде обмежена у пересуванні та не буде під постійним контролем органів правопорядку.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду №1/0/2-22 від 03.03.2022, оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд), як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Слідчий наголошує на тому, що відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний зможе вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Таким чином, Кримінальним процесуальним кодексом України передбачена необхідність встановити високий чи підвищений рівень вірогідності існування відповідних ризиків, а не вимога доводити наявність реального наміру особи вчинити певні дії, здійснити підготовку до їх вчинення, або факт безпосереднього вчинення таких дій після повідомлення про підозру у кримінальному провадженні.
Слідчий просить суд застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із можливістю визначення застави, що складає 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор дане клопотання підтримав, вважає, що є достатні підстави для обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказав на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив клопотання задовольнити.
У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_4 просила суд не застосовувати запобіжний захід тримання під вартою, зобов'язувалася не порушувати обов'язки, вину визнає та готова викривати спільників.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти клопотання посилаючись на те, що підозрювана раніше не судима, має неповнолітніх дітей, які перебувають на її утриманні, місце проживання, не буде переховуватися від поліції та суду, вину визнає. На думку захисника достатнім запобіжним заходом буде цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст.12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, зокрема запобіжні заходи. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
22.09.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано ч. 2 ст. 307 КК України, за ознаками незаконного придбання, носіння, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту, психотропних речовин, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини.
У відповідності до вимог статті 42 КПК України ОСОБА_4 набула статусу підозрюваної.
Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція частини 2 статті 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Досліджені матеріали досудового розслідування у взаємному зв'язку з обставинами кримінальних правопорушень, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності підозрюваної до вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий суддя, на даній стадії кримінального провадження, не вирішує питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінальних правопорушень, а лише визначає причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Заявлені стороною обвинувачення ризики, визначені у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України заслуговують на увагу.
Ризик втечі суд оцінює у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності .
Слідча суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, в цьому провадженні достатньо обґрунтований, оскільки підозрювана вчинила тяжкий злочин. Крім того, враховуючи позицію підозрюваної щодо готовності викривати спільників, суд вважає, що перебування її за місцем проживання, може створити загрозу для її життя та членів її родини.
Слідча суддя вважає, доведеним, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, і на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваної у зв'язку із відсутності письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваної на волі не сприятиме виконанню покладених на неї процесуальних обов'язків.
Приймаючи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, слідча суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним і пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов'язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов'язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).
Слідчий просить визначити заставу у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на ч. 5 ст. 182 КПК України, тоді як ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи майновий стан підозрюваної, яка офіційно не працевлаштована, не має законних джерел доходу, та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у випадку визнання її винуватою, а також встановлені ризики, слідча суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 47220 гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваної, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків, у випадку її внесення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме з 23 вересня 2025 року по 21 листопада 2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України на рівні 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 47220 (сорок сім тисяч двісті двадцять) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону (в залежності від стадії кримінального провадження).
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ відділення поліції №6 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 .
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошений 23 вересня 2025 року о 16 годині 30 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1