г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3707/25
Номер провадження 1-кс/213/402/25
22 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянув у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в Дніпропетровській області клопотання слідчої ВП №7 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке подане в межах кримінального провадження №12025041740000214 від 01 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, військовослужбовця, раніше засуджений: 1) 11 квітня 2018 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186 КК України до 04 років позбавлення волі; 2) 21 грудня 2020 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 03 років 06 місяців позбавлення волі; 3) 16 вересня 2021 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України 03 роки 01 місяць позбавлення волі; 4) 17 жовтня 2023 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186 КК України до 05 років позбавлення волі з іспитовим строком на 02 роки. 17 жовтня 2024 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звільнений від відбування призначеного покарання у зв'язку з усуненням караності діяння (судимість знята та погашена, проте перериває перебіг строку погашення судимостей, відповідно до ч.5 ст.90 КК України), проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
Обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року (зі змінами) в Україні введено воєнний стан.
30 червня 2025 року, біля 03 години 20 хвилин ОСОБА_7 прибув до приміщення магазину «Ніка» розташованому за адресою: м.Кривий Ріг Інгулецький район вул. Панаса Мирного, 15, маючи корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь.
Так, ОСОБА_4 , 30 червня 2025 року о 03 годині 24 хвилини, діючи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року (зі змінами, внесеними Указами Президента України), реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи настання саме таких наслідків, спеціально вибравши для вчинення злочину проміжок часу, в якій запроваджено комендантську годину, з метою уникнення уваги з боку можливих очевидців, та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом зламу замку металевого ролету отримав доступ до вхідний дверей магазину «Ніка» розташованому за адресою: м.Кривий Ріг Інгулецький район вул.Панаса Мирного, 15. Після чого шляхом ривку пошкодив запірний пристрій вхідної двері, тим самим відчинивши її отримав доступ до торгівельної зали вищевказаного магазину. Опинившись в приміщенні торгівельної зали магазину «Ніка», продовжуючи свої злочинні дії направленні на умисне, таємне заволодіння чужим майном, викрав з його приміщення: грошові кошти на загальну суму 3800 гривень, пляшку коньяку «Alazani Classic» ємністю 0,7 літра, вартістю 141,60 гривень, дві пачки цигарок «Winston BLUE» вартістю 119,05 гривень за пачку, а також ноутбук «LENOVO» моделі «G550» T3300, HDD 250 Gb RAM 2 Gb, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/104-25/29144-ТВ від 25 липня 2025 року могла складати 1433,33 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_8 , після чого місце вчинення кримінального правопорушення покинув та прийняв всі необхідні заходи, які вважав за потрібне, з метою обернення викраденого майна на свою користь.
Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_8 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 5 613,03 гривень.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 185 ч.4 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.
11 серпня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В обґрунтування зазначених ризиків слідча в клопотанні вказує, що ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній міцних соціальних зв'язків не має, офіційно не працевлаштований, постійних джерел доходів не має, постійне місце проживання відсутнє і тому побоюючись його засудження до реального терміну покарання, може переховуватись від органів розслідування та суду.
Ризик вчинити нове кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 раніше неодноразово засуджений, в тому числі за умисні корисливі злочини, та в подальшому, ще декілька разів притягнений до кримінальної відповідальності за вчинення майнових злочинів, що свідчить про його небажання встати на шлях виправлення та припинити вчиняти нові злочини.
Просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів.
У судовому засіданні:
- прокурор дане клопотання підтримав, вважав, що є достатні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою за наявності ризиків вказаних в клопотанні. Вказав на неналежну процесуальну поведінку підозрюваного. Також зазначив, що ОСОБА_4 у іншому кримінальному проваджені обирався запобіжний захід - домашній арешт.
- підозрюваний зазначив, що бажає проходити військову службу, з 12 серпня 2025 року є військовослужбовцем, до органу досудового розслідування прийшов сам, вину визнавав частково. Вказав, що у іншому кримінальному проваджені стосовно нього було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту та покладені на нього судом обов'язки він виконував.
