Справа № 199/4178/25
2/212/3774/25
08 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Стрибайло О. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою,
встановив таке.
Справа була передана Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Покровського районного суду міста Кривого Рогу суду за підсудністю.
Ухвалою суду було відкрито спрощене провадження та вирішено розглядати справу у спрощеному провадженні з викликом сторін.
В судові засідання, призначені судом, сторони та/або їх представники не з'явилися, хоча повідомлялися належним чином. Представник позивача у позові просив здійснити розгляд справи без його участі, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Оскільки всі учасники справи не з'явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення.
Суд, на підставі ч. 6 ст. 259 ЦПК України, скористався своїм правом відкласти складення повного рішення. З 15.09.2025 до 22.09.2025 головуюча суддя перебувала на лікарняному.
Позиції сторін.
Позивач заявив про стягнення з відповідача на його користь суму шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 163 750,00 грн та судового збору в розмірі 3 028,00 гривень.
Позов обґрунтований таким. 15.03.2024 відповідач, керуючи автомобілем «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Дніпрі порушив ПДР України та здійснив зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_2 , який зазнав механічних пошкоджень, а його власник - матеріальної шкоди. В порушення умов Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правову відповідальність відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було. Потерпіла особа звернулась до МТСБУ із заявою про відшкодування заподіяної шкоди. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля потерпілої особи становить 438 270,94 грн. Розмір регламентної виплати (з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди) склав 163 750,00 грн., яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі: 163 750,00 грн. = 160 000,00 грн. + 2 200,00 грн., де: 160 000,00 грн. - розмір завданої шкоди майну потерпілої особи; 2 200,00 грн. - витрати позивача на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди. Отже, позивач поніс витрати, пов'язані з регламентною виплатою, в загальному розмірі 163 750,00 грн, які мають бути в порядку регресу стягнуті з відповідача.
Відповідач своїм правом на подання відзиву, участі в судовому розгляді, тощо не скористався.
Матеріали, досліджені судом (докази, надані позивачем). Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.
Суд встановив таке.
15.03.2024 відповідач, керуючи автомобілем «RENAULT» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Дніпрі, порушив ПДР України та допустив зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_2 , який зазнав механічних пошкоджень, а його власник - матеріальної шкоди, ще одна особа (пасажир автомобіля) зазнала шкоди здоров'ю. Це підтверджується Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 02.05.2024 у справі № 199/3456/24 (набрала законної сили 10.05.2024). Зазначеною Ухвалою суд встановив обставини ДТП, винуватість у цьому ДТП ОСОБА_1 , та звільнив його від кримінальної відповідальності як обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, закрив кримінальне провадження (а. с. 16-18). Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрали законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Отже, суд бере до уваги та враховує обставину спричинення ДТП, про яке йде мова, відповідачем.
Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та Заявою власника автомобіля «VOLKSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_2 , який зазнав пошкоджень в результаті ДТП, - ОСОБА_2 , підтверджується обставина звернення до позивача про відшкодування заподіяної шкоди (а. с. 10, 11).
За запитом з перевірки чинності полісу страхування на транспортний засіб НОМЕР_3 (яким керував відповідач) - поліс не знайдено (а. с. 20).
Власник транспортного засобу, яким керував винуватець ДТП ОСОБА_1 , Renault Logan 90K НОМЕР_3 , з 04.05.2012 - Артемівське учбово-виробниче підприємство УТОГ, ЄДРПОУ 3972560 (а. с. 12, 13, 18, 56), що підтверджується також відповіддю № 1804373 з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ за параметрами власника або ТЗ. ОСОБА_1 - лише водій (а. с. 13). Про цю обставину обізнаний і сам позивач (а. с. 56).
Згідно зі Звітом № 150324 з оцінки вартості матеріальних збитків, завданих внаслідок пошкоджень автомобілю VOLKSWAGEN LT 35 D д.н.з. НОМЕР_2 в дорожньо-транспортній пригоді, станом на 15.03.2024, вартість матеріальних збитків внаслідок пошкоджень автомобіля становить 247 269,66 грн (а. с. 22-53).
