Ухвала від 23.09.2025 по справі 591/9503/25

Справа № 591/9503/25

Провадження № 1-кп/591/603/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12014200440000067 про його закриття в зв'язку з невстановленням особи, що вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

До Зарічного районного суду м. Суми надійшло наведене клопотання, яке в письмовій заяві прокурор підтримав та мотивував тим, що Сумським РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12014200440000067, відкритого за ознаками ч. 1 ст. 186 КК України за фактом відкритого заволодіння 05 січня 2014 року майном ОСОБА_4 , Оскільки передбачені ст. 49 КК України строки давності закінчились, а особу, що вчинила кримінальне правопорушення, встановлено не було, тому просив закрити кримінальне провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Суд, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, приходить наступних висновків.

Встановлено, що 06 січня 2014 року було відкрите наведене кримінальне провадження № 12014200440000067 за фактом вчинення зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Під час досудового розслідування було проведено певний обсяг слідчих та процесуальних дій, проведені огляди та допитано кілька свідків (показання яких не мали значення) та потерпілу, і всі ці дії вчинялись по серпень 2014 року, після чого жодної вагомої слідчої чи процесуальної дії, спрямованої на встановлення особи (осіб), що вчинила(и) кримінальне правопорушення, в справі вчинено не було.

В даному випадку діяння, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до злочину та строки давності притягнення до кримінальної відповідальності з дня його вчинення, згідно ст. 49 КК України, вже закінчились, що свідчить про те, що формально існують підстави для застосування п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Водночас, ст. 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження, якими є, зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Ч. 1 ст. 7 КПК України передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких в тому числі відносяться: законність, публічність.

Законність в свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає в тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані в тому числі всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Принцип публічності (ст. 25 КПК України) серед іншого визначає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами - ст.ст. 9, 25 КПК України.

В даному випадку, як вбачається з наданих матеріалів, слідчий фактично проводив досудове розслідування лише по серпень 2014 року, в подальшому жодної вагомої слідчої чи процесуальної дії не вчиняв. Тобто, фактично, починаючи з 2014 року у кримінальному провадженні слідчим не здійснювалось досудове розслідування та не здійснювались дії на виконання обов'язків встановлених ст.ст. 9, 25, 92 КПК України. А прокурор, не дивлячись на вказані обставини, направив до суду клопотання про закриття кримінального провадження.

Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та введена в дію 17 жовтня 2019 року, як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження № 12014200440000067 шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.

Відтак, в задоволенні клопотання належить відмовити.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд виходить і з того, що в провадженні в отриманих телефонних з'єднаннях є інформація стосовно особи (осіб), яка(і) могла(и) вчинити кримінальне правопорушення, але яка належним чином не перевірена та не вичерпані засоби для збирання доказів.

Крім цього, закриттю провадження по нерозкритому злочину заважає і та обставина, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності зумовлюються тяжкістю кримінального правопорушення і в ситуації з вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 КК України, у разі встановлення особи (осіб), що його вчинила(и), не виключена зміна кваліфікації на більш тяжкий злочин, що виключає закінчення строків, передбачених ст. 49 КК України.

Також, у суду викликає сумніви попередня кваліфікації діяння, за якою внесені відомості до ЄРДР, оскільки в провадженні формально допитана особа, майно якої було у неї відкрито викрадено з застосуванням насильства, від якого вона навіть впала та могла отримати тілесні ушкодження, чого взагалі перевірено не було, що не виключає необхідності зміни кваліфікації на більш тяжкий злочин передбачений ст. 186 або ст. 187 КК України.

На підставі ст.ст. 12, 49, ч. 1 ст. 186 КК України, керуючись ст.ст. 2, 9, 25, 284 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_3 , про закриття кримінального провадження № 12014200440000067 від 06 січня 2014 року на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, відмовити.

Кримінальне провадження № 12014200440000067 повернути до Сумського РУП ГУНП в Сумській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
130413868
Наступний документ
130413870
Інформація про рішення:
№ рішення: 130413869
№ справи: 591/9503/25
Дата рішення: 23.09.2025
Дата публікації: 25.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Зарічний районний суд м. Сум
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (23.09.2025)
Дата надходження: 20.08.2025
Розклад засідань:
23.09.2025 09:00 Зарічний районний суд м.Сум