Справа № 199/10656/25
(1-кп/199/1140/25)
23.09.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025053230000139 відносно ОСОБА_2 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_2 ,
Прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів, оскільки наявні ризики, передбачені п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, без застосування ОСОБА_2 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Дане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому, у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 307 КК України, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна; ч. 3 ст. 307 КК України, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна; ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є всі підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду. На думку прокурора, обвинувачений ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачений неодноразово судимий, не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований та не має офіційно підтверджених джерел доходів.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вважали можливим змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт. Захисник ОСОБА_5 також вважав, що в разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в мінімальному його розмірі.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акта, зміст клопотання прокурора на підтвердження наявних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що на цей час є всі підстави для задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Так, відповідно до змісту обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_2 має 6 непогашених судимостей, в тому числі за умисні корисливі та тяжкі кримінальні правопорушення. Крім того, останнім вироком, ухваленим 04.06.2025, обвинуваченому ОСОБА_2 призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, яке визначено відбувати реально.
Також слід звернути увагу на відомості про особу ОСОБА_2 , які характеризують його віктимну поведінку, а саме: факт звернення прокуратури до судів ще із 6 обвинувальними актами, згідно яких ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні виключно умисних, в тому числі корисливих та тяжких, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 (два обвинувальних акти), ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України.
Отже, враховуючи факт наявності шести непогашених судимостей у ОСОБА_2 , обсяг та тяжкість пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення в межах даного кримінального провадження, наявність невідбутого покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, наявність ще шести кримінальних проваджень, обвинувальні акти за якими направлені для розгляду в інші суди України, зважаючи на відомості про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не має офіційно-підтверджених джерел доходів, не має постійного місця проживання в місті Дніпрі, є достатні підстави вважати, що, зважаючи на ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання останнього винуватим у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, обвинувачений, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, може переховуватися від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 1) та п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, що, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Обвинувачений ОСОБА_2 , володіючи відомостями щодо осіб свідків, які не допитані, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів чи відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України.
При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування обвинуваченого під вартою будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього не надходило.
Також суд, зважаючи на вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_2 , відомості про його соціальні зв'язки, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, вважає, що вказані відомості про особу ОСОБА_2 , в сукупності із обсягом пред'явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, дають підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
З огляду на наявність у ОСОБА_2 невідбутого покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки підстав для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не вбачається, оскільки з одного боку такий запобіжний захід перешкодить відбуття останнім покарання, що суперечить приписам КВК України, з іншого боку, в разі звільнення ОСОБА_2 з-під варти, останній не зможе виконувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки повинен буде відбути до виправного центру для відбуття покарання у виді обмеження волі.
Згідно з п. 5) ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, не визначається, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 199, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 .
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 21.11.2025 включно.
Вручити копію ухвали учасникам судового провадження та направити її для виконання начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суддя: ОСОБА_1