- захисник підозрюваного ОСОБА_5 просив обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Вказав, що ризики, вказані прокурором, відсутні. Підозрюваний є військовослужбовцем, отримує грошове забезпечення.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
Заслухав думку сторін кримінального провадження, дослідив копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанням.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ст.178 ч.1 п.2 КПК України - слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і тяжкість покарання, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України.
В ході розгляду клопотання встановлено, що пред'явлена органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозра за ст.185 ч.4 КК України відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 вересня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
В клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо фактів та інформації, які дають підстави дійти висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому в провину кримінального правопорушення, яке розслідується, зокрема: протокол прийняття заяви ОСОБА_9 про вчинене правопорушення від 30 червня 2025 року; протокол огляду ділянки місцевості від 30 червня 2025 року; акт інвентаризації діяльності продовольчого магазину "Ніка" від 30 червня 2025 року; протокол огляду документу від 09 липня 2025 року, а саме відеозапису з камер внутрішнього відеоспостереження торгівельної зали магазину «Ніка»; протокол обшуку від 21 липня 2025 року; протокол огляду речі від 21 липня 2025 року; протоколи пред'явлення речей для впізнання від 21 липня 2025 року; висновок експерта №СЕ-19/104-25/29144-ТВ від 25 липня 2025 року; протокол слідчого експерименту від 11 серпня 2025 року; протоколи допиту свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 .
Згідно із п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи характер та обставини вчинення злочину, як про те сформульовано в повідомлені про підозру, приходжу до висновку про наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, та достатньої підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховатись від органу досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо - скарг не надходило, має судимості, які відповідно до закону є незнятими та непогашеними, підозрюється у скоєнні нового умисного корисливого злочину, не має міцних соціальних зв'язків, допускав неналежну процесуальну поведінку, що в сукупності дає підстави для висновку про схильність ОСОБА_4 до скоєння злочинів та неналежної процесуальної поведінки. Однак, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 з 12 серпня 2025 року перебуває у складі Збройних Сил України, в рамках іншого кримінального провадження стосовно нього обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту та покладені на нього судом обов'язки він виконував.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що будь-яке позбавлення волі має здійснюватись не тільки у відповідності із основними процесуальними нормами національного права, але також відповідати меті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Позбавлення свободи не повинно перетворитися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого в майбутньому вироку про позбавлення волі.
При цьому, згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення.
Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, неможна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Вважаю, що обставини, які були встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 є недостатніми для переконання, що жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам вчинення підозрюваним дій, передбачених ст.177 КПК України (можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення), а також ураховуючи обставини, визначені ст.178 КПК України (перебування на військовій службі), приходжу до висновку, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися за межі м. Кривого Рогу та Криворізького району Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Згідно із ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відтак у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно відмовити.
Разом із тим, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців та виходити за межі строків досудового розслідування.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 193-196, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчої ВП №7 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 , яке подане в межах кримінального провадження №12025041740000214 від 01 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою:
АДРЕСА_1 з 21:00 години до 08:00 години наступної доби строком по 11 жовтня 2025 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, що обґрунтовується необхідністю профілактично впливати на останнього, з метою сприяння не ухилення від слідства та суду;
2) не відлучатися за межі м. Кривого Рогу та Криворізького району Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам поліції профілактичного нагляду за підозрюваним для недопущення переховування від органів досудового розслідування;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця мешкання та реєстрації, місця роботи, що обґрунтовується необхідністю полегшення можливості виклику підозрюваного для проведення слідчих та інших процесуальних дій.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники ВП №1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Покласти обов'язок контролювати виконання ухвали слідчого судді про виконання запобіжного заходу у виді домашнього арешту - на працівників ВП №1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, так як постійне місце проживання підозрюваного знаходиться під його оперативним обслуговуванням.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді по 11 жовтня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного суду протягом 05 днів з дня її оголошення.
Дата складення та проголошення повного тексту ухвали - 23 вересня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1