Згідно з Довідкою позивача № 1 від 27.08.2024 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих у справі № 101736 врегулювальник: ФОП ОСОБА_3 ; дата та час ДТП: 15.03.2024 о14:30 год; місце ДТП: м. Дніпро, вул. Вітчизняна, вул. Солончакова; особа, яка має право на відшкодування шкоди: ОСОБА_2 ; транспортний засіб VOLKSWAGEN НОМЕР_4 , поліс ОСЦПВВНТЗ - дія з 10.02.2024 по 09.08.2024; винуватець: ОСОБА_1 , незастрахований ТЗ; підвтерджена шкода по майну: 160 000,00 грн (а. с. 56). Згідно з Наказом позивача «Про виплату» № 3.1/16420 від 27.08.2024 наказано сплатити 160 000,00 грн ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (справа № 101736; а. с. 55). Платіжною інструкцією від 28.08.2024 № 925526 підтверджується обставина виплати по справі № 101376 в розмірі 160 000,00 грн на користь ОСОБА_2 (а. с. 57).
Згідно з платіжною інструкцією № 887023 від 13.05.2024 сплачено ФОП ОСОБА_3 від позивача 1 650,00 грн за призначенням: оплата послуг аваркома (експерта) по справі № 101736 (а. с. 58).
Згідно з платіжною інструкцією № 913331 від 17.06.2024 сплачено ТОВ «Аудатекс» Україна» від позивача 2 100,00 грн за призначенням: оплата послуг по справі № 101736 (а. с. 59).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Однак відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Норма ст. 1187 ЦК України є більш спеціальною щодо норми ст. 1166 ЦК України.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Суд встановив, що шкода заподіяна з вини ОСОБА_1 , який, разом з тим, не є власником джерела підвищеної небезпеки - транспортного засобу. Власник транспортного засобу, яким керував винуватець ДТП ОСОБА_1 , Renault Logan 90K НОМЕР_3 - Артемівське учбово-виробниче підприємство УТОГ. ОСОБА_1 - лише водій (а. с. 13). Про цю обставину обізнаний і сам позивач (а. с. 56).
Отже, заявлений позивачем відповідач не є володільцем/власником транспортного засобу та особою, яка має нести відповідальність за матеріальну шкоду, завдану іншому автомобілю, в розумінні ч. 2 ст. 1187 ЦК України.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України встановлено правило, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи цей спір, суд враховує висновок про застосування норм права (зокрема, ст. 1187 ЦК України) Верховного Суду, викладений у Постанові від 20.06.2018 у справі № 426/5409/15-ц. Зокрема, у цій Постанові Верховний Суд зазначив: «За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача. Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача. Так, стаття 1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Зазначений висновок узгоджується і з нормою частини першої статті 1172 ЦК України та частини другої статті 1187 ЦК України. Положення частини першої статті 1188 ЦК України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (частина друга статті 1187 ЦК України).»
Відповідно, суд встановив, що шкода з вини відповідача майну ОСОБА_2 була завдана та відшкодована в порядку регламентної виплати позивачем. Однак відповідальність за таку шкоду має нести не відповідач, а інша особа на підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України - юридична особа, яка є власником транспортного засобу Renault Logan 90K, д. н. з. НОМЕР_3 . Однак така особа не заявлена позивачем як відповідач у справі, а позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача.
Суд не має права самостійно замінити неналежного відповідача у справі, враховуючи засаду диспозитивності (ст. 13 ЦПК України). Згідно з ч. 2 ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд, у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Позивач до суду з клопотанням про заміну відповідача не звертався.
Отже, позов заявлений до неналежного відповідача, клопотання про його заміну належним відповідачем позивач не подав, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК у разі відмови в позові судові витрати покладаються на самого позивача; тому у стягненні витрат зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн також слід відмовити.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 3-7, 10-13, 18, 11, 76-83, 95, 133, 141, 174, 191, 197, 213, 228, 229, 241-246, 258, 259, 263-268, 272, 273, 280-283 ЦПК України, суд
ухвалив таке.
Відмовити у задоволенні позовної заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано безпосередньо до Покровського районного суду міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України; місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02653; ідентифікаційний код 21647131.
Відповідач: ОСОБА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 23 вересня 2025 року.
Суддя: М. В. Швець