Справа № 932/10967/25
Провадження №1-кс/932/4089/25
02 вересня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_6 , погоджене прокурором Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 62025050010014691 від 18.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий-
02.09.2025 року до суду надійшло клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, 12.02.2025 року не прибув до місця служби - місця тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , тим самим ухилився вій військової служби до 01.09.2025 року.
01.09.2025 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208, 615 КПК України.
01.09.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_4 , може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, прохав таке задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, проти задоволення клопотання слідчого не заперечував.
У судовому засіданні захисник підозрюваного не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається з клопотання та наданих до нього доказів, слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025050010014691 від 18.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
01.09.2025 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208, 615 КПК України.
01.09.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно повідомленої підозри ОСОБА_4 підозрюється у нез'явленні вчасно на службу, військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Про причетність підозрюваного ОСОБА_4 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 8 ст. 176 КК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_4 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного.
Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_4 , у випадку доведеності його вини у вчиненні злочину, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, його вік та стан здоров'я не є перешкодою для зміни місця мешкання та вчинення дій із можливого переховування від слідства та суду. Підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків.
Високоймовірним є ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 є військовослужбовцем, має широке коло знайомств серед військових, а тому з метою отримання необхідних для нього показань, може впливати на свідків, які є його товаришами по службі.
До такого висновку приходжу і тому, що на цей час підозра у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ґрунтується у тому числі і на показах свідків, які, хоча і є наданими слідчому, однак не можуть бути покладені у мотивування рішення суду по суті обвинувачення.
З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та наразі підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинених в умовах воєнного стану, вважаю доведеною наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи сторони обвинувачення про існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, достатнім обсягом доказів не підтверджено і з цих підстав судом до уваги не приймається.
При обранні запобіжного заходу слідчим суддею також враховується характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками підриву бойової готовності та боєздатності військових підрозділів, а також те, що в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією російської федерації
Викладене вище дає підстави для твердження про те, що тримання ОСОБА_4 під вартою в умовах гауптвахти відповідає інтересам суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, в даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.
Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, прихожу до висновку про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту його затримання.
З огляду на те, що підозрюваного ОСОБА_4 було фактично затримано 01.09.2025 року, строк дії ухвали про тримання під вартою в умовах гауптвахти визначаю до 30.10.2025 року включно.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
З огляд на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, враховуючи особу підозрюваного, а також тяжкість та обставини вчиненого злочину, слідчий суддя вважає за необхідне не визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193, 194-196, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти тривалістю 59 днів, тобто до 30.10.2025 року включно.
Дана ухвала діє до 30 жовтня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1