Справа № 161/19164/25
Провадження № 1-кс/161/5606/25
про зміну запобіжного заходу
м. Луцьк 23 вересня 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст 307 КК України, -
Захисник ОСОБА_5 до суду подала клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 12025030000000346 від 28.03.2025 року, а саме: на домашній арешт із застосуванням електронного браслету. Своє клопотання мотивує тим, що при обранні запобіжного заходу 15 серпня 2025 року слідчий суддя послався на ризики, передбачені ст. 177 КПК України (можливість переховування, впливу на свідків, перешкоджання слідству, продовження злочинної діяльності). Такі ризики втратили свою актуальність, так як з моменту обрання запобіжного заходу минув значний час (понад місяць), під час якого: підозрюваний не вчиняв дій, що перешкоджали слідству (жодного конкретного факту про спроби підозрюваного ОСОБА_6 впливати на свідків, інших підозрюваних чи будь-яких інших учасників даного кримінального провадження, стороною обвинувачення не зафіксовано); проведені основні слідчі дії (повідомлення про підозру, допити, обшуки. вилучення речових доказів), що зменшує можливість впливу на їх результати. Окрім цього, підозрюваний має постійне місце проживання у м. Львові, що відоме органам слідства. Має міцні соціальні зв'язки. Є особою з інвалідністю ІІІ групи. учасником бойових дій, на утриманні має малолітню дитину 2024 р.н. У даному кримінальному провадженні, докази того, що підозрюваний ОСОБА_6 буде перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення у матеріалах провадження відсутні та не надавалися стороною обвинувачення під час подання клопотань до суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Отже, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя послався на гіпотетичні припущення щодо можливого переховування, впливу ва свідків чи продовження злочинної діяльності. З часу постановлення ухвали такі ризики жодним чином не підтвердилися конкретними обставинами чи діями підозрюваного. Після місяця перебування під вартою підозрюваного, сторонок обвинувачення не здобуто нових обставин, які б виправдовували подальше обмеження свободи. Більше того, навіть у разі формального врахування ризиків, вони можуть бути ефективно усунуті шляхом застосування до підозрюваного домашнього арешту 13 використанням електронного засобу контролю, адже відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт передбачає заборону залишати житло, а згідно з ч. 1 ст. 195 КПК України електронний засіб контролю забезпечує постійний моніторинг місцезнаходження обвинуваченого. Такий захід гарантує належну процесуальну поведінку без потреби у подальшому триманні під вартою.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримала подане клопотання та просила змінити запобіжний захід на домашній арешт із застосуванням електронного браслету, в разі не можливості зміни на вказаний запобіжний захід, просила змінити на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
В судовому засіданні підозрюваний підтримав думку свого захисника.
В судовому засіданні прокурор та слідчий заперечували проти задоволення клопотання захисника.
Вислухавши учасників клопотання, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя зазначає наступне.
Статтями 200, 201 КПК України регламентовано порядок розгляду клопотань про зміну запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025030000000346 від 28.03.2025 року.
ОСОБА_6 14.08.2025 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст 307 КК України та в подальшому повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.08.2025 року ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Як вбачається із тексту клопотання захисника підставою для зміни запобіжного заходу підозрюваному є зменшення ризиків, які були зазначені в ухвалі слідчого судді від 15.08.2025 року.
При вирішенні питання про обрання, зміну чи продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Ч. 4 ст 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Санкція ч. 3 ст 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави в даному випадку виправдовується лише тяжкістю злочину та імовірним покаранням, яке може бути застосовано до підозрюваного у разі визнання його винним. Крім того, в судове засідання органом досудового розслідування не надано жодних належних та допустимих доказів, які обґрунтовують неможливість застосування підозрюваному запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із визначення розміру застави.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний має постійне місце проживання, є особою з третьою групою інвалідності, має на утриманні малолітню дитину, є учасником бойових дій.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що обраний запобіжний захід із визначенням розміру застави та покладенням відповідно до ч. 5 ст 194 КПК України відповідних обов'язків, не може забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для продовження застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Таким чином, клопотання захисника, враховуючи також надані нею пояснення в судовому засіданні, підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.7, 177, 194, 200, 201, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.
Змінити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воля-Жовтанецька, Кам'янка-Бузького району Львівської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 , раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням на підставі ч. 5 ст. 182 КПК України застави у розмірі 160 (восьмидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 484 480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_6 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_6 наслідки невиконання покладених зобов'язань. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_6 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави ОСОБА_6 , він вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Луцький слідчий ізолятор».
Вручити копію цієї ухвали прокурору, слідчому, підозрюваному негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити в Державну установу «Луцький слідчий ізолятор».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Луцького
міськрайонного суду ОСОБА_1