Справа № 199/5746/25
(2/199/3504/25)
Іменем України
17.09.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з останньої на свою користь суму заборгованості за Кредитним договором №4/3289548 в розмірі 46255,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.11.2021 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 , укладений Кредитний договір №4/3289548.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) строком на 36 місяці(в) - з 16.11.2021 року до 15.11.2024 року (включно). Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток №1 до Договору, що є його невід'ємною частиною), як День повернення кредиту.
Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, Кредит надається позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок Позичальника № НОМЕР_1 .
Відповідно до підпунктів 1.4.1-1.4.2 пункту 1.4. статті 1 Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку: процентну винагороду щомісячно, в розмірі 11.00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2.50% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору.
Підписанням Договору та Паспорту споживчого кредиту Позичальник замовляє у Банку супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості. Умови кредитування в Паспорті споживчого кредиту передбачали: комісію 2,50 % від початкової суми кредиту, яка сплачується щомісячно, в гривні, супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості, що включають в себе: моніторинг заборгованості, під якими розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, своєчасності сплати платежів.
29.08.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», укладено договір №4-2023 про відступлення прав вимог до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4/3289548 від 16.11.2021р.
У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань станом на 07.04.2025 року у позичальника утворилась загальна сума заборгованості за Договором №4/3289548 від 16.11.2021 року (розрахунок на 19.03.2025 р.) у розмірі - 46 255,56 грн., яка складається: рахунок простроченої заборгованості: 27 248,10 грн.; рахунок прострочених відсотків: 4 757,46 грн.; рахунок простроченої комісії: 14 250,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 27 травня 2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалась.
Судом по справі встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Судом встановлено, що 16.11.2021 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 , укладений Кредитний договір №4/3289548.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) строком на 36 місяці(в) - з 16.11.2021 року до 15.11.2024 року (включно). Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток №1 до Договору, що є його невід'ємною частиною), як День повернення кредиту.
Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, Кредит надається позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок Позичальника № НОМЕР_1 .
Відповідно до підпунктів 1.4.1-1.4.2 пункту 1.4. статті 1 Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку: процентну винагороду щомісячно, в розмірі 11.00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2.50% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору.
Підписанням Договору та Паспорту споживчого кредиту Позичальник замовляє у Банку супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості. Умови кредитування в Паспорті споживчого кредиту передбачали: комісію 2,50 % від початкової суми кредиту, яка сплачується щомісячно, в гривні, супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості, що включають в себе: моніторинг заборгованості, під якими розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, своєчасності сплати платежів.
Відповідно до п.1.4.3 Кредитного договору, протягом строку дії Договору розмір процентів та комісії залишається незмінним, крім випадків внесення змін до Договору за згодою сторін в порядку, визначеному п. 5.8 Договору.
Відповідно до п.1.5 Кредитного договору, всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно Договору, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та на умовах страхування життя Позичальника, які є публічною та невід'ємною частиною Договору та розміщені на офіційному сайті Банку: зобов'язаний сплачувати Банку: www.credit-agricole.ua.
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, з метою обслуговування кредиту Банк відкриває Позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості №UA55300614000029096000629315 в Банку.
Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний погашати кредит та сплачувати проценти за комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Графіку платежів по кредиту, щомісяця, в день повернення кредиту на Рахунок погашення заборгованості. Сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісії в день повернення кредиту. У випадку, якщо зазначений день повернення кредиту є неробочим, позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів та платіж за кредитом у попередній робочий день.
Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору, підписанням Договору позичальник підтверджує, що він у письмовій формі і повному обсязі отримав від Банку інформацію, визначену ЗУ «Про споживче кредитування» та/або іншими нормативно- правовими актами, що регулюють це питання.
Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору, Позичальник відповідає за виконання своїх зобов'язань за Договором усім своїм майном та коштами, на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору, Банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за Договором, а також за договорами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про Позичальника та третіх осіб, з якими укладено договори про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною.
Відповідно до п.п. 4.6, 4.7 Кредитного договору, Банк має право залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію; права і обов'язки Банку, передбачені цим розділом Договору, поширюються також на нового кредитора (у разі відступлення Банком права вимоги за Договором) та колекторську компанію (у разі її залучення Банком або новим кредитором); сторони домовились збільшити строк позовної давності за вимогами, що випливають з Договору, та встановити його тривалістю 10 років.
