У Х В А Л А Справа № 932/10919/25
Іменем України Провадження № 1-кс/932/4077/25
04 вересня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025042150001080, -
01 вересня 2025 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 4 ДРУП № 1 ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , що погоджене із прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , у якому слідчий прохає накласти арешт у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та користування на мобільний телефон марки «Iphone 11 Pro» imei: НОМЕР_1 , володільцем якого є ОСОБА_5 .
Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. У провадженні СВ ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025042150001080 від 23.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.08.2025 року невстановлена особа, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, буд. 13, в умовах воєнного стану, відкрито, з корисливих мотивів заволоділа мобільним телефоном «Iphone 11 Pro» та пачкою цигарок, чим спричинила ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 11 000 грн.
В подальшому було встановлено особу, причетну до вчинення вказаного злочину - ОСОБА_5 , який в ході огляду добровільно передав слідчому мобільний телефон «Iphone 11 Pro».
29.08.2025 року мобільний телефон «Iphone 11 Pro» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025042150001080.
З метою збереження речових доказів слідчий звернувся до суду зі вказаним клопотанням.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.
Володілець майна у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.
Розглянувши клопотання, дослідивши долучені до нього додатки, приходжу до висновку про задоволення клопотання, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025042150001080 від 23.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до наданої до клопотання копії протоколу вбачається, що в ході огляду 29.08.2025 року ОСОБА_5 добровільно видав мобільний телефон «Iphone 11 Pro» imei: НОМЕР_1 .
Постановою слідчого від 29.08.2025 року мобільний телефон «Iphone 11 Pro» imei: НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025042150001080.
Внаслідок того, що зазначений мобільний телефон є предметом злочину, а також може мати на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, які в подальшому можуть бути використані, як доказ, погоджуюсь із висновком слідчого про відповідність їх вимогам ст. 98 КПК України.
Дійсно, для збереження речового доказу по справі, задля подальшого проведення з ним відповідних слідчих дій та можливих експертних досліджень для доведення чи спростування події злочину та вини особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, є доцільним накладення арешту у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та користування майном.
Так, внаслідок того, що досудове слідство тільки розпочато, необхідні слідчі дії ще не проведенні, існують ризики у вигляді можливого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення майна його володільцем.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За вказаних вище підстав, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025042150001080 - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone 11 Pro» imei: НОМЕР_1 , володільцем якого є ОСОБА_5 , шляхом заборони на відчуження, користування та розпорядження.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1