Справа № 161/19474/25
Провадження № 1-кс/161/5686/25
про застосування запобіжного заходу
м. Луцьк 23 вересня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
Слідчий у кримінальному провадженні - старший слідчоий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчогоий управління Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - начальником відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_8 , зернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів.
Клопотання мотивує тим, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025030000000413 від 01.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
21.09.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, заслухавши думку слідчого, який вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 12 (десяти) років з конфіскацією майна, зважаючи на особу підозрюваного, який може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, тому викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, не може бути обраний, думку прокурора, яка повністю підтримала клопотання та просила його задовольнити, думку підозрюваного та його захисників, кожного зокрема, які щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Також, слідчий суддя, при вирішенні даного клопотання, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цими злочинами, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
З письмового повідомлення про підозру, доданого до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 21.09.2025 в установленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у можливості вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у межах даного кримінального провадження.
Водночас, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Встановлені у ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто підозра у даному кримінальному провадженні є обґрунтованою.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак слідчим та прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.
Тяжкість покарання не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні.
Водночас, при вирішенні заявленого клопотання, слідчий суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях зазначає, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia)).
Таким чином, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, також, зважає на характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, санкція частини статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 12 (десяти) років з конфіскацією майна, однак ОСОБА_5 , має постійне місце реєстрації та проживання, на його утриманні знаходяться мама, яка має інвалідність третьої групи та батько пенсійного віку, вказане свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, що на думку слідчого судді, буде стримуючим фактором щодо переховування останнього від органу досудового розслідування та суду, а покладення на підозрюваного обов'язку, визначеного п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, буде запобігати можливості його незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, окрім цього,матеріалами клопотання та безпосередньо в судовому засіданні не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому слідчий суддя дійшов висновку про доцільність та можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, визначеного ст. 176 КПК України, зокрема у вигляді домашнього арешту, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених обов'язків, визначених ст. 194 КПК України.
Згідно з ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 193-194, 196-197 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 23 листопада 2025 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою ж їх вимогою; цілодобово не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Волинській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття); повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; здати на зберігання у відповідний орган - Управління Державної міграційної служби України - паспорт України для виїзду за кордон; не спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 передати для виконання відділу Національної поліції у Волинській області за місцем його проживання АДРЕСА_1 .
Згідно до вимог ч. 4 ст. 181 КПК України орган Національної поліції зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1