Відповідно до підпунктів 5.5 та 5.6 п. 5 Кредитного договору, шляхом підписання Договору Позичальник підтверджує, що він в день укладення Договору особисто отримав свій примірник Договору; умови договору йому зрозумілі; з Правилами і Тарифами Банку, що є чинним на дату укладення Договору і розміщені на Офіційному сайті Банку, ознайомлений, приймає та погоджується; йому до укладання Договору Банком надано інформацію, яка визначена ч.2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; у всьому іншому, що не передбачено Договором, Сторони керуються Правилами та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 5.7 Кредитного договору, договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до остаточного виконання Сторонами прийнятих на себе зобовязань.
29.08.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», укладено договір №4-2023 про відступлення прав вимог до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №4/3289548 від 16.11.2021р..
Відповідно до п. 2.1. Договору №4-2023 від 29.08.2023 р., у відповідності до умов Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені Договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Права вимоги за цим Договором не є забезпечувальними відступленнями. Разом з Правом вимоги до Нового кредитора переходять всі інші права та обов'язки Первісного кредитора за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог. Кожен наступний Реєстр прав вимог доповнює, а не замінює попередній.
15.09.2023 р. передача права вимоги за кредитним договором №4/3289548 від 16.11.2021 року відбулась до Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» з дати підписання відповідного реєстру прав вимоги за зразком, згідно Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги. ОСОБА_1 знаходиться в Реєстрі до Договору про Відступлення права вимоги №4-2023 від 29.08.2023 р. за №304.
Станом на 07.04.2025 року у позичальника утворилась загальна сума заборгованості за Договором №4/3289548 від 16.11.2021 року у розмірі - 46 255,56 грн., яка складається: рахунок простроченої заборгованості - 27 248,10 грн.; рахунок прострочених відсотків - 4 757,46 грн.; рахунок простроченої комісії - 14 250,00 грн.
Як підтверджується матеріалами справи, Банк в повному обсязі виконав зобов'язання, визначені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, надавши Відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Докази, які б спростовували зазначене в матеріалах справи відсутні.
Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Загальні умови виконання зобов'язань визначено статтею 526 ЦК України.
Так, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частина 1, 2 статті 612 ЦК України).
Відповідно до частини 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем в даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов'язання, визначеного договором від 16.11.2021 року.
Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що станом на 07.04.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 46255 грн. 56 коп.
Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 16.11.2021 року в розмірі 32 002,56 грн.., яка складається: рахунок простроченої заборгованості - 27 248,10 грн.; рахунок прострочених відсотків - 4 757,46 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення комісії за обслуговування простроченої комісії в розмірі 14250,00 грн.
За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами 2, 3 ст.215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультра активну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі «Правила про споживчий кредит»). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит,-щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої ст. 11, частини п'ятої ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові Великої Палати від 13 липня 2022 року у справі №194/1387/19 (провадження №14-44цс21).
Відповідно п.1.4.2 Кредитного договору №4/3289548 від 16.11.2021 року сторонами встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,50% у місяць від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. Договору.
Однак, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості, який визначено в Кредитному договорі №4/3289548 від 16.11.2021 року, встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.
При цьому з тексту позовної заяви взагалі не випливає і зміст вказаної послуги, і обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Умови вищевказаного Кредитного договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.
Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Враховуючи те, що позивальнику встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Суд дійшов висновку про те, що положення Кредитного договору №4/3289548 від 16.11.2021 року, укладеного між АТ «Креді Агріколь Банк» та відповідачем щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах визначених п.1.4.2 кредитного договору є нікчемними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/3156/17 дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача простроченої комісії: 14250 грн. 00 коп. слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
Зважаючи на вищевикладене, суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12,81, 133,141, 144,263-265,274-279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», (місцезнаходження: м.Київ, вул.Жилянська, буд.5-Б офіс 5, код ЄДРПОУ 41904846) суму заборгованості за кредитним договором №4/3289548 від 16.11.2021 року у розмірі 32002,56 грн., яка складається з: рахунок простроченої заборгованості - 27 248,10 грн.; рахунок прострочених відсотків - 4757,46 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а всього 34424 (тридцять чотири тисячі чотириста двадцять чотири) гривні 96